Справа № 583/1585/24
2-др/583/51/24
10 жовтня 2025 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Яценко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.,
державного виконавця Москаленко М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка заяву представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Цуркана Віктора Івановича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 , суб'єкти дії яких оскаржуються: начальник Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мовчан Лідія Олексіївна, державні виконавці Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гричковська Інна Петрівна та Москаленко Марія Миколаївна, Комунальне некомерційне підприємство «Чернеччинський центр первинної медико-санітарної допомоги» Чернеччинської сільської ради, стягувач ОСОБА_2 на дії державного виконавця,-
встановив:
01.05.2024 представник скаржника ОСОБА_1 адвокат Цуркан В.І. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої просив вирішити питання щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 понесених судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме за поштове супроводження апеляційної скарги з додатками в сумі 200,00 грн. та за професійну правничу допомогу в сумі 5300,00 грн. Вимоги вмотивовані тим, що ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25.04.2024 частково задоволено скаргу ОСОБА_1 на дії органу примусового виконання. Однак при постановленні вказаної ухвали суду питання стягнення судових витрат не вирішено, що і стало підставою для звернення до суду з відповідною заявою.
10.05.2024 від представниці Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява, в якій вона просила зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, понесених ОСОБА_1 до 500,00 грн, зазначивши, що вищевказана справа сама по собі є не складною, а спірні правовідносини не новими у судовій практиці, а тому, підготовка даної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, не потребувала затрат значного часу та коштів, заявлених як витрати на правову допомогу. При цьому узгодження, підготовка, формування, оформлення та складання договору на правничу допомогу та акту приймання-передачі, консультації та додаткові консультування, складання правової позиції та підготовка процесуальних документів не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги та адвокатської діяльності, а тому витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути відшкодовані як витрати на професійну правничу допомогу. З огляду на викладене, вказаний представником скаржника розмір витрат на правничу допомогу є завищеним та не співмірним зі складністю даної справи, обсягами фактично виконаних робіт та часом, витраченим адвокатом на виконання даних послуг. Так адвокат Цуркан В.І. особисто участі у судових засіданнях по вказаній справі не брав, до наданих ним послуг відноситься лише складання та подання через підсистему «Електронний суд» скарги на дії державного виконавця, що за своєю суттю не відноситься до складних юридичних документів, у зв'язку з чим не потребує значної фаховості адвоката чи досвіду його роботи, а тому адвокат не витратив значного обсягу часу для її підготовки та складання. Також державний виконавець прохала врахувати, що вимоги за скаргою ОСОБА_1 задоволені лише частково, а тому понесені витрати на правничу допомогу слід розподілити пропорційно до розміру задоволених судом вимог. Щодо поштового супроводження апеляційної скарги на суму 200,00 грн, які просить стягнути представник скаржника, державний виконавець зазначала, що вони не відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом цієї справи, а отже відшкодуванню не підлягають.
Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23.05.2024 було відмовлено в ухваленні додаткового рішення, на підставі того, що заявником до скарги не подавалися докази понесених ним судових витрат, у зв'язку з чим судом не вирішувалося питання щодо розподілу судових витрат при постановленні ухвали 25.04.2024. Крім того, не зазначалося заявником і про те, що такі докази будуть подані ним протягом п'яти днів після ухвалення рішення.
Постановою Сумського апеляційного суду від 13.02.2025 ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23.05.2024 скасовано, а питання про ухвалення додаткового рішення за заявою представника ОСОБА_1 адвоката Цуркана Віктора Івановича направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
02.10.2025 зазначена цивільна справа за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця надійшла до Охтирського міськрайонного суду Сумської області від Сумського апеляційного суду та судове засідання по вирішенню заяви про ухвалення додаткового рішення призначено на 10.10.2025.
У судовому засідання державний виконавець підтримала позицію, викладену у запереченнях на заяву.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Встановлено, що ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25.04.2024 скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірними дії державного виконавця Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції по підготовці та складенню розрахунку заборгованості від 01.03.2024 р. В іншій частині скарги відмовлено (Т. 1, а.с. 71-74).
При цьому питання щодо розподілу витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги судом не вирішувалося.
Відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Скасовуючи ухвалу Охтирського міськрайонного суду від 23.05.2024 колегія суддів Сумського апеляційного суду виходила з того, що при зверненні до суду зі скаргою зазначався попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які заявник за скаргою може понести і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи та він складається з судових витрат за поштове супроводження скарги до інших учасників судового провадження на виконання абзацу 2 ч.2 ст.183 ЦПК та за правничу допомогу орієнтовно станом на день подання скарги на суму до 5300 грн.
Таким чином, апеляційний суд констатував, що заявником та його адвокатом, при зверненні до суду зі скаргою, норми процесуального права щодо надання попереднього розрахунку судових витрат були дотримані. Докази понесених судових витрат були подані до суду 02.05.2024 з ініціюванням питання поновити процесуальний строк звернення до суду із заявою про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, починаючи з 29.04.2024 - дати складання повного тексту ухвали Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25.04.2024 та з'ясування питання щодо описки у тексті судового рішення.
Отже, з урахуванням вищезазначеного, вбачаються підстави для ухвалення додаткового рішення.
Згідно зі ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
За приписами ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації праві обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення
За приписами ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
В ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, а має оцінювати судові витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також, чи були вони розумними.
Згідно з вимогами ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони (постанова об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 2, 3, 8 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів,рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови,що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі№904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 Цивільного процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Касаційного Цивільного суду від 16.07.2020 у справі № 909/452/19, 02.11.2020 у справі № 922/3548/19 та 18.11.2020 у справі № 923/1121/17.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставіст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником скаржника надано договір про правничу допомогу від 08.04.2024; акт приймання-передачі (звіт) виконаних робіт за договором про правничу допомогу (детальний опис) від 26.04.2025, відповідно до якого адвокатом Цурканом В.І. при наданні правничої допомоги витрачено 6,20 год., вартість роботи адвоката за витрачений час становить 6944,00 грн, проте враховуючи домовленість та фактичну оплату в розмірі 5300,00 грн за основу приймається фактично внесена сума оплати за правничу допомогу.; розрахункову квитанцію № 8-04/2024 про оплату ОСОБА_1 адвокату Цуркану В.І. за надання правової допомоги гонорару в розмірі 5300,00 грн. Крім того, на підтвердження понесених поштових витрат за надіслання учасникам, які не мають електронного кабінету, доказів за правничу допомогу, адвокатом Цурканом В.І. надано квитанції з АТ «УКРПОШТА» на суму 74,00 (Т.1, а.с. 85-89) .
Водночас, для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивачем були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Закону № 5076-VI. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Відтак, при визначенні суми відшкодування враховується критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями). У рішенні Європейського суду «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд вважає завищеною оплату наданих послуг представнику скаржника.
При цьому суд зауважує, що спірні правовідносини не є новими у судовій практиці, а тому, підготовка скарги не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, не потребувала значних затрат часу, скарга не містить складних правових конструкцій. На переконання суду, витрати в сумі 5300,00 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Слід також зазначити, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати осіб утримуватися від вчинення неправомірних дій, які призводять до подання відповідних позовів про захист та відновлення порушених прав.
Таким чином, враховуючи наведені вище положення чинного законодавства та надаючи оцінку наявним у справі доказам суд дійшов висновку про можливість стягнення на користь скаржника в рахунок відшкодування судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням часткового задоволення скарги (50%) у розмірі 2000,00 грн. та 37,00 грн. в рахунок відшкодування поштових витрат.
На переконання суду зазначений розмір відшкодування судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу буде відповідати критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та результатів її розгляду.
Керуючись ст. ст. 133,137,140, 141 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Охтирського відділу держаної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок та 37 (тридцять сім) гривень 00 копійок в рахунок відшкодування поштових витрат.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів в порядку ст. 354 ЦПК України.
Заявник: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Заінтересовані особи:
Начальник Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мовчан Лідія Олексіївна (адреса: вул. Снайпера, 3 м. Охтирка, Сумської області, код ЄРДПОУ 34802639).
Державний виконавець Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гричковська Інна Петрівна (адреса: вул. Снайпера,3 м. Охтирка, Сумської області, код ЄРДПОУ 34802639).
Державний виконавець Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Москаленко (адреса: вул. Снайпера, 3 м. Охтирка, Сумської області, код ЄРДПОУ 34802639).
ОСОБА_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Комунальне некомерційне підприємство «Чернеччинський центр первинної медико-санітарної допомоги» Чернеччинської сільської ради (адреса: вул. Лікарняна, 11, с. Хухра, Охтирського району, Сумської області, код ЄРДПОУ 38637368).
Охтирський відділ державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (адреса: вул. Снайпера, 3, м. Охтирка, Сумської області, код ЄРДПОУ 34802639).
Повний текст рішення складено 14 жовтня 2025 року.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Н.Г. Яценко