15 жовтня 2025 рокуСправа №160/17920/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРУТАЛІЯ" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, -
19.06.2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРУТАЛІЯ" - адвокат Хозяїнов Володимир Валерійович звернувся через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2025/000073/1 від 18.03.2025 року;
- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2025/000082/1 від 20.03.2025 року.
Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на порушення відповідачем вимог ст.ст. 53, 54, 55, 57, 58 Митного кодексу України при винесенні оскаржуваних рішень зазначає наступне. У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Таким чином, відповідач без належних правових підстав та обґрунтувань порушив принцип превалювання застосування основного методу визначення митної вартості, а також не надав пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, щодо якісних характеристик товару, комерційних умов тощо, що також підтверджує протиправність оскаржуваних. Враховуючи усе наведене вище, позивач вважає, що у відповідача не було підстав для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), витребуванні додаткових документів та застосуванні резервного методу визначення митної вартості товарів за ЕМД. Крім того, митний орган не надав належної оцінки поданим позивачем документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товарів за ціною договору. Враховуючи викладене, на думку позивача, оскаржувані рішення не відповідають вимогам чинного законодавства, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 року поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фруталія" пропущений строк звернення до суду у справі та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 23.07.2025 року.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
08.07.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Дніпровської митниці надійшов письмовий відзив на позов, в якому він не визнає позовні вимоги з наступних підстав. За результатами перевірки документів та відомостей, наданих до митного оформлення, проведеної у спосіб та з урахуванням положень статті 337 МКУ виявлено деякі розбіжності та відсутність відомостей. Враховуючи вищевикладене, у відповідача при здійсненні митного контролю товару були достатні підстави для запиту додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару. Отже, між декларантом та відповідачем проводилась процедура консультацій, тобто обмін наявною інформацією, в усному та електронному порядку, про що свідчать електронні повідомлення та дані гр.33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару. У відповідь на запити митного органу декларантом надіслано повідомлення від 18.03.2025 року та від 20.03.2025 року, яким він зазначає про відсутність можливості надати додаткові документи протягом 10 календарних днів відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, та просить завершити митне оформлення товару. З урахуванням листів декларанта щодо відмови від подання додаткових документів протягом 10 днів, відповідачем прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості. Отже, надані до митного контролю документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. З огляду на викладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
09.07.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій він зазначив наступне. В оскаржуваних рішеннях відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що є порушенням ч.2 ст.55 МК України. Оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, слід врахувати, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. В оскаржуваних рішеннях відповідачем не вказано обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею у спірному рішенні, а лише містяться посилання на те, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Відтак, позиція відповідача щодо суперечностей в документах, що підтверджують митну вартість товару, спростована наявними в матеріалах справи доказами. На підставі вищенаведеного, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 року продовжено строк розгляду адміністративної справи до 15.10.2025 року.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що
1. З'явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
2. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;
2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
3. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:
1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;
2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;
3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;
4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;
5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;
6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;
7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
4. У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.
5. Декларація митної вартості подається у разі:
1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;
2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;
3) якщо покупець та продавець пов'язані між собою.
6. В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.
7. Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.
8. У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
9. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.
10. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
11. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.
Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що
1. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
2. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
3. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
4. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
5. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
6. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Судом встановлено, що 18.03.2025 року позивачем до відділу митного оформлення Дніпровської митниці шляхом подання МД №25UA110130005559U0 задекларовано товар, а саме овочі свіжі - капуста (лат. Brassica oleracea capitata), призначена для споживання людиною. Розфасована в пластикові ящики, розміщені на дерев'яних піддонах, які призначені для циркуляції охолодженого повітря. Не містить ГМО. Маркування: найменування, постачальник, країна виробника, одержувач, термін придатності: - капуста свіжа (лат. Brassica oleracea capitata), в пластикових ящиках 1688 шт. , вага нетто - 14690 кг. Виробник: DTPT IVANA-SV DOOEL. Країна виробництва: MK.
Також 20.03.2025 року позивачем до відділу митного оформлення Дніпровської митниці шляхом подання №25UA110130005744U4 задекларовано товар, а саме овочі свіжі - капуста (лат. Brassica oleracea capitata), призначена для споживання людиною. Розфасована в пластикові ящики, розміщені на дерев'яних піддонах, які призначені для циркуляції охолодженого повітря. Не містить ГМО. Маркування: найменування, постачальник, країна виробника, одержувач, термін придатності: - капуста свіжа (лат. Brassica oleracea capitata), в пластикових ящиках 1560 шт., вага нетто - 13870 кг. - капуста свіжа червона (лат. Brassica oleracea capitata), в мішках 60 шт., вага нетто - 1400 кг. Виробник: DTPT IVANA-SV DOOEL. Країна виробництва: MK.
Даний товар поставлявся на підставі зовнішньоекономічного контракту від 21.02.2025 року №210225, укладеного між позивачем та компанією «DTPT Ivana-Sv DOOEL» (Північна Македонія), на умовах поставки CPT UA Дніпро.
Митна вартість товару заявлена декларантом позивача за основним методом відповідно до ст. 58 Митного кодексу України.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з МД від 18.03.2025 року №25UA110130005559U0, від 20.03.2025 року №25UA110130005744U4 надано наступні документи (відповідно до МД):
- сертифікат якості №14-03/2025 від 14.03.2025 року; № 16-03/2025 від 16.03.2025 року;
- пакувальний лист №14-03/2025 від 14.03.2025 року; № 16-03/2025 від 16.03.2025 року;
- рахунок-проформа №3/2025 від 27.02.2025 року;
- рахунок-фактура (інвойс) №14 від 14.03.2025 року; №16 від 16.03.2025 року;
- автотранспортна накладна №0006642 від 14.03.2025 року; №0006645 від 16.03.2025 року;
- супровідний документ Т1 №25MK40200001OCT1L5 від 14.03.2025 року; №25MK40200001PHG1L1 від 18.03.2025 року;
- фітосанітарний сертифікат №MK 0100227 від 14.03.2025 року; №MK 0100243 від 16.03.2025 року;
- сертифікат з перевезення №A gk 0252976 від 14.03.2025 року; №A gk 0251082 від 16.03.2025 року;
- банківський платіжний документ, що підтверджує вартість товару №4 від 28.02.2025 року;
- специфікація виробника №2 від 14.03.2025 року; №3 від 16.03.2025 року;
- зовнішньоекономічний договір № 210225 від 21.02.2025 року;
- копія митної декларації країни відправлення №25MKXP4020000115D0 від 14.03.2025 року; №25MKXP4020000119C9 від 16.03.2025 року.
Відповідно до статті 53 МКУ митницею були додатково витребувані від позивача наступні документи: за наявності - платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Також на підставі ст. 254 МКУ повідомлено про необхідність надати переклад товаросупровідних документів, складених іноземною мовою відповідно до вимог п. 2.5. розділу II Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 року № 631 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 року за №1360/21672.
У відповідь на запити митного органу декларантом позивача надіслано повідомлення від 18.03.2025 року та від 20.03.2025 року, якими він зазначив про відсутність можливості надати додаткові документи протягом 10 календарних днів відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, та просить завершити митне оформлення товару.
18.03.2025 року Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2025/000073/1, згідно з яким до товару застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-r - резервний метод та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару. Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товару, має схоже призначення, імпортованого у максимально наближений час з оцінюваним товаром, самостійно скоригованої декларантом. Товар був оформлений за методом визначення митної вартості, визнаним митним органом - за ЕМД від 03.03.2025 року № 25UA209140005225U0 (UA209140/2025/ 005225) - на рівні 0,8649 євро/кг станом на дату прийняття рішення становить 0,9427 дол.США/кг, яку взято за основу коригування поставку товару «Овочі свіжі, капуста рання свіжа білоголова (лат. Brassica oleracea capitata), середній розмір голів. Врожай 2025 року. Призначена для споживання людиною».
20.03.2025 року Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2025/000082/1, згідно з яким до товару застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-r - резервний метод та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару. Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товару, має схоже призначення, імпортованого у максимально наближений час з оцінюваним товаром, самостійно скоригованої декларантом. Товар був оформлений за другорядним методом визначення митної вартості, визнаним митним органом - за ЕМД від 18.03.2025 року № 25UA209230024511U4 (UA209230/2025/ 024511) - на рівні 0,8259 євро/кг станом на дату прийняття рішення становить 0,9004 дол.США/кг, яку взято за основу коригування поставку товару «КАПУСТА БІЛОГОЛОВА СВІЖА, упакована в ящики. Призначена для громадського харчування. Вага 15410 кг».
Як убачається з матеріалів справи, позивачем були надані усі документи для необхідності обчислення митної вартості товару.
Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 Митного кодексу України).
Таким чином, аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року в справі №809/1884/16.
Суд зазначає, що коригування митної вартості товару на підставі інформації наявної в базі даних про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж встановлено позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.
Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року по справі №826/16046/16.
Твердження відповідача про відсутність документального підтвердження відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари спростовується наступним.
Суд зазначає, що платіжний документ має посилання від 28.02.2025 року №4 саме на контракт. Це достатня ідентифікація платежу як згідно чинного законодавства України, так і міжнародної практики. Позивачем оплати за контрактом здійснюються за домовленістю з продавцем, і думка відповідача про те, що у платіжних документах суми повинні бути тотожними з сумами специфікацій є необґрунтованим.
Позивач виконав вимоги ст. 53 МК України та надав наявний у нього платіжний документ, який повністю відповідає нормам законодавства за своїм змістом та, більш того, виконаний цілим рядом банків та банків-кореспондентів.
Тобто, числові значення митної вартості товару не мали ніяких розбіжностей, протилежного відповідачем не доведено.
Таким чином, з наданих для митного оформлення документів за електронними митними деклараціями чітко вбачається, що постачався один і той самий товар і за однією і тією ж ціною. Вартість товару за специфікаціями та інвойсами було належним чином включено до митної вартості за електронними митними деклараціями.
Також варто звернути увагу, що поставка товарів за електронними митними деклараціями здійснювалась за умовами СРТ (Інкотермс-2020), Дніпро, Україна, що передбачає оплату вартості перевезення товару за рахунок продавця, що підтверджено зокрема, контрактом, інвойсами та специфікаціями. Відтак посилання відповідача на різницю в статистичній вартості не знайшли свого підтвердження.
Твердження відповідача про те, що транзитний документ містить відомості щодо маршруту перевезення товару через країну - Болгарія проте відповідні відмітки на товаросупровідних документах свідчать про перетин митної території Молдови та Румунії (CMR), у зв'язку із чим відповідач дійшов висновку про не підтвердження декларантом здійснення перевезення товару за даним маршрутом або ж не надання документів, що дійсно супроводжували товар та мають містити відповідні відмітки - є необґрунтованими, оскільки зводяться лише до припущення посадової особи відповідача.
Таким чином, зазначені митницею у повідомленні та рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об'єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.
Отже, суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 Митного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст.9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не надано доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.
За наведених обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи задоволення позовної заяви, за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого ним судового збору у розмірі 6056,00 грн.
Відповідно до ч.5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмово провадження є дана складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2025/000073/1 від 18.03.2025 року.
Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2025/000082/1 від 20.03.2025 року.
Стягнути з Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРУТАЛІЯ" (49000, м. Дніпро, вул. Старочумацька, буд. 6-Я, код ЄДРПОУ 42424288) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6056,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна