15 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 826/9874/15
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемка Романа Анатолійовича (далі - Уповноважена особа, відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про (далі - ФГВФО, відповідач 2):
- визнання протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» (далі - ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК») за рахунок ФГВФО з належною сумою в розмірі 196 155, 61 грн.;
- зобов'язання Уповноважену особу включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК» за рахунок ФГВФО з належною сумою в розмірі 196155, 61 грн. шляхом надання додаткової інформації ФГВФО в порядку та обсязі, визначеними законодавством України;
- визнання протиправною бездіяльність ФГВФО щодо позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК» за рахунок ФГВФО з належною мені сумою в розмірі 196 155, 61 грн.;
- зобов'язання ФГВФО включити позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК» за рахунок ФГВФО з належною сумою в розмірі 196 155, 61 грн.;
- зобов'язання ФГВФО вчинити дії щодо виплати грошових коштів у розмірі, визначеному частиною першою статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 №4452-VI (далі - Закон №4452-VI) як гарантованої суми відшкодування за моїми вкладами в ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 була клієнтом ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК» згідно укладеного договору №2605 від 04.09.2012 банківського рахунку, та має відкритий поточний рахунок № НОМЕР_1 , на якому до моменту введення 17.07.2014 в ПAT «ЄВРОГАЗБАНК» тимчасової адміністрації знаходились належні їй грошові кошти в сумі 196155,61 грн., та такі підпадають під відшкодування ФГВФО і не повинні підпадати під дію обмежень, визначених пунктом 4 статті 26 Закону №4452-VI, однак позивач була відсутня в списках вкладників, які мають право на відшкодування коштів, у зв'язку із чим звернулась до Уповноваженої особи на тимчасову адміністрацію в ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК», однак відповіді не отримала.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 17.11.2014 № 725 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК» виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення від 18.11.2014 №121 «Про початок процедури ліквідації ПAT «ЄВРОГАЗБАНК» та призначено Уповноважену особу строком на 1 рік з 18.11.2014 по 17.11.2015 включно. З 25.11.2014 ФГВФО розпочав виплати коштів вкладникам даного банку, при цьому банком-агентом є ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ», який повідомив позивача в усному порядку про відсутність її в переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО.
Позивач неодноразово зверталась, як до уповноваженої особи ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК» (05.12.2014 та 16.03.2015), так і до Директора-розпорядника ФГВФО (16.03.2015) з проханням виплатити їй гарантовану суму відшкодування за вкладом, розміщеним у ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК», однак відповіді ні разу не отримувала.
Позивач зазначає, що Уповноваженою особою безпідставно, в порушення норм чинного законодавства не включено її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК» за рахунок ФГВФО, у зв'язку із чим звернулася до суду із вказаним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2015 відкрито провадження в адміністративній справі №826/9874/15.
У поданому до суду запереченні на позовну заяву (від 17.07.2015 №09-23375/15), представник ФГВФО вказав, що позивача не внесено до переліку вкладників ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО, оскільки договір позивача Уповноваженою особою визнано нікчемним, що підтверджується наказом від 22.12.2014 №178/1, а відтак відповідач дійшов висновку, що оскільки вказаний договір нікчемний, то він є недійсним, а тому у переданому Уповноваженою особою переліку вкладників інформація про позивача відсутня.
28.09.2015 позивач подала заяву про зміну предмету позову, в якій просила визнати неправомірними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК» Оберемка Р.А. щодо визнання нікчемною транзакції по перерахуванню коштів на поточний рахунок позивача, решту позовних вимог залишила без змін.
У судовому засіданні 04.11.2015 Окружний адміністративний суд міста Києва протокольною ухвалою прийняв до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2015 зупинено провадження у справі № 826/9874/15 до розгляду Конституційним Судом України подання Верховного Суду України щодо конституційності Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 р. № 4452-VI.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.03.2016 зупинено провадження у справі № 826/9874/15 до розгляду Конституційним Судом України подання Верховного Суду України щодо конституційності Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 р. № 4452-VI.
Станом на 15.12.2022 - день набрання чинності Законом України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX), адміністративну справу № 826/9874/15 Окружним адміністративним судом міста Києва не було розглянуто.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 прийнято до провадження адміністративну справу № 826/9874/15.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 поновлено провадження у справі № 826/9874/15 та постановлено судовий розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01.08.2025 замінено відповідача у справі - Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оборемка Романа Анатолійовича на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 провадження у даній справі закрито в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій Уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК» Оберемка Р. А. щодо визнання нікчемною транзакції по перерахунку коштів на поточний рахунок ОСОБА_1 .
Перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що 04.12.2012 між ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК» та ОСОБА_1 укладено договір банківського рахунку №2605, відповідно до якого банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнту грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта щодо перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк відкриває клієнту поточний рахунок № НОМЕР_2 у національній валюті України та в іноземній валюті н підставі відповідних заяв про відкриття рахунка та відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній іноземній валюті та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.
Відповідно до виписки по особовим рахункам за період з 26.06.2014 по 15.01.2015 на рахунку № НОМЕР_2 ОСОБА_1 знаходились грошові кошти у розмірі 196155,57 грн.
Постановою Правління Національного банку України від 16.07.2014 №424 ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК» віднесено до категорії неплатоспроможних.
Згідно рішення виконавчої дирекції ФГВФО від 16.07.2014 57, розпочато процедуру виведення ПАТ " ЄВРОГАЗБАНК " з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 17.07.2014 по 17.10.2014 року та призначено уповноваженою особою ФГВФО на тимчасову адміністрацію в ПАТ "ЄВРОГАЗБАНК" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ковальова В. М.
03.10.2014 позивач звернулась до Уповноваженої особи ФГВФО на тимчасову адміністрацію в ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК» Ковальва В. М. із заявою, в якій просила повідомити про причину відсутності повної інформації щодо її коштів в першому транші, що призвело до відмови ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» у виплаті гарантованої суми відшкодування коштів за договором банківського рахунку, розміщених у ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК», а також просила вжити всіх необхідних заходів для відновлення її в списку вкладників ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК», що мають право на відшкодування коштів за договором банківського рахунку, розміщеного у ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК», однак відповіді на вказану заяву надано не було.
13.10.2014 виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення №111 "Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації в АТ "ЄВРОГАЗБАНК", відповідно до якого продовжено строки повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію АТ "ЄВРОГАЗБАНК на один місяць до 17.11.2014.
Постановою Правління Національного банку України від 17.11.2014 № 725 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК» та Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 18.11.2014 №121 "Про початок процедури ліквідації ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" відкликано банківську ліцензію ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК» розпочато процедуру ліквідації Банку строком на один рік з 18.11.2014 по 17.11.2015 Уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію АТ "ЄВРОГАЗБАНК" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ковальова В. М.
24.11.2014 на офіційному сайті ФГВФО розміщено оголошення, що у зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією ФГВФО 18.11.2014 рішення №121 про початок ліквідації ПAT «ЄВРОГАЗБАНК» ФГВФО з 25.11.2014 розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку. Для отримання коштів вкладники ПAT «ЄВРОГАЗБАНК» з 25.11.2014 по 06.01.2015 включно можуть звертатись до установ банку-агента ФГВФО ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ».
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.12.2014 № 150 "Про призначення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "ЄВРОГАЗБАНК" призначено з 19.12.2014 уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ "ЄВРОГАЗБАНК" провідного юрисконсульта відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Оберемка Р. А.
16.03.2015 позивач звернулась із заявами, зокрема до Уповноваженої особи ФГВФО на тимчасову адміністрацію в ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК» Оберемка Р. А. (в якій просила повідомити про причини відсутності її в переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та вжити заходів щодо включення її у перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду), а також до директора-розпорядника ФГВФО (в якій просила виплатити їй гарантовану суму відшкодування за вкладом, розміщеним у ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК».
Однак, як вбачається із матеріалів справи відповіді на вищезазначені заяви не надано.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків регулює Закон №4452-VI (далі у редакції станом на день виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні, вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського рахунку, банківського вкладу (депозиту) (крім коштів, залучених від видачі ощадного сертифіката банку), включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Кошти, залучені банком від видачі (випуску) ощадного сертифіката банку або депозитного сертифіката банку, не є вкладом.
Частиною першою статті 3 Закону №4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Відповідно до частини першої, четвертої статті 26 Закону № 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.
Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.
Згідно з частиною шостою статті 26 Закону №4452-VI, у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на кінець дня, що передує дню початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Положеннями статті 27 Закону №4452-VI передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення Фондом неплатоспроможного банку з ринку, або на кінець дня, що передує дню початку процедури ліквідації банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).
Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону.
Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.
Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті «Урядовий кур'єр» або «Голос України».
Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10,00 грн.), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200 000,00 грн.
Отже, Закон № 4452-VI пов'язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу (рахунку) за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10,00 грн; 4) включення Уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону №4452-VI, Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Як вбачається з матеріалів справи, зарахування коштів на рахунок №2620650102605 позивача відбулося 26.06.2014, тобто до початку віднесення ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (16.07.2014).
Однак, зі змісту заперечення на позовну заяву, надане ФГВФО видно, що позивача не внесено до переліку вкладників ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО, оскільки договір позивача Уповноваженою особою визнано нікчемним, що підтверджується наказом від 22.12.2014 №178/1, а відтак відповідач дійшов висновку, що оскільки вказаний договір нікчемний, то він є недійсним, а тому у переданому Уповноваженою особою переліку вкладників інформація про позивача відсутня.
Суд не погоджується із такою позицією ФГВФО, з огляду на таке.
Так, у постанові Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 813/5250/15 зазначено, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому, вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов'язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
Таким чином, з урахуванням позиції Верховного Суду, суд приходить до висновку, що позивач є вкладником у розумінні Закону №4452-VI.
Згідно частини другої статті 37 Закону №4452-VI, Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду в разі делегування їй всіх або частини повноважень Фонду має право, зокрема, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
За приписами частини другої статті 38 Закону №4452-VI, протягом дії тимчасової адміністрації та/або процедури ліквідації Фонд здійснює перевірку правочинів, вчинених (укладених) банком протягом одного року, а правочинів, вчинених (укладених) банком з пов'язаними особами та/або в інтересах пов'язаних осіб, та/або на їх користь, - протягом трьох років до дня запровадження тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку або процедури ліквідації банку, щодо якого було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
За змістом частини третьої статті 38 Закону №4452-VI, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, узяв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним узяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк уклав угоди щодо відчуження чи передачі у користування або придбання чи отримання у користування майна, оплати результатів робіт та/або надання послуг на умовах, які не є поточними ринковими умовами, або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов угоди; 4) банк здійснив оплату кредитору або виконав вимоги кредитора, строк яких на дату виконання правочину не настав, що спричиняє або може спричинити надання переваг одному кредитору перед іншими в частині задоволення вимог, або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк узяв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо), умови якого передбачають платіж чи передачу майна банку як забезпечення виконання грошових вимог до банку та/або зобов'язань третіх осіб, у порядку, іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини, умови яких передбачають платіж чи передачу майна банку з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), кошти для оплати яких надійшли з рахунків, відкритих у цьому самому банку, у тому числі за правочинами про відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення; 8) банк уклав правочин з пов'язаною з банком особою або в інтересах пов'язаної з банком особи, або на користь пов'язаної з банком особи з порушенням вимог законодавства, у тому числі недійсність якого встановлена частиною шостою статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 9) банк уклав (переоформив) правочини, що призвели до збільшення витрат, понесених Фондом у зв'язку із здійсненням тимчасової адміністрації та/або процедури ліквідації банку, з порушенням норм законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.
Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Згідно із частиною другою статті 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
З викладеного випливає, що Фонд має повноваження перевіряти правочини з метою виявлення серед них нікчемних. Водночас, зміст відповідних норм свідчить, що це повноваження не є безумовним і супроводжується обов'язком з'ясувати перед ухваленням рішення всі обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину. Тобто самого лише твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно може бути спростоване протилежною позицією вкладника щодо чинності правочину. Отже, якщо у розпорядчому рішенні відсутні посилання на законодавчо визначені підстави для визнання правочину нікчемним, таке рішення органу влади не може вважатися обґрунтованим.
З повідомлення «Про нікчемність правочину» від 14.07.2015 №1715-7-21 видно, що правочин операція/транзакція з залучення (перерахування) грошових коштів в розмірі 240000,00 грн 18.06.2014 по банківському рахунку № НОМЕР_1 є нікчемним відпоєно до вимог пункту 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI та статті 228 ЦК України.
Однак, враховуючи вищенаведені норми законодавства, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем того, що здійснення операції від 18.06.2014 щодо правочин операція/транзакція з залучення (перерахування) грошових коштів в розмірі 240000,00 грн по банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритий відповідно до Договору № 2605 від 04.09.2012 банківського рахунку, передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Фондом не надано доказів, які б свідчили, що укладений позивачем правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави, як і не надано і обвинувального вироку суду, в якому було б встановлено вину позивача або посадових осіб ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК» з приводу здійснення операції від 18.06.2014 року щодо перерахування коштів на рахунок позивача, відкритий згідно вказаного Договору № 2605 від 04.09.2012 банківського рахунку. Фондом не надано доказів того, що кошти на рахунок позивача фактично не вносились, або були внесені з порушенням існуючого законодавства, тощо.
Враховуючи зазначене, позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому вони підпадають під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. При цьому, відповідачем ФГВФО не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК», яка має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI.
При розгляді справи суд також враховує, що згідно з інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Фонду, відповідно до статті 53 Закону №4452-VI, 11.12.2019 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №10691110087028819 про державну реєстрацію припинення ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК» як юридичної особи, а отже, ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим, строк, на який було призначено Уповноважену особу, закінчився 17.11.2019.
На думку суду, обставина припинення Банку не є перешкодою для одержання вкладником банку гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів ФГВФО, оскільки норми Закону №4452-VI не передбачають припинення (скасування) цього права вкладника у зв'язку з припиненням Банку. Суд також зазначає, що заява про виплату відшкодування подана позивачем Уповноваженій особі, а спір щодо виплати такого відшкодування ініційований, до подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію Банку як юридичної особи.
В аспекті ефективного захисту і поновлення порушеного права позивача та з огляду на обставину припинення Банку, суд враховує положення статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з яким кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Як зазначив Європейський суд з прав людини в справі «Золотас проти Греції» статті 1 Протоколу №1, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов'язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв'язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (Zolotas v. Greece, №66610/09). Подібний висновок викладений у рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Капітал Банк АД проти Болгарії" (Capital Bank AD v. Bulgaria, №49429/99).
Суд зазначає, що Закон №4452-VI не передбачає припинення у особи права на одержання суми гарантованого відшкодування за вкладом у зв'язку з припиненням банку і не відносить вказану обставину до підстав, за яких виплата відшкодування ФГВФО не проводиться. Відтак, позивач має законне сподівання на одержання суми гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду, яке захищається статтею 1 Протоколу №1. Відсутність у національному законодавстві процедури відшкодування гарантованої суми у розмірі вкладу після припинення Банку не може бути підставою для відмови в поновленні порушеного права.
Суд також зауважує, що завершення процедури ліквідації банку не зумовлює припинення прав вкладника на відшкодування коштів за вкладами та не вказує на припинення юридичної особи, оскільки ФГВФО, а не банк, є суб'єктом, який забезпечує виплату відшкодування.
Таким чином, зважаючи на те, що відшкодування коштів за вкладом за рахунок ФГВФО у межах 200000 грн є виплатою гарантованою державою, яка здійснюється ФГВФО за рахунок його коштів, а не коштів Банку, і те, що Законом №4452-VI не передбачено припинення у особи права на одержання суми гарантованого відшкодування за вкладом у зв'язку з припиненням банку і не віднесено вказану обставину до підстав, за яких виплата відшкодування ФГВФО не проводиться, а також враховуючи закріплений у статті 6 КАС України принцип верховенства права і визначену у Законі України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» мету, яка полягає, серед іншого, у захисті прав і законних інтересів вкладників банків, суд дійшов висновку про наявність підстав для вчинення зобов'язальних дій ФГВФО.
Крім того, суд також враховує, що згідно з пунктом 4 частини другої статті 4 Закону №4452-VI на виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції, зокрема здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами у строки, визначені цим Законом.
Підсумовуючи викладене, з огляду на встановлені судом обставини у справі, з урахуванням повноважень, наданих частиною другою статті 9, частиною другою статті 245 КАС України, суд дійшов висновку, що іншого способу відновити права позивача, ніж зобов'язати ФГВФО здійснити необхідні дії для включення ОСОБА_1 в загальний реєстр вкладників фізичних осіб ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК», які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок коштів ФГВФО, за договором № 2605 від 04.09.2012 банківського рахунку в розмірі 196155, 61 грн.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити необхідні дії для включення ОСОБА_1 в загальний реєстр вкладників фізичних осіб Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк», які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором №2605 від 04.09.2012 банківського рахунку в розмірі 196155,61 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, місто Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016).
Суддя О. О. Андрусенко