15 жовтня 2025 рокуСправа №160/27411/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лозицької І.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника відповідача про розгляд за правилами загального позовного провадження або в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін справи №160/27411/25 за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якій просить суд:
- визнати протиправними та скасувати наступні рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: від 10.04.2025 р. №12734094/2781221721 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 12.08.2024 р., складеної фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та від 10.04.2025 р. №12734095/2781221721 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 16.08.2024 р., складеної фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №6 від 12.08.2024 р., №7 від 16.08.2024 р., складені фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) датою їх фактичного подання.
Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 160/27411/25 та призначити розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача подав до суду заяву про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, в якій просить:
- здійснювати розгляд справи №160/27411/25 за адміністративним позовом ФОП ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішень контролюючого органу та зобов'язання чинити певні дії за правилами загального позовного провадження;
- у разі відмови у розгляді справи №160/27411/25 за адміністративним позовом ФОП ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішень контролюючого органу та зобов'язання вчинити певні дії за правилами загального провадження - розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, але з викликом сторін.
Заявлене клопотання обґрунтовано характером спірних правовідносин та необхідністю повного та всебічного встановлення усіх обставин справи.
Суд, вивчивши доводи відповідача, викладені в заяві, проаналізувавши норми КАС України, прийшов до таких висновків.
Предметом спору у вказаній справі є визнання протиправними, скасування рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та зобов'язання вчинити певні дії.
Приписами ст. 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до положень ч. 2 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Також, відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Аналіз вищевикладених норм показує, що КАС України визначає право адміністративного суду на призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін за їх клопотанням або загального позовного провадження, з урахуванням встановлених КАС України обмежень.
Суд зазначає, що принцип змагальності сторін під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, учасники справи реалізують, обґрунтовуючи свої доводи чи заперечення, можуть подати до суду заяви по суті справи у спрощеному позовному провадженні.
Дослідивши матеріали справи, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи та чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес, суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі є незначної складності та не вимагає розгляду справи за правилами як загального позовного провадження, так і спрощеного позовного провадження з викликом сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Покликання відповідача на значимість справи не може бути сприйняте як належний аргумент для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Будь-який спір з огляду на дії позивача щодо його ініціювання є значимими для нього, так само як і для відповідача, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними.
Разом з цим, суд також звертає увагу на те, що Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі Ахеп v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 Varela Assalino contre le Portugal, заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд зазначає, що оцінити «значення справи для сторін» і «значний суспільний інтерес» має суд в рамках конкретних правовідносин, з яких виник спір. Це означає, що вказані підстави (для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін) повинні мати своєрідне «конкретизоване» пояснення у вимірі певної справи; посилання на ці підстави безвідносно до конкретних фактичних підстав не достатньо для того, щоб вимагати розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом в численних постановах, зокрема, від 26.05.2022 у справі №640/594/20, від 22.10.2021 у справі №200/6491/20-а, від 07.10.2021 у справі №640/23517/20, від 05.10.2021 у справі №640/23385/20, від 05.08.2021 у справі №200/5490/20-а, від 29.07.2021 у справі №340/1727/20, від 28.07.2021 у справі №160/6740/20, від 27.07.2021 у справі №340/1901/20, від 22.07.2021 у справі №460/6542/20, від 23.06.2021 у справі №520/13014/2020 тощо.
Водночас, таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.
При цьому, у поданій представником відповідача заяві не зазначено та не обґрунтовано, дослідження яких саме доказів є необхідним саме у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) вплине на об'єктивність з'ясування обставин справи, або їх повноту.
Представник відповідача не навів переконливих доказів в обґрунтування необхідності здійснення розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження або в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.
Щодо зазначених у заяві доводів представника відповідача суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач встановленим порядком розгляду даної справи, не обмежений у своїх процесуальних правах, у свободі надання суду доказів та заперечень щодо наведених позивачем обставин, у доведенні перед судом їх переконливості.
Крім того, рішенням Ради суддів України №23 від 05.08.2022 затверджено рекомендації з організаційних питань роботи суддів в умовах воєнного стану. Цим рішенням звернуто увагу суддів на недопустимість ігнорування сигналів повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту.
Тому, з огляду на предмет спору між сторонами, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників у цій адміністративній справі, суд вважає заяву представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження або в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 12, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви представника відповідача про розгляд за правилами загального позовного провадження або в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін справи №160/27411/25 за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Лозицька