ОСОБА_1 Лебединський районний суд Сумської області
Справа № 591/7034/14-к
Номер провадження 1-кп/950/2/25
м.Лебедин
15 жовтня 2025 року Лебединський районний суд Сумської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_2
при секретарі судового засідання - ОСОБА_3 ,
за участю: прокурорів - ОСОБА_4 обвинуваченого - ОСОБА_1 , захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання про долучення до матеріалів судової справи додаткових доказів та їх дослідження, заявлене в межах розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 365 КК України,
В Лебединському районному суді Сумської області на розгляді знаходиться кримінальне провадження № 42014200000000216 від 12.09.2014 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
В судовому засіданні прокурор підтримав та просив вирішити раніше заявлене ним клопотання про долучення до матеріалів судової справи додаткових доказів та їх дослідження, які свідчать про те, що вказівку на силове затримання громадян ОСОБА_1 надав його безпосередній начальник - ОСОБА_6 .
Такі докази було здобуто у кримінальному провадженні № 42014200000000026 (яке у подальшому об'єднано з кримінальним провадженням № 42014100070000020), після того як з нього було виділено та направлено до суду з обвинувальним актом кримінальне провадження № 42014200000000216 за обвинуваченням ОСОБА_1 .
На момент закінчення досудового розслідування кримінального провадження № 42014200000000216 не було жодних підстав вважати, що існують інші, додаткові докази, які свідчать про те, що вказівку на силове затримання громадян ОСОБА_1 надав ОСОБА_6 , оскільки результати слідчих (розшукових) дій, проведені до 23.09.2014, не містили доказів цього. Так само під час судового розгляду були відсутні будь-які відомості, що обвинувачений діяв на виконання відповідної вказівки. Водночас зазначені відомості стали відомі після допиту свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Факт не проведення оглядів сайту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до 23.09.2014 свідчить про те, що до того часу органу досудового розслідування та прокурору не були відомі дані, які розміщені на цьому сайті, а тому не виникло необхідності щодо проведення подальшого комплексу слідчих (розшукових) дій, спрямованих на перевірку наведених у сайті відомостей, зокрема допитів свідків, присутніх під час брифінгу ОСОБА_6 , зміст якого опублікував один із свідків. Лише за результатом проведення комплексу цих слідчих (розшукових) дій органом досудового розслідування встановлено, що наказ на силове затримання громадян ОСОБА_1 як відповідальному за напрямом заступнику надав ОСОБА_6 . Продовжуючи перевірку зазначеної версії, органом досудового розслідування отримано тимчасовий доступ до даних телекомунікаційних з'єднань ОСОБА_1 , яким додатково підтверджено факти чисельних з'єднань 26-27.01.2014 ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , їхню нетипову щільність протягом цього дня й безпосередньо до початку силових затримань громадян вночі 27.01.2014, що додатково свідчить про те, що ОСОБА_1 ретранслював вказівку ОСОБА_6 на силове затримання громадян у Будівлі Рад в м. Суми (зокрема це показував допитаний у суді свідок ОСОБА_9 )
Тому прокурор просить долучити до матеріалів даної справи та дослідити наступні письмові докази: постанову від 11.09.2014 про виділення матеріалів із кримінального провадження № 42014200000000026 щодо ОСОБА_1 на 10 арк.; постанову від 31.07.2018 про об'єднання матеріалів досудового розслідування кримінальних проваджень № 42014200000000026 та № 42014100070000020 на 2 арк.; постанову про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42014100070000020 від 04.07.2025 на 4 арк.; протокол огляду електронного документу від 30.09.2014 на 9 арк.; ухвалу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.06.2016 у справі № 757/29021/16-к про тимчасовий доступ до даних телекомунікаційних з'єднань ОСОБА_1 на 2 арк.; протокол тимчасового доступу до речей і документів від 15.07.2016 з описом та додатком до нього на 1 арк. та 1 диску; ухвалу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.06.2016 у справі № 757/29099/16-к про тимчасовий доступ до даних телекомунікаційних з'єднань ОСОБА_6 на 2 арк.
При цьому сторона обвинувачення вважає, що вказані докази не виходять за межі обвинувачення, пред'явленому ОСОБА_1 , визначаються суб'єктивну сторону інкримінованих йому діянь, розкриваючи мотив і мету ОСОБА_1 під час вчинення злочинних діянь. Крім того, без долучення і дослідження цих доказів сторона обвинувачення у подальшому потенційно позбавляється можливості для зміни обвинувачення стосовно ОСОБА_1 .
Захисник ОСОБА_1 проти заявленого клопотання заперечив, оскільки вважає, що обставини, про які зазначає у своєму клопотанні прокурор, а саме про те, що вказівку на силове затримання громадян ОСОБА_1 надав його безпосередній начальник - ОСОБА_6 , не встановлюються у даному кримінальному провадженні, а відповідно не стосуються предмету доказування. Тому надані прокурором докази долученню до справи по обвинуваченню ОСОБА_1 та дослідженню не підлягають.
Обвинувачений думку свого захисника підтримує.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За змістом ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 2 ст. 91 КПК України установлено, що доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
За змістом положень ч. 1 ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Таким чином, документи це фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню і які мають право представити суду сторона на відстоювання своїх правових позицій.
Частиною 1 статті 337 КПК України установлено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України) по суті є консистенцією усього обвинувального акта.
Відображення фактичних обставин кримінального правопорушення має значення не тільки для аргументації висновків слідчого, прокурора, але й для обсягу дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді.
Обвинувальний акт як процесуальне рішення сторони обвинувачення формалізує правову позицію обвинувачення.
Обґрунтовуючи заявлене клопотання про долучення та дослідження додаткових письмових матеріалів, прокурор послався на те, що дані докази мають вагоме значення для встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 , зокрема в частині участі у цій операції безпосередньо ОСОБА_6 , що свідчить про те, що вказівку на силове затримання громадян надав останній своєму заступнику - ОСОБА_1 .
Однак, з такими доводами сторони погодитися не можна, оскільки правову оцінку діям ОСОБА_6 в межах обвинувачення, висунутого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 365 КК України у кримінальному провадженні № 42014200000000216 від 12.09.2014, суд не дає і з цих підстав документи, про які заявляє прокурор у своєму клопотанні, досліджуватися під час судового розгляду даного кримінального провадження не можуть.
Наведені у клопотанні доводи виходять за межі обвинувачення ОСОБА_1 , викладеного у обвинувальному акті, що надійшов на розгляд суду та відповідно не підлягають встановленню і доказуванню.
Дії ж ОСОБА_6 були предметом дослідження у іншому кримінальному провадженні та відношення до кримінального провадження № 42014200000000216 не мають.
Крім цього, суд зауважує, що на даний час стадія дослідження письмових матеріалів уже закінчилася. Сторона обвинувачення своєчасно (на відповідній стадії) не заявляла клопотання про дослідження додаткових документів, про наявність яких на той час уже знала, а тому, дотримуючись принципу змагальності сторін та свободи в поданні ними своїх доказів, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, суд не знаходить підстав для зміни раніше визначеного порядку дослідження доказів.
Таким чином, у задоволенні клопотань про долучення додаткових доказів суд відмовляє та повертає надані матеріали прокурору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 337, 350 КПК України;
У задоволенні клопотання прокурора про долучення до матеріалів судової справи додаткових доказів та їх дослідження - відмовити.
Повернути прокурору надані ним документи, а саме:
- постанову від 11.09.2014 про виділення матеріалів із кримінального провадження № 42014200000000026 щодо ОСОБА_1 на 10 арк.;
- постанову від 31.07.2018 про об'єднання матеріалів досудового розслідування кримінальних проваджень № 42014200000000026 та № 42014100070000020 на 2 арк.;
- постанову про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42014100070000020 від 04.07.2025 на 4 арк.;
- протокол огляду електронного документу від 30.09.2014 на 9 арк.;
- ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15.06.2016 у справі № 757/29021/16-к про тимчасовий доступ до даних телекомунікаційних з'єднань ОСОБА_1 на 2 арк.;
- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 15.07.2016 з описом та додатком до нього на 1 арк. та 1 диску;
- ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15.06.2016 у справі № 757/29099/16-к про тимчасовий доступ до даних телекомунікаційних з'єднань ОСОБА_6 на 2 арк.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_10