15 жовтня 2025 року Справа №160/23032/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., перевіривши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Тулянцевої І.В. по справі №160/23032/25 за позовом ОСОБА_1 до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Рада суддів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Територіальне управління Державної судової адміністрації у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
11.08.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Рада суддів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Територіальне управління Державної судової адміністрації у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області: в особі заступника голови Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Попова Валерія Валерійовича щодо ненадання відповіді на лист ОСОБА_1 від 29.07.2024;
- зобов'язати надати відповідь Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області на лист ОСОБА_1 від 29.07.2024.
10.09.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження по справі за правилами ст. 263 КАС України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
13.10.2025 року через підсистему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про відвід судді Тулянцевої І.В.
14.10.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду визнано заяву ОСОБА_1 про відвід судді Тулянцевої І.В. по справі №160/23032/25 необгрунтованою та передано матеріали справи для визначення складу суду.
15.10.2024 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану заяву розподіллено судді Дєєву М.В. та відповідно до реєстру передачі справ передано судді на розгляд.
Перевіривши матеріали справи, розглянувши дану заяву про відвід судді, суд зазначає наступне.
В обґрунтування заяви зазначено, що позивачка сумнівається в неупередженості судді Тулянцевої І.В. при розгляді справи №160/23032/25, оскільки суддею, на її погляд, безпідставно вдруге винесено ухвалу про залишення позову без руху, хоча при відкритті провадження у справі питання щодо дотримання строку звернення до суду у судді не виникало. Крім того, ухвала про відкриття провадження по справі від 14.08.2025 року була опублікована із порушенням встановлених строків лише 04.09.2025 року, а посилання судді на Закон України «Про звернення громадян» в ухвалі від 09.10.2025 року про залишення позову без руху, свідчить про не ознайомлення головуючого із матеріалами справи, оскільки вона у позові посилається на інший нормативний акт, а саме - Закон України «Про доступ до публічної інформації». Вказані обставини викликають обґрунтовані сумніви щодо об'єктивності та неупередженості судді у розгляді справи.
Підстави для відводу судді передбачені статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Водночас, частиною 4 вказаної статті встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Надаючи оцінку обґрунтованості доводів про наявність правових підстав для відводу головуючого судді Тулянцевої І.В., суд зазначає, що заявлений відвід обумовлений виключно незгодою позивача з процесуальними діями та судовими рішеннями судді, а саме наведені заявником аргументи стосовно того факту, що ухвала про відкриття провадження по справі від 14.08.2025 року була опублікована із порушенням встановлених строків лише 04.09.2025 року, безпідставного постановлення судом ухвали від 09 жовтня 2025 року про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі, не ознайомлення головуючого з матеріалами справи.
Суд звертає увагу на те, що ч. 4 ст. 36 КАС України чітко передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд зазначає, що згідно з роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України в п.10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади", процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
При цьому, незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанції.
Враховуючи викладене, суд вважає, що зазначені в обґрунтування заяви про відвід судді обставини є суб'єктивними та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо упередженості та об'єктивності судді, у зв'язку з чим заява про відвід судді Тулянцевої І.В., не підлягає задоволенню, як невмотивована.
Керуючись статтями 36, 37, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Тулянцевої І.В. у адміністративній справі №160/23032/25 за позовом ОСОБА_1 до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Рада суддів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Територіальне управління Державної судової адміністрації у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Копію ухвали направити заявнику.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Дєєв