06 жовтня 2025 року Справа № 160/23263/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кальника В.В.
за участі:
секретаря судового засідання Грищенка І.В.
представника позивача Благодіра Р.В.
представника відповідача Єршова В.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» до відповідача-1: Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, відповідача-2: Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість та нарахованої пені, -
12 серпня 2025 року Приватне акціонерне товариство «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до відповідача-1: Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, відповідача-2: Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо не внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування Приватного акціонерного товариства «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» у розмірі 226 342 341,00 грн. по податковій декларації за серпень 2024 року № 9276021278 від 20.09.2024р.;
- стягнути з Державного бюджету України через ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (код ЄДРПОУ 00190977) заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за серпень 2024 року в розмірі 226 342 341,00 грн. та пеню, нараховану на суму такої заборгованості, в розмірі 8 765 959,81 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на протиправну бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ПРАТ «ЦГЗК» у розмірі 226 342 341,00 грн. по податковій декларації за серпень 2024 року № 9276021278 від 20.09.2024 р. та на не виконання відповідачем свого обов'язку по бюджетному відшкодуванню в строки, встановлені ст. 200 ПК України. При цьому, позивач звертає увагу на те, що судовими рішеннями всіх інстанцій по справі №160/30977/24 було підтверджено правомірність заявлення ПРАТ «ЦГЗК» суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 226 342 341,00 грн. Окрім того, як зазначає позивач, по факту простроченої заборгованості у ПРАТ «ЦГЗК» виникло право на відшкодування пені в розмірі 120% облікової ставки НБУ. Сума пені згідно з розрахунком пені за період з 29.05.2025 року по 12.08.2025 року становить 8 765 959,81 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
01.09.2025 року від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 не погоджується з доводами, викладеними у позові, та зазначає про те, що причинами нездійснення відшкодування ПрАТ «ЦГЗК» є відсутність права на отримання бюджетного відшкодування суми від'ємного значення у розмірі 226 342 341 грн., задекларованого у податковій звітності з податку на додану вартість від 20.09.2024 №9276021278, відповідно п.200.4 ст. 200 ПКУ, згідно з висновками до акту камеральної перевірки № 907/32-00-50 01/00190977 від 09.10.2024. Зауважує, що камеральною перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог підпунктів 200.4, 200.12 статті 200 Податкового кодексу (зі змінами та доповненнями, діючими в період, що охоплений перевіркою) в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 226 342 341 грн. за серпень 2024 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.09.2024 № 9276021278), у зв'язку з введенням санкцій згідно з Указом Президента України № 698/2024 від 08.10.2024 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 08.10.2024 року «Про застосування персональних спеціальних економічних санкцій та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
02.09.2025 року від Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що резолютивні частини судових рішень не повинні містити відомості про суб'єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання, оскільки такі відомості є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, однак не в резолютивній частині рішення. Послався на те, що Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18, від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, від 20 липня 2022 року у справі № 910/5201/19, від 05 жовтня 2022 року у справах № 923/199/21 і № 922/1830/19, від 14 грудня 2022 року у справі № 2-3887/2009, від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17. Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанови від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, від 05 жовтня 2022 року у справах № 923/199/21 і № 922/1830/19, від 12 липня 2023 року у справі № 757/31372/18-ц. Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов'язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна. Окрім цього, звернув увагу на те, що спосіб стягнення «через Головне управління» є некоректним у співвідношенні до норм Наказу Міністерства фінансів України від 09.03.2016 № 343 «Про затвердження Порядку взаємодії податкових, митних органів та органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у процесі судового розгляду та виконання рішень суду про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, або стягнення митних платежів».
Окремо відповідач 2 зазначив, шо після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду, орган ДПС на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку. Невжиття органом ДПС певних заходів в межах окреслених законодавством повноважень не являє собою протиправного невжиття заходів органами Казначейства в межах повноважень, відведених їм.
05.09.2025 року та 08.09.2025 року на адресу суду від позивача надійшли відповіді на відзиви, в яких підтримано позицію, викладену в позовній заяві.
09.09.2025 року від Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.
12.09.2025 від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 року задоволено заяву представника Приватного акціонерного товариства "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі №160/23263/25. Представника Приватного акціонерного товариства "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" допущено до участі у судовому засіданні, призначеному на 15.09.2025 року о 10:00 год. та в усіх подальших судових засіданнях у справі №160/23263/25 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
02.10.2025 року 06.10.2025 від позивача до суду надійшли додаткові пояснення у справі.
В судовому засіданні 06.10.2025 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
06.10.2025 року в судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, надав пояснення по суті спору.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що Приватне акціонерне товариство «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» перебуває на податковому обліку у Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків, як платник податку на додану вартість.
Приватне акціонерне товариство «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» надало до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (далі - СМУ ДПС по роботі з ВПП, Відповідач-1) податкову декларацію з ПДВ за серпень 2024 року № 9276021278 від 20.09.2024 р.
СМУ ДПС по роботі з ВПП проведена камеральна перевірка ПРАТ «ЦГЗК» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість («ПДВ») платнику податку, щодо якого (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників якого) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) за серпень 2024 року. Перевірка проводилась з 21.09.24 по 09.10.24.
За результатами перевірки складено Акт від 09.10.2024 №907/32-00-50-01/00190977, яким зроблено наступні висновки: «відповідно до підпунктів 200.4-1, 200.12-1 ст. 200 Податкового кодексу України з урахуванням Указу Президента України від 12.05.2023р. №279/2023, у ПРАТ «ЦГЗК» (код ЄДРПОУ 00190977) не має право на отримання бюджетного відшкодування суми від'ємного значення у розмірі 226 342 342 грн., задекларованого у податковій звітності з податку на додану вартість від 20.09.2024р. №9276021278».
13.11.2024 ПРАТ «ЦГЗК» отримано податкове повідомлення-рішення від 06.11.2024 №000/936/5001 про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період серпень 2024 року та відсутність права на врахування такої в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів в розмірі 226 342 341,00 грн
В листопаді 2024 року ПРАТ «ЦГЗК» звернулось з позовом до СМУ ДПС по роботі з ВПП, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 06.11.2024 №000/936/5001, яким було відмовлено у праві на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за період серпень 2024 року у розмірі 226 342 341,00 грн.
Рішенням від 27.01.2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом по справі №160/30977/24 відмовлено у задоволенні позову ПРАТ «ЦГЗК».
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.05.2025 року апеляційна скарга ПРАТ «ЦГЗК» задоволена. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року скасовано. Позов Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 06.11.2024 №000/936/5001.
Ухвалою Верховного Суду від 17.07.2025р. касаційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.05.2025р. у справі №160/30977/24 повернута.
Як зазначив позивач, враховуючи те, що зазначене вище податкове повідомлення-рішення, якими було відмовлено позивачу у бюджетному відшкодуванні ПДВ, скасовано, а рішення суду набрали законної сили, то відповідна сума бюджетного відшкодування є узгодженою та повинна бути відшкодована ПРАТ «ЦГЗК».
У зв'язку з цим, в травні 2025 року ПРАТ «ЦГЗК» звернулось з листом до СМУ ДПС по роботі з ВПП щодо відшкодувати суму податку на додану вартість за серпень 2024 року, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 226 342 341,00 грн., на поточний рахунок ПРАТ «ЦГЗК» у банку.
Листом від 23.06.2025р. №2740/6/32-00-50-01-05-03 СМУ ДПС по роботі з ВПП позивача повідомлено про те, що по справі №160/30977/24 триває процедура судового оскарження, оскільки СМУ ДПС по роботі з ВПП подана касаційна скарга на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.05.2025.
Також, листом Мінфіну №26210-05-10/27933 від 30.09.2025 повідомлено позивача про те, що інформація про узгодження органом ДПС суми бюджетного відшкодування відсутня.
Листом №4579/6/32-00-50-01-05-03 від 03.10.2025 СМУ ДПС по роботі з ВПП повідомлено позивача про те, що відшкодування узгодженої суми бюджетного відшкодування в розмірі 226 342 341,00 грн. зупиняється.
Позивач зазначає, що всупереч фактичного підтвердження правомірності суми ПДВ на бюджетне відшкодування, в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який знаходиться на сайті Міністерства Фінансів України (Міністерство Фінансів України (mof.gov.ua)), відсутня інформація щодо відшкодування позивачу суми ПДВ за результатами судового оскарження податкового повідомлення-рішення від 06.11.2024 №000/936/5001 у розмірі 226 342 341,00 грн.
А тому, позивач вказує про очевидну бездіяльність контролюючих органів, оскільки станом на дату звернення до суду сума бюджетного відшкодування в розмірі 226 342 341,00 грн. так і не була відшкодована ПРАТ «ЦГЗК».
Відтак, позивач зазначає, що відповідно до п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України, він має право на нарахування та відповідно стягнення пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Отже, правомірність вимог позивача щодо стягнення суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок ПРАТ «ЦГЗК» та пені з державного бюджету за прострочення погашення заборгованості з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є предметом розгляду даної адміністративної справи.
Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.18 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент спірних відносин), бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та алгоритм дій платника податку та державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість встановлені статтею 200 Податкового кодексу України, а також Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26 (далі по тексту - Порядок №26).
Так, відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно з пунктами 200.10 та 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Відповідності до пункту 200.12. статті 200 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.05.2025р. у справі №160/30977/24 апеляційна скарга ПРАТ «ЦГЗК» була задоволена. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 року по справі №160/30977/24 було скасовано. Позов Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 06.11.2024 №000/936/5001 про відсутність права ПРАТ «ЦГЗК» на отримання бюджетного відшкодування суми від'ємного значення у розмірі 226 342 341 грн., задекларованого у податковій звітності з податку на додану вартість від 20.09.2024 №9276021278.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду у справі №160/30977/24 набрала законної сили 15.05.2025 року.
У зв'язку з чим, саме зазначена сума - 226 342 341 грн. підлягає бюджетному відшкодуванню.
Суд звертає увагу, що в ході розгляду даної справи відповідачем 1 не надано суду доказів оформлення висновків (щодо відшкодування суми у розмірі 226 342 341 грн. ) та подання їх до органу казначейства. При цьому, відповідачем 1 не наведено суду жодних обставин, що могли б слугувати підставою для відмови у наданні позивачу бюджетного відшкодування податку на додану вартість та, відповідно, підставою для неподання відповідачем до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновків про таке відшкодування.
При цьому, суд не дає правову оцінку доводам відповідача 1 щодо порушення позивачем вимоги п.200.4-1, 200.12-1 ст. 200 ПК України (введення санкцій згідно з Указом Президента України №820/22 від 01.12.2022 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 1 грудня 2022 року "Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"), оскільки вказаним обставинам вже була надана правова оцінка у постанові Третього апеляційного адміністративного суду у справі №160/30977/24.
Так у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 15.05.2025 року колегія суддів, зокрема, зазначила, що: «З огляду на положенням чинного законодавства, кінцевим бенефіціарним власником ПрАТ «ЦГЗК» з відсотком частки статутного капіталу або відсоток права голосу (непрямий вплив) 76,24% є ОСОБА_1 . Зазначене свідчить, що у розумінні закону відносно платника - ПрАТ «ЦГЗК», його засновників (учасників) - Metinvest B.V. та Metinvest Management B.V., кінцевого бенефіціарного власника ОСОБА_1 не приймалось рішень про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій). Матеріалами справи не підтверджується, що до позивача та/або його засновників (учасників), кінцевого бенефіціарного власника застосовано санкції.».
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, суд звертає увагу, що пунктом 200.12 Податкового кодексу України прямо передбачено, що зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат, зокрема, з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення (пункт ґ).
У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
Як встановлено судом під час судового розгляду, після набрання чинності Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.05.2025 року у справі №160/30977/24 (скасування податкового повідомлення-рішення), контролюючим органом не було здійснено відображення інформації про узгодженість бюджетного відшкодування та його суми в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після набрання чинності вказаної Постанови Третього апеляційного адміністративного суду.
Як наслідок, така сума бюджетного відшкодування не стала доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення її перерахування на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачу платіжних послуг.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування Приватного акціонерного товариства «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» у розмірі 226 342 342 грн. по податковій декларації за серпень 2024 року №9276021278 від 20.09.2024 року.
Водночас, враховуючи обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, суд вважає за необхідне зауважити на наступному.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017р. № 26 затверджено Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який визначає механізм ведення Мінфіном інформаційного ресурсу Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Відповідно до пунктів 3, 4 вказаного Порядку, формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДПС та Казначейства. Найменування платника податку на додану вартість та його індивідуальний податковий номер; дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); дату надсилання платнику податку органом ДПС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку або небанківському надавачу платіжних послуг та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу; реквізити рахунка платника податку у банку або небанківському надавачу платіжних послуг для перерахування бюджетного відшкодування; реквізити бюджетних рахунків для перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування; дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДПС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДПС; дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; суму узгодженого органом ДПС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження; дату прийняття рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого в порядку, встановленому Законом України “Про санкції»; дату прийняття рішення про скасування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого в порядку, встановленому Законом України “Про санкції». Заяви виключаються з Реєстру згідно з пунктом 48.7 статті 48, пунктом 49.11 статті 49 і пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України.
Згідно з п. 6 Порядку, повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру.
Отже, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків.
Як встановлено судом та підтверджується поясненнями представника позивача, контролюючим органом не здійснено внесення до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість відомостей про здійснення відшкодування позивачу податку на додану вартість по декларації з ПДВ за звітний період серпень 2024 року згідно з податковою декларацією від 20.09.2024 року №9276021278 у сумі 226 342 341 грн.
Суд звертає увагу, що за існуючого на момент розгляду справи правового регулювання, необхідною і достатньою передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДПС в Реєстрі інформації про її узгодження. Тому, суд вважає, що порушене право позивача в повному обсязі підлягає відновленню шляхом внесення ПРАТ «ЦГЗК» до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Суд зауважує, що норми ПК України та Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №26 від 25.01.2017, не передбачають бюджетного відшкодування ПДВ шляхом стягнення за рішенням суду. Відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключним повноваженням податкових органів та органів державного казначейства. Тому належним способом захисту порушеного права платника податків в разі встановлення судом протиправної бездіяльності контролюючого органу є саме зобов'язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм податкового законодавства, які регулюють порядок бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а також щодо вирішення питання про належний спосіб захисту порушеного права в спірних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №822/1877/16 (провадження №К/9901/3530/17), від 24.05.2018 у справі №822/2703/17 (провадження № К/9901/36882/18).
При цьому, суд обізнаний про правові висновки, викладені у постанові від 12.02.2019 у справі № 826/7380/15 (провадження № 11-778апп18) Великою Палатою Верховного Суду, яка дійшла висновку, що такі способи захисту як зобов'язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податків, і вказала, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України.
Водночас, на переконання суду, такі висновки, не можуть бути застосовані до правовідносин, які мають місце у даній справі, з огляду на ту обставину, що Великою Палатою Верховного Суду у справі №826/7380/15 правова оцінка існуючим у справі обставинам надавалась, з урахуванням приписів законодавства, які існували у період з 2015 року по 2019 рік.
Так, як встановлено судом, з 1 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», яким внесено зміни до ПК України, зокрема, в частині бюджетного відшкодування ПДВ запроваджено:
- єдиний реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 ПК України (у редакції, що діяла до 1 січня 2017 року);
- тимчасовий реєстр заяв, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовано з бюджету у порядку, визначеному статтею 200 ПК України.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2019 по справі № 826/7380/15, станом на час розгляду справи у суді касаційної інстанції Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не працює.
На думку суду, саме вказана обставина зумовила формування Великою Палатою Верховного Суду висновку про необхідність здійснення захисту порушеного права шляхом стягнення суми бюджетного відшкодування з Державного бюджету України.
Проте, правовідносини у даній справі виникли у 2024 році і не потребують взаємодії із Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, оскільки відповідні відомості щодо сум бюджетного відшкодування ПДВ вносяться безпосередньо до діючого Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Отже, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Таким чином, за існуючого на момент розгляду справи правового регулювання, належним та ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є зобов'язання Східного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків внести до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомостей щодо суми бюджетного відшкодування Приватного акціонерного товариства «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» у розмірі 226 342 341,00 грн. по податковій декларації за серпень 2024 року №9276021278 від 20.09.2024 року.
З огляду на викладене, а також, враховуючи встановлені в ході розгляду даної справи обставини щодо неподання відповідачем 1 висновків до органу Державного казначейства України із зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню позивачу з бюджету, суд дійшов висновку про відсутність на даний час підстав для стягнення на користь позивача пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України так і стягнення заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість за серпень 2024 року у сумі 8 765 959,81 грн.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої та третьої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» до відповідача-1: Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, відповідача-2: Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість та нарахованої пені - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування Приватного акціонерного товариства «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» у розмірі 226 342 341,00 грн. по податковій декларації за серпень 2024 року № 9276021278 від 20.09.2024р.
Зобов'язати Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків внести до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості щодо суми бюджетного відшкодування Приватного акціонерного товариства «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» у розмірі 226 342 341,00 грн. по податковій декларації за серпень 2024 року № 9276021278 від 20.09.2024р.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 12112,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 13.10.2025 року.
Суддя В.В. Кальник