14 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/1390/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 , відповідач), відповідно до якого просив суд:
1) протиправною бездіяльність командира військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення службового розслідування за фактом отримання травми солдатом ОСОБА_1 20.01.2023 під час бойових дій щодо захисту Батьківщини поблизу населеного пункту Лиман Донецької області;
2) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести службове розслідування за фактом отримання травми солдатом ОСОБА_1 20.01.2023 та на підставі розслідування видати довідку про обставини (поранення) травми у формі затвердженій наказом Міністерства оборони України «Про затвердження Положення про військоволікарську експертизу в Збройних Силах України» від 14.08.2008 № 402, а саме в Додатку №5;
3) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату коштів за період лікування (з 20.01.2023 по 22.07.2023) пов'язаного з травмою, отриманою 20.01.2023 (з урахуванням сплачених сум) за наступними реквізитами: отримувач ОСОБА_1 , IBAN183052990262006400956369106, Банк отримувача АТ КБ «ПриватБанк» РНОКПП: НОМЕР_2 .
Позивач вважає, що у відповідача існує законодавчо визначений обов'язок проходити службове розслідування за фактом травмування та оформлювати і видавати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва). Натомість відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо непроведення службового розслідування та не видачі відповідної довідки, у зв'язку з чим просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечує. Зазначає, що позивач не отримував жодного бойового поранення (травми, контузії, каліцтва), а відповідно військовою частиною НОМЕР_1 позивачеві не видавалась довідка про обставини травми, що отримана під час виконання обов'язків військової служби, яке пов'язане із захистом Батьківщини.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 12.10.2022.
ОСОБА_1 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в період з 15.01.2023 по 01.02.2023 перебуваючи в Лиманській міській територіальній громаді, Краматорського району, Донецької області; Кремінській міській територіальній громаді, Сєвєродонецького району Луганської області, що підтверджується копією довідкою від 05.08.2023.
Так, в період з 06.02.2023-14.02.2023 лікувався в госпіталі ВЧ НОМЕР_3 з діагнозом застаріле пошкодження медіального менікса, ПХЗ лівого колінного суглоба.
В період з 15.02.2023 - 03.03.2023 проходив реабілітацію у КНП «Камінь-Каширській ЦРЛ», де було виявлено застарілий розрив передньої хрестоподібної зв'язки.
Начальником медичної частини НОМЕР_1 направлений 09.02.2023 (направлення №2056) для лікування в умовах військового госпіталю.
В період з 09.03.2023 по 15.03.2023 перебував на лікуванні в КП «Волинська обласна клінічна лікарня», де проводилась операція (копія виписки).
Згідно довідки ВЛК від 15.03.2023 року № 368 надана відпустка на 30 календарних днів.
24.04.2023 направлений до військової частини НОМЕР_4 АДРЕСА_1 з метою обстеження та оперативного лікування в умовах спеціалізованого відділення.
В період з 27.04.2023 по 05.05.2023 перебував на лікуванні в КП «Волинська обласна клінічна лікарня Волинської обласної ради».
В період з 05.05.2023 - 16.05.2023 лікувався у КНП «Камінь-Каширській ЦРЛ».
Згідно довідки ВЛК №2677/1 від 26.06.2023 травма кваліфікується як тяжка та пов'язана з проходженням військової служби.
Після відпустки повернувся на службу. З 06.07.2023 стан погіршився. В період з 11.07.2023 - 22.07.2023 року знаходився на лікуванні у КП «Дніпропетровський обласний спеціалізований реабілітаційний центр «Солоний Лиман» Дніпропетровської обласної ради».
Представник позивача подав до в/ч НОМЕР_1 адвокатський запит відносно надання належним чином завірених копій матеріалів проведеного службового розслідування у зв'язку із пораненням ОСОБА_1 .
В/ч НОМЕР_5 листом повідомив адвоката позивача про те, що будь-яка інформація стосовно обставин травми (поранення, контузії, каліцтва) за безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини відсутня.
Сторонами не заперечується, що розслідування щодо обставин отримання позивачем травми не проведено.
Позивач, вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо непроведення службового розслідування, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами (ч.4 ст.2 Закону №2232-ХІІ).
Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення №402).
Пунктом 6.1 глави 6 розділу II Положення № 402 передбачено, що направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров'я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.
Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби за рекомендацією лікаря, у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть обмежувати придатність або зумовлювати непридатність до військової служби.
Пунктом 6.2 глави 6 розділу II Положення №402 визначено перелік документів, що подаються на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК.
При цьому, на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, подається оригінал або належним чином засвідчена копія довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).
Відповідно до пункту 6.3 глави 6 розділу II Положення №402 оригінали або копії направлення на медичний огляд ВЛК та інші документи, необхідні для прийняття постанов ВЛК, надсилаються (надаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров'я (установи) в електронній або паперовій формі в установленому законодавством порядку.
У разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення (п.21.1 Положення №402).
Згідно із пунктом 21.7 глави 21 розділу II Положення №402 постанова ВЛК про причинний зв'язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).
Оригінали або копії Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, надсилаються (передаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров'я в електронній або паперовій формі.
Додатком 5 до Положення №402 затверджено форму довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яка містить наступні графи для заповнення: військове звання, прізвище, ім'я, по батькові; рік народження; вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва; обставини за яких виникла травма (поранення, контузії, каліцтва), під час виконання робіт, на службі чи ні, у відпустці, в стані алкогольного сп'яніння чи ні тощо; наказ командира (начальника) військової частини; назва закладу, організації, куди надається довідка; військове звання, підпис, прізвище, ініціали командира (начальника) військової частини.
Із системного аналізу положень розділу ІІ глав 6 та 21 Положення №402 суд дійшов висновку, що визначення причинного зв'язку між захворюванням чи травмою військовослужбовця та проходженням ним військової служби можливе лише за наявності довідки про обставини отримання травми (поранення, контузії, каліцтва) або акта службового (спеціального) розслідування нещасного випадку. Саме ці документи є обов'язковими для направлення до військово-лікарської комісії разом із медичною документацією про первинне звернення за медичною допомогою.
При цьому, видача довідки про обставини травми покладається на військову частину, у складі якої проходив службу військовослужбовець на момент отримання ушкодження, та здійснюється на підставі матеріалів службового розслідування і відповідного наказу командира.
Судом встановлено, що довідка командира військової частини про обставини отримання цієї травми відсутня, що свідчить про невиконання відповідачем визначеного законодавством обов'язку.
Відповідачем не заперечується факт непроведення розслідування травми позивача та невиготовлення довідки за його результатами, однак відповідач вважає, що відсутні підстави для вчинення в/ч НОМЕР_1 таких дій, оскільки поранень у період проходження військової служби не отримував, у зв'язку з чим службові розслідування за цими фактами не призначались.
Суд вважає такі доводи відповідача необґрунтованими, враховуючи наступне.
Відповідно до ст.12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 №548-XIV (далі Статут), про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).
Статтею 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Військовослужбовці, які захворіли раптово або дістали травму, направляються до медичного пункту частини негайно, у будь-який час доби (ст.255 Статуту).
Згідно з статтею 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України в редакції від 23.04.2021 року, чинній станом на час виникнення спірних відносин, на стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. До лікувальних закладів хворі доставляються у супроводі фельдшера (санітарного інструктора).
У разі направлення на лікування поза розташуванням частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі направлення, підписане командиром військової частини, медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі, атестат на продовольство, довідку про травму (каліцтво, поранення, контузію) і медичну характеристику, а в разі вибуття на лікування за межі гарнізону - додатково атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад.
У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про травму (каліцтво, поранення, контузію) до направлення пораненого військовослужбовця на лікування поза розташуванням військової частини, вона надсилається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до якого приписаний військовослужбовець, який отримав травму (каліцтво, поранення, контузію), протягом 30 днів з дня отримання травми (каліцтва, поранення, контузії) або протягом 30 днів з дня надходження відповідної вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Законом України «Про внесення змін до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо удосконалення питань оформлення документів та лікування військовослужбовців під час дії воєнного стану» від 02.05.2023 №3080-IX (далі Закон №3080-IX), який набрав чинності 28.05.2023, внесено зміни до статті 260 Статуту, а саме: у частині другій слова «довідку про травму (каліцтво, поранення, контузію)» замінено словами «довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва)»; а після частини другої доповнено новою частиною такого змісту:
«Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається начальником медичної служби військової частини, як правило, після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва)».
У зв'язку з цим частину третю визначено вважати частиною четвертою, яку викладено в такій редакції:
«У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) до направлення військовослужбовця, який одержав травму (поранення, контузію, каліцтво), на лікування поза розташуванням військової частини, така довідка направляється до військового закладу охорони здоров'я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Міністерством оборони України»;
Доповнено частиною п'ятою такого змісту: «У разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом п'яти днів та у такий самий строк направляється до військового закладу охорони здоров'я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Міністерством оборони України».
За змістом пояснювальної записки до проекту Закону №3080-IX метою законопроекту є удосконалення питань оформлення військовослужбовцям довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) як за результатами проведення відповідного розслідування (службового чи спеціального), так і без його проведення, а також удосконалення питань оформлення та направлення медичних та інших документів між військовими частинами та закладами охорони здоров'я.
У Збройних Силах України розслідування випадків гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332 (далі Інструкція №332).
Відповідно до пункту 1 розділу І Інструкції №332 вона визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту.
Згідно із пунктом 3 розділу І Інструкції №332 її дія поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил. Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають.
За змістом пункту 3 розділу ІІ Інструкції №332 нещасний випадок, про який не було своєчасно повідомлено командуванню військової частини або внаслідок якого втрата працездатності настала не відразу, розслідується згідно з цією Інструкцією протягом місяця з дня надходження рапорту безпосереднього командира потерпілого або потерпілого військовослужбовця або заяви особи, яка представляє його інтереси.
Особливості розслідування нещасних випадків, що сталися в районах бойових дій або проведення антитерористичної операції визначені розділом V Інструкції №332.
Відповідно до пункту 1 розділу V Інструкції №332, у разі настання нещасних випадків, зазначених у пункті 1 розділу II та пункті 1 розділу III цієї Інструкції, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил, свідок або військовослужбовець, який виявив нещасний випадок, повинен негайно надати потерпілому військовослужбовцю домедичну допомогу, а за можливості - екстрену медичну допомогу і за потреби вжити всіх можливих заходів щодо евакуації потерпілого військовослужбовця до військового або найближчого закладу охорони здоров'я та повідомити найближчого за місцезнаходженням старшого командира (начальника), у безпосередньому або в прямому підпорядкуванні якого на час настання нещасного випадку перебував потерпілий військовослужбовець.
Командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, першочергово зобов'язаний:
негайно після прибуття на місце нещасного випадку організувати надання потерпілому військовослужбовцю домедичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги та за потреби - його евакуацію до закладу охорони здоров'я у разі, якщо ці заходи не були здійснені свідком нещасного випадку або військовослужбовцем, який його виявив;
оглянути та обстежити місце нещасного випадку, за наявності необхідних засобів здійснити його фото-або відеофіксацію;
опитати прямих та опосередкованих свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб, отримати від них письмові пояснення;
скласти ескіз або схему місця, де стався нещасний випадок;
отримати за можливості письмові пояснення військовослужбовців, витяги з наказів або їх копії та інші документи, що підтверджують виконання потерпілим військовослужбовцем під час настання нещасного випадку обов'язків військової служби (п.2 розділу V Інструкції №332).
Приписами пункту 3 розділу V Інструкції про розслідування передбачено, що командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, після вжиття ним першочергових заходів, зазначених у пункті 2 цього розділу, складає, особисто підписує рапорт та за можливості негайно надсилає (надає) його разом з зібраними ним безпосередньо на місці нещасного випадку матеріалами (пояснення, ескізи, схеми та інші документи) командиру військової частини, у складі якої на дату настання нещасного випадку проходив службу потерпілий військовослужбовець.
Відповідно до п.4 розділу V Інструкції про розслідування командир військової частини після отримання рапорту зобов'язаний організувати проведення розслідування та його документальне оформлення згідно з вимогами цієї Інструкції.
Комісія з розслідування після розгляду та вивчення інформації, що міститься в первинному рапорті та наданих разом з ним документах, оформлює акт за формою НВ-2 та у разі, якщо випадок за висновком комісії визнано таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, складає акт за формою НВ-3 (п.5 розділу V Інструкції).
За змістом п.18 розділу ІІ Інструкції за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, на підставі якого складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення №402.
Таким чином, довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), передбачена додатком 5 до Положення №402, складається на підставі наказу командира (начальника) військової частини та в ній вказується вид, характер травми, та обставини її отримання. Така довідка складається начальником медичної служби військової частини після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва).
Суд вважає, що неподання безпосереднім командиром позивача або іншими службовими особами в/ч НОМЕР_1 рапортів за фактом отримання чи неотримання позивачем травми не може бути підставою позбавлення позивача відповідного соціального захисту у разі спричинення йому травми.
Отже, наведені відповідачем доводи є необґрунтованими і не можуть слугувати підставою для невиконання покладених на нього обов'язків.
Відтак, бездіяльність відповідача, яка полягає у невчиненні дій щодо проведення розслідування щодо обставин отримання чи неотримання позивачем травми під час проходження військової служби, є протиправною.
У змісті позову позивач просить зобов'язати відповідача провести розслідування та видати довідку про обставини травми за формою за формою додатку 5 до Положення №402.
Вирішуючи питання вибору способу захисту порушених прав позивача суд враховує, що відповідачем не надавалась оцінка відомостям та наданих позивачем медичним документам, не зібрано письмові пояснення свідків за участі позивача, а тому суд не надає їм правової оцінки.
Згідно приписів частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. При цьому під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Зокрема, повноваження суду при вирішенні справи визначені ст.245 КАС України. Відповідно до п. 4 ч. 2 цієї норми, у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коди ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на заявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норм) закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
Враховуючи встановлені судом обставини, за відсутності результатів розслідування і висновків про обставини отримання позивачем травми 20.01.2023, з урахуванням дискреційних повноважень відповідача на проведення розслідування та складення довідки за його результатами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та захисту шляхом: зобов'язання відповідача провести розслідування щодо обставин отримання позивачем травми 20.01.2023під час проходження військової служби та вирішити питання щодо видачі позивачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою наведеною у додатку 5 до Положення №402.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов'язаних з розглядом справи, судом не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі не вирішується.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 257, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення розслідування щодо обставин отримання 20.01.2023 ОСОБА_1 травми під час проходження військової служби.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести розслідування щодо обставин отримання 20.01.2023 ОСОБА_1 травми під час проходження військової служби поблизу населеного пункту АДРЕСА_1 та вирішити питання щодо видачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, від мови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (44553, Волинська область, Камінь-Каширський район, село Гута Боровенська, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_6 ).
Суддя Ф.А. Волдінер