Рішення від 15.10.2025 по справі 643/16463/24

Справа № 643/16463/24

Провадження № 2/643/1642/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2025 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., за участю секретаря судових засідань Ісоєва К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу запозовом Акціонерного товариства «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ

Зміст позовних вимог

АТ КБ «Приватбанк» (позивач) просить стягнути з ОСОБА_1 (відповідач) заборгованість за кредитним договором б/н від 06.09.2010 у загальному розмірі 42304,41 грн. та витрати по сплаті судового збору2422,40 грн.

Обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги

06.09.2010 між позивачем та відповідачем укладений кредитний договір, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, а відповідач зобов'язалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами та інші платежі в розмірі, строки та в порядку, встановленими кредитним договором. Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість, яка станом на 19.11.2024 року складає 42304,41 грн., з яких: 35390,15 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 6914,26 грн. - заборгованість за процентами.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 16.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 11.09.2025 постановлено провести заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Ураховуючи складність справи, суд, керуючись положеннями ч. 1 ст. 244 ЦПК України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення.

Підстави розгляду справи за відсутності сторін

Представник позивача заявив клопотання, згідно з яким просив розглядати справу за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання повторно не з'явилась, про дату, час і місце судового засідання повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов, заяву про розгляд справи за її відсутності, суду не надала.

Виходячи з чинного процесуального законодавства України, зокрема положень ч. 5 ст. 4, ст. 12, 13, п. 2 ч. 1 ст. 43, ч. 1, 3 ст. 223, ч. 4 ст. 268 ЦПК, участь в судовому засіданні є правом сторони, яким вона розпоряджається на власний розсуд.

Ураховуючи необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити рішення за відсутності її учасників.

Оскільки представник позивача не заперечував проти такого вирішення справи, суд проводить заочний розгляд справи та вирішує її на підставі наявних у ній доказів.

Основні фактичні обставини та докази, на підставі яких вони встановлені

Позивачем відповідно до анкети-заяви відповідача про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 06.09.2010, Умов та Правил надання банківських послуг, Тарифів та Пам'ятки клієнта, які складають Договір про надання банківських послуг, відповідачу наданий кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач прийняла на себе зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами на умовах, визначених договором.

В подальшому між позивачем та відповідачем укладено анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 31.01.2022, в якій зазначено розмір процентної ставки: для карт Універсальна - 42,0 % річних, для карт Універсальна голд - 40,8 % річних, реальної річної процентної ставки: для карт Універсальна - 51,09 %, для карт Універсальна голд - 51,76 %.

Крім того, відповідачем підписаний паспорт споживчого кредиту з умовами кредитування від 07.06.2021.

Як вбачається з наданої позивачем виписки за договором, відповідач користувалась наданим кредитним лімітом, остання операція нею здійснена 14.09.2023.

Згідно з розрахунком заборгованості, виконаним позивачем, у відповідача станом на 19.11.2024 утворилась заборгованість в розмірі 42304,41 грн., з яких: 35390,15 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 6914,26 грн. - заборгованість за процентами.

Застосовне законодавство та релевантна судова практика

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу, які регулюють відносини позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.

Статтею 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Якщо можливість стягнення процентів (плати за користування кредитом) після закінчення строку кредитування передбачено умовами кредитного договору, який укладено між сторонами, то є правильним і обґрунтованим висновок суду про наявність підстав для стягнення процентів (плати за користування кредитом) після закінчення строку кредитування (постанова Верховного Суду від 08.08.2022 у справі № 234/7298/20).

Верховний Суд наголошує на тому, що на позивача покладено обов'язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов'язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню. Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 зазначив, що суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем). Суд апеляційної інстанції правомірно врахував надані банком розрахунки заборгованості та наявні матеріали кредитної справи, оскільки указані документи стосуються предмета доказування у справі. Відповідач, заперечуючи проти розміру заборгованості, не спростував його (постанова Верховного Суду від 12.10.2023 у справі № 308/3956/15-ц).

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Отже, наявний у матеріалах справи розрахунок кредитної заборгованості відповідача та виписки з його рахунків є належними доказами наявності заборгованості позичальника (постанова Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 756/8056/19).

Стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, завлений стороною позивача. Враховуючи, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», висновки суду апеляційної інстанції про недоведеність вимог у частині розміру заборгованості є необґрунтованими (постанова Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21).

Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).

Позиція суду

Розглядаючи справу на підставі наданих позивачем доказів, суд вважає доведеним, що між сторонами укладений кредитний договір, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредиту належним чином не виконала, у зв'язку з чим у неї станом на 19.11.2024 утворилась заборгованість в розмірі 42304,41 грн., з яких: 35390,15 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 6914,26 грн. - заборгованість за процентами.

Відповідачем не спростовані доводи позовної заяви, надані позивачем докази, а також розмір заборгованості, завлений стороною позивача. За таких обставин, розглядаючи справу на підставі наданих позивачем доказів та стандарту доказування більшої переконливості (більшої вірогідності), суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом та процентами в розмірі 42304,41 грн.

Ураховуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений останнім судовий збір в розмір 2422,40 грн.

Керуючись ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України

УХВАЛИВ

Позов Акціонерного товариства «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 42304,41 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Приватбанк» понесені останнім судові витрати в загальному розмірі 2422,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_1 , МФО № 305299)

Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , знята з реєстрації за вказаною адресою 16.05.2023, РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя Д.А. Крівцов

Попередній документ
131007383
Наступний документ
131007385
Інформація про рішення:
№ рішення: 131007384
№ справи: 643/16463/24
Дата рішення: 15.10.2025
Дата публікації: 17.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Салтівський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (15.10.2025)
Дата надходження: 24.12.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
04.03.2025 11:00 Московський районний суд м.Харкова
07.05.2025 10:30 Московський районний суд м.Харкова
03.07.2025 13:15 Московський районний суд м.Харкова
11.09.2025 10:45 Московський районний суд м.Харкова
Учасники справи:
головуючий суддя:
КРІВЦОВ ДМИТРО АНАТОЛІЙОВИЧ
суддя-доповідач:
КРІВЦОВ ДМИТРО АНАТОЛІЙОВИЧ
відповідач:
Колобкова Ольга Василівна
позивач:
АТ КБ "ПРИВАТБАНК"
представник позивача:
МЕРКУЛОВА ВАЛЕРІЯ ВАЛЕРІЇВНА