14 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/5595/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Костюкевича С.Ф., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги №Ф-0004661-1303-0320 від 17.04.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем 25.04.2025 отримано податкову вимогу ГУ ДПС у Волинській області №Ф-0004661-1303-0320 від 17.04.2025, якою повідомлено, що станом на 15.04.2025 розмір його податкового боргу становить 54 849,25 грн.
Зазначив, що податковий борг згідно податкової вимоги №Ф-0004661-1303-0320 від 17.04.2025 виник на підставі податкових повідомлень-рішень митного органу, а саме: ППР від 04.02.2021 №0000006/7.3-19, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Податок на додану вартість з ввезених на миту територію України товарів код платежу 14070100 на суму 29 710,99 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 7 427,75 грн.; ППР від 04.02.2021 №0000005/7.3-19, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Мито на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності та громадянами, код платежу 15010500 на суму 13 504,99 та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 3 376,25 грн.
Вважаючи протиправною оскаржувану податкову вимогу ГУ ДПС у Волинській області, звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду 02.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник відповідача у відзиві на позов заперечив позовні вимоги та у їх задоволенні просив відмовити. Зазначив, що відповідно до ст. 41 Податкового Кодексу України визначено, що контролюючими органами є як податкові так і митні органи. Контролюючими органами щодо дотримання законодавства з питань митної справи та оподаткуванням митом, акцизним податком, податком на додану вартість, іншими податками та зборами, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв'язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони, або вивезенням(пересиланням) товарів з митної території України, або території вільної митної зони у розумінні цієї статті є митні органи.
Передбачений пунктом 41.2 статті 41 Кодексу порядок обміну інформацією для цілей виконання функцій контролюючих органів, затверджено наказом Мінфіну від 10.06.2020 №286 «Про затвердження Порядку взаємодії інформаційних систем Державної податкової служби України та Державної митної служби України щодо обміну інформацією, необхідною для адміністрування податків, зборів та інших обов'язкових платежів, проведення контрольних процедур щодо дотримання податкового та митного законодавства» (зі змінами, далі - Порядок № 286). Взаємодія інформаційних систем ДПС та Держмитслужби відповідно до положень Порядку № 286 здійснюється в електронному вигляді на рівні центральних апаратів ДПС та Держмитслужби.
Вказав, що 17.04.2025 ГУ ДПС у Волинській області сформовано податкову вимогу №0004661-1303-0320 про наявність у позивача станом на 15.04.2025 податкового боргу у розмірі 54 849,25 грн.
Зауважив, що податковий борг згідно податкової вимоги №Ф-0004661-1303-0320 від 17.04.2025 виник на підставі податкових повідомлень-рішень митного органу, а саме: ППР від 04.02.2021 №0000006/7.3-19, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Податок на додану вартість з ввезених на миту територію України товарів код платежу 14070100 на суму 29 710,99 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 7 427,75 грн.; ППР від 04.02.2021 №0000005/7.3-19, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Мито на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності та громадянами, код платежу 15010500 на суму 13 504,99 та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 3 376,25 грн, а також наявності заборгованості із земельного податку фізичних осіб у розмірі 168,67 грн, яка виникла з 30.11.2020. При цьому ППР митного органу від 04.02.2021 №0000005/7.3-19, від 04.02.2021 №0000006/7.3-19 на даний час неоскаржені та не скасовані.
Вважає, що ГУ ДПС у Волинській області діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини.
Згідно із пунктом 2 частини 2 статті 351 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (зі змінами), відповідно до наказу Волинської митниці Держмитслужби від 05.01.2021 №3-рг «Про проведення документальної невиїзної перевірки», проведена документальна невиїзна перевірка з дотримання фізичною особою - громадянином ОСОБА_1 вимог законодавства України з питань митної справи у частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, повноти нарахування та слати митних платежів при митному оформленні вантажного автомобіля марки «RENAULT MASTER» (кузов НОМЕР_1 ), за митною декларацією від 14.01.2020 типу ІМ40ДЕ №UA205030/2020/000746.
За результатом проведеної перевірки складено акт від 21.01.2021 №0002/7.3-19/09/2469017376 «Про результати документальної невиїзної перевірки громадянина ОСОБА_1 з питань дотримання вимог митного законодавства України в частині правильності визначення бази оподаткування, повноти нарахування та сплати митних платежів при оформленні товарів за окремою митною декларацією.
В ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено порушення:
- ст. 49, ч. 1 ст. 51, п. 2 ч. 2 ст. 52, ч. 2 ст. 53, ч. 1 ст. 257, п. 1, 5 ч. 8 ст. 257, п. 1 ч. 1 ст. 279 , п. 1 та 4 ч. 1 ст. 266 Митного кодексу України від 13.03.2012р. №4495-VI зі змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті мита на загальну суму 13 504,99 грн.;
- пп. в) п. 185.1 ст. 185. п. 187.8 ст. 187, п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижене податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 29 710,99 грн.
04.02.2021 Волинською митницею Держмитслужби винесено податкове повідомлення-рішення №0000006/7.3-19, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Податок на додану вартість з ввезених на миту територію України товарів код платежу 14070100 на суму 29 710,99 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 7 427,75 грн.
04.02.2021 Волинською митницею Держмитслужби винесено податкове повідомлення-рішення №0000005/7.3-19, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Мито на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності та громадянами, код платежу 15010500 на суму 13 504,99 та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 3 376,25 грн.
17.04.2025 ГУ ДПС у Волинській області сформовано податкову вимогу №0004661-1303-0320 про наявність у ОСОБА_1 станом на 15.04.2025 податкового боргу у розмірі 54 849,25 грн, який виник підставі вищевказаних податкових повідомлень-рішень митного органу.
Вважаючи протиправною вимогу ГУ ДПС у Волинській області, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 1.1 статті 1 ПК України зазначено, що даний кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.
Однією із основних функцій контролюючих органів є податковий контроль, який в п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України визначений як система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способи здійснення податкового контролю визначені в п. 62.1 ст. 62 ПК України, серед яких проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. (пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України).
Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу. (пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України).
Статтею 78 ПК України передбачений порядок проведення документальних позапланових перевірок. Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом; платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному пунктом 86.7 статті 86 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.
Щодо податкової вимоги №Ф-0004661-1303-0320 від 17.04.2025 про наявність податкового боргу у ОСОБА_1 у розмірі 54 849,25 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 14.1.153 ст. 14 ПК України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Згідно п.14.1.175 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Положеннями п. 59.1, п. 59.3 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Пунктом 54.5 ст. 54 ПК України визначено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, що встановлений цим Кодексом.
У відповідності до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Строки сплати податкового зобов'язання встановлені ст. 57 ПК України, відповідно до п. 57.2 якої регламентовано, що у разі коли відповідно до цього Кодексу або ж інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків із причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в ст. 297 МК України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
При зверненні платника податків до суду з позовом стосовно визнання протиправним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Таким чином, якщо рішення контролюючого органу про нарахування грошових зобов'язань не оскаржено або за результатами судового оскарження не скасовано і фактично є чинним, таке грошове зобов'язання є узгодженим та при несплаті у встановлені строки набуває статусу податкового боргу, що є підставою формування та надсилання платнику податків податкової вимоги.
В податковій вимозі форми «Ф» від 17.04.2025 №0004661-1303-0320 зазначено, що загальна сума податкового боргу платника податків станом на 15.04.2025 становить 54 849,25 грн, у тому числі за основні платежі: 43 377,03 грн, штрафні(фінансові) санкції(штрафи): 10 811,62 грн, пеня 660,60 грн.
За правилами пп. 14.1.175. ст. 175 Податкового кодексу України, непогашена пеня, нарахована платнику податків у порядку, визначеному цим Кодексом вважається податковим боргом.
За визначенням, наведеним у пп.1.162 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, пеня це сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
В силу ж вимог пп 14.1.39. цієї ж статті, сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня вважаються грошовим зобов'язання платника податків.
За вимогами підпункту129.1.1. пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом
А за вимогами підпункту 129.1.2. цієї ж статті, при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження нарахування пені здійснюється на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов'язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Як слідує з матеріалів справи, податковий борг згідно податкової вимоги №Ф-0004661-1303-0320 від 17.04.2025 виник на підставі податкових повідомлень-рішень митного органу, а саме: ППР від 04.02.2021 №0000006/7.3-19, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Податок на додану вартість з ввезених на миту територію України товарів код платежу 14070100 на суму 29 710,99 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 7 427,75 грн.; ППР від 04.02.2021 №0000005/7.3-19, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Мито на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності та громадянами, код платежу 15010500 на суму 13 504,99 та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 3 376,25 грн, а також наявності заборгованості із земельного податку фізичних осіб у розмірі 168,67 грн, яка виникла з 30.11.2020.
Згідно із даними автоматизованої системи документообігу «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 у справі № 140/7603/25, яка набрала законної сили, позов ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.02.2021 №0000005/7.3-19 форми «Р» та №0000006/7.3-19 форми «Р» залишено без розгляду
Правомірність прийняття ППР від 04.02.2021 №0000006/7.3-19, №0000005/7.3-19, не входить до предмету доказування в межах розгляду даної справи.
Також суд зазначає, що відповідно до п.60.1 ст.60 Кодексу податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважається відкликаними: - якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; - рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується ППР контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
В даному випадку, податкова вимога є чинною, а сума податкового боргу - не погашеною, відтак, підстави для скасування оскаржуваної вимоги відсутні.
Така позиція також відображена у судових рішеннях: Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 805/1514/17-а, у Постанові Верховного Суду від 14.07.2022 у справі 120/479/21-А,від 31.01.2024 № 140/12235/21, Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019 у справі № 857/3458/18, Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.08.2018 у справі № 822/2036/18 та від 05.12.2017 у справі №822/2153/17.
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до частини 1 статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно сформована податкова вимога від №Ф-0004661-1303-0320 від 17.04.2025, станом на 15.04.2025, за відсутності доказів сплати такого боргу та доказів скасування в результаті оскарження податкових повідомлень-рішень на момент винесення вказаної вимоги, відтак, у задоволенні позову належить відмовити.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.Ф. Костюкевич