15 жовтня 2025 рокуСправа № 160/29591/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 Військова частина НОМЕР_1 , до відповідача-2: Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення №841 від 24.09.2025р.,-
13.10.2025р. через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 Військова частина НОМЕР_1 , до відповідача-2: Адміністрації Державної прикордонної служби України та просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення начальника відділення зв'язку начальником зв'язку відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) - лейтенанта ОСОБА_2 винесено рішення № 841 від 24.09.2025 р. про відмову в перетинанні державного кордону України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- сягнути за рахунок бюжетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 28 567,37 грн., компенсацію моральної шкоди в розмірі 150 000 грн., судові витрати.
Згідно до вимог п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, позивач оскаржує рішення про відмову в перетині державного кордону України №841 від 24.09.2025р., винесене начальником відділення зв'язку - начальником зв'язку відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) ІНФОРМАЦІЯ_1 Військова частина НОМЕР_1 лейтенантом ОСОБА_2 .
За приписами ч.3 ст.14 Закону України "Про прикордонний контроль" встановлено, що особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право протягом одного місяця з дня прийняття відповідного рішення у передбаченому законом порядку оскаржити його до органу Державної прикордонної служби України вищого рівня або до адміністративного суду за місцем розташування відповідного органу.
Так, згідно матеріалів справи судом встановлено, що місцем розташування відповідача-1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), яким прийнято оскаржуване рішення, є: АДРЕСА_1 .
За викладеного, суд приходить до висновку, що зазначений спір не віднесено до територіальної підсудності Дніпропетровського окружного адміністративного суду, а віднесено до територіальної підсудності адміністративного суду за місцем розташування відповідача-1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), яким прийнято оскаржуване рішення.
Згідно п.2 ч.1 ст.29 Кодексу адміністративного судочинства України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
При цьому, слід зазначити, що судом враховується і рішення Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20.07.2016р. у справі “Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №29458/04, №29465/04), у якому зазначено, що відповідно до прецидентної практики Суду термін “встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, “що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом [див. рішення у справі “Занд проти Австрії» (Zand v.Austria), заява №7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. (…) фраза “встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування “суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом “встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Отже, поняття “суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування “суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Враховуючи все вищенаведене та те, що розгляд даної позовної заяви не віднесено до територіальної підсудності Дніпропетровського окружного адміністративного суду відповідно до правил підсудності, встановлених ч.1 ст.26 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про необхідність передачі даної адміністративної справи на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду (65000, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд.14).
Керуючись п.2 ч.1 ст.29, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 Військова частина НОМЕР_1 , до відповідача-2: Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення №841 від 24.09.2025р. - передати на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду (65000, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд.14).
Дана адміністративна справа підлягає передачі до Одеського окружного адміністративного суду не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали відповідно до вимог ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили у строки, визначені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва