Справа № 624/491/25
№ провадження 2/624/291/25
14 жовтня 2025 року Кегичівський районний суд Харківської області в складі головуючого судді Богачової Т.В., з участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в селищі Кегичівка, Берестинського району, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кегичівської селищної ради Харківської області, третя особа: приватний нотаріус Берестинського нотаріального округу Харківської області Ковтун Людмила Олександрівна про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить встановити факт родинних відносин, а саме: що ОСОБА_2 , який померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 є двоюрідним братом ОСОБА_1 , а також визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю 3 місяця для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, яка складається з земельної ділянки кадастровий номер 6323184800:08:003:0024 розміром 4,51 га, за Державним актом на право приватної власності на землю серії Р2 № 775021, виданим на підставі розпорядження Кегичівською РДА від 03 грудня 2002 року № 343, яка належала ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем після якої був її син ОСОБА_2 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовна заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер двоюрідний брат позивача - ОСОБА_2 , який був рідним племінником покійного батька позивача, постійно проживав та на день смерті був зареєстрований в селі Софіївка Берестинського району Харківської області. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 його матері ОСОБА_3 , він був спадкоємцем на земельну ділянку площею 4,51 га кадастровий номер 6323184800:08:003:0024, яка їй належала на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 № 775021. У відповідності до ст. 1268 ЦК України, дане спадкове майно останнім було прийняте, але спадкових прав оформлено не було. Зважаючи на той факт, що інших спадкоємців у ОСОБА_2 не має, згідно з даними нотаріуса спадкова справа після його смерті не заводилася, позивач як двоюрідний брат померлого є спадкоємцем його майна у відповідності до ст.1265 ЦК України. Реалізуючи своє право на спадщину за законом, 11.04.2025 позивач звернувся до приватного нотаріуса Берестинського районного нотаріального округу Ковтун Л.О. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 . 11.04.2025 позивач від нотаріуса отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій зважаючи на той факт, що при наданні документів серед обов'язкового переліку яких були відсутні свідоцтва про народження батька позивача ОСОБА_4 та його рідної сестри - матері спадкодавця ОСОБА_5 , що унеможливлює встановлення нотаріусом родинних відносин між позивачем та спадкоємцем. Серед вищевказаного, причиною відмови також послугував факт пропуску позивач строку на прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 в день його смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зважаючи на вищевикладене, виникає необхідність у зверненні до суду, обґрунтування чого полягає у наступному. Щодо родинних відносин. Батько позивача ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . А ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_6 , яка була рідною тіткою позивача по лінії батька ОСОБА_4 , тобто його рідною сестрою. До смерті ОСОБА_3 , позивач доглядав за останньою та провів її поховання. Сім'я ОСОБА_7 разом з дітьми приблизно на початку п'ятдесятих років переїхала з м. Зугрес Донецької області в Харківську область і з тих пір постійно проживала на території Софіївської сільської ради колишнього Кегичівського району. 26.10.1963 рідна сестра батька ОСОБА_8 зареєструвала шлюб і змінила прізвище на ОСОБА_9 . На даний час не зберіглося свідоцтв про народження ні стосовно батька, ні стосовно рідної тітки ОСОБА_3 , що не в повній мірі дає змогу встановити їх ступінь спорідненості першої черги, а також ступінь спорідненості між позивачем та його двоюрідним братом ОСОБА_2 , який є рідним сином тітки. Зважаючи на даний факт, були зроблені відповідні запити до Державного архіву Донецької області, ГУ ДМС в Харківській області, ВДРАЦС в Донецькій області про отримання інформації щодо факту реєстрацій актових записів про народження батька та його рідної сестри ОСОБА_3 , а таким чином, отримання даних з актових записів про їх батьків. Так, згідно даних державного архіву, не встановлено архівних записів щодо народження батька та тітки, також зважаючи на той факт, що місто Зугрес Донецької області на даний час не є підконтрольним Україні, не має можливості надіслати запит до органу місцевого самоврядування. Згідно даних ДМС України, встановлено, що ОСОБА_4 документувався паспортом громадянина України і в графі про батьків значаться ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Щодо даних стосовно ОСОБА_5 , дана інформація відповідачем не надається у зв'язку з її конфіденційністю і таким чином потребує витребування за рішенням суду. Згідно даних Східного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції, запитувана інформація за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не виявлена. Паперові носії актових записів за 1938, 1940 роки по м. Зугрес Донецької області не були вивезені та залишилися на окупованій території області з 2014 року. Встановлення факту родинних відносин для позивача має юридичне значення, оскільки від цього залежить реалізація спадкового права. Щодо пропуску строку для подачі заяви на прийняття спадщини. Позивач не зміг скористатися своїм правом на прийняття спадщини з наступних причин. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 двоюрідного брата позивача - ОСОБА_2 відкрилася спадщина. До приватного нотаріуса позивач звернувся 11.04.2025, тобто зі спливом майже року після відкриття спадщини. Не своєчасне подання заяви про прийняття спадщини пояснюється довготривалим лікуванням після отримання важкої побутової травми, фізичної неможливості будь-яких дій, пов'язаних з проведенням неодноразових операцій та перебування на стаціонарному лікуванні в медичних закладах поза межами району та в лікарні с. Кегичівка, а також довготривалому лікуванні та реабілітації після перенесених операцій амбулаторно в період, визначений законодавством для подання документів про вступ у спадщину після смерті спадкодавця. Так, 08.11.2023 при виконанні господарських робіт позивач отримав важку травму після падіння з висоти даху будинку на бетонну плиту. Довго лікувався. В зв'язку з невдало проведеною операцією, в травні місяці 2024 року було проведено повторну операцію, після якої на протязі восьми місяців позивачу було заборонено рухатися і він був прикутий до ліжка, в результаті чого до цього часу проходить важку реабілітацію в зв'язку з негативними наслідками операцій. Також, починаючи з вересня місяця 2024 року до 31 жовтня 2024 року проходив лікування. Після смерті ОСОБА_2 25.04.2024 спадкова справа органами нотаріату заведена не була, що свідчить з постанови приватного нотаріуса ОСОБА_12 від 11.04.2025, а також про той факт, що ніхто з можливих спадкоємців останнього про вступ і прийняття спадщини після його смерті до органів нотаріату не заявляв. Таким чином, на даний час позивачу не відомо коло спадкоємців, які могли б успадкувати належне ОСОБА_2 майно, в зв'язку з чим виникає необхідність у витребуванні таких даних в органах нотаріату для визначення належних відповідачів по справі, про що заявляється у позові.
Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 30.05.2025 у цій справі було відкрито провадження та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження, з призначенням підготовчого засідання. Задоволено клопотання про витребування доказів. Зобов'язано приватного нотаріуса Берестинського районного нотаріального округу Харківської області Ковтун Л.О. надати до суду дані зі спадкового реєстру про відкриття спадкової справи та наявність спадкоємців після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 , та дані зі спадкового реєстру про відкриття спадкової справи та наявність спадкоємців після смерті ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області надати до суду копію заяви Ф.1 про видачу паспорта громадянина України ОСОБА_3 , копію заяви Ф.1 про видачу паспорта громадянина України ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_8 . Зобов'язано Головне управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області надати до суду з особової пенсійної справи пенсіонера ОСОБА_3 копію свідоцтва про її народження.
Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 18 вересня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.
Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились.
Представник позивача надіслав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.
Відповідач надіслав заяву про те, що за наявності законних підстав не заперечує проти задоволення позову, справу просить розглянути без участі його представника.
Третя особа подала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п.1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, що мають юридичне значення, в тому числі встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.7, абз.1 п.12 постанови №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зі змінами і доповненнями, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника, а також факти належності особі правовстановлюючих документів.
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Судом встановлено, що відповідно до довідки Держаного архіву Донецької області від 02.01.2025 № 01-25/4 щодо надання копій актових записів про народження ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_9 ; ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_10 в м. Зугрес Донецької області або документів з підтвердження проживання даної сім'ї у місті, архів повідомляє, що актові записи цивільного стану по Донецькій області за 1938 - 1940 роки, відомості з місця реєстрації проживання громадян на зберігання до держархіву області не надходили. Щодо підтвердження відомостей проживання сім'ї ОСОБА_7 в м. Зугрес направити Ваш запит для подальшого розгляду до Зугреської міської ради натепер неможливо, тому що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженому Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004, вся територія Донецького району включно з м. Зугрес з 07.04.2014 є тимчасово окупованою територією України.
Згідно з листом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17.04.2025 щодо отримання інформації про наявність актових записів про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженців м. Зугрес Донецької області, а також отримання витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про їх народження, управління повідомляє, що перші та другі примірники паперових носіїв актових записів цивільного стану про народження за 1938, 1940 роки по м. Зугресу Донецької області не були вивезені та залишились на тимчасово окупованій території Донецької області. У зв'язку з чим, провести перевірку та надати інформацію про наявність або відсутність паперових носіїв актових записів про народження ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , не виявляється за можливе. Також, за результатами проведеної перевірки за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян актових записів про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , не виявлено.
Згідно з листом Головного управлінням Державної міграційної служби України в Харківській області від 08.01.2025 за обліками ГУ ДМС у Харківській області ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , був документований паспортом громадянина України, де у графі заяви про видачу паспорта громадянина України «прізвище, ім'я, по батькові батька і матері» зазначено «батько - ОСОБА_10 , мати - ОСОБА_11 ».
Відповідно до копії свідоцтва серії НОМЕР_1 виданого 14.08.2014 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до копії свідоцтва серії НОМЕР_2 виданого 02.05.2019 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідно до копії свідоцтва серії НОМЕР_3 виданого 15.05.2024 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Згідно з копією свідоцтва серії НОМЕР_4 про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_14 .
Згідно з копією свідоцтва серії НОМЕР_5 від 03.12.1963 про одруження ОСОБА_15 та ОСОБА_8 одружилися 03.12.1963, дружина отримала прізвище ОСОБА_9 .
Згідно з копією свідоцтва серії НОМЕР_6 виданого 26.03.1965 про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , його батьками є ОСОБА_15 та ОСОБА_3 .
Відповідно до копії з погосподарської книги за 1955-1956 роки на ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , голова сім'ї ОСОБА_10 , 1911 р.н., його дружина ОСОБА_11 1910 р.н., син ОСОБА_4 , 1936 р.н., син ОСОБА_4 , 1937 р.н., дочка ОСОБА_8 , 1940 р.н., син ОСОБА_16 , 1944 р.н.
Згідно з копією довідки Рояківського старостинського округу Кегичівської селищної ради від 26.11.2024 батько ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , 1938 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , дійсно був рідним братом ОСОБА_3 , 1940 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до копії свідоцтва про народження, наданої ГУ ПФУ в Харківській області з пенсійної справи, на виконання ухвали суду про витребування доказів, батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є ОСОБА_10 та ОСОБА_17 (на російській мові) ОСОБА_18 .
Згідно з копіями заяв про видачу паспорта, наданих ГУ ДМС України у Харківській області на виконання ухвали суду про витребування доказів, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 зазначили своїми батьками ОСОБА_10 , ОСОБА_11
Встановлення факту родинних відносин між позивачем та його померлим двоюрідним братом має для позивача важливе юридичне значення, а саме необхідне для отримання спадщини, що залишилась після його смерті.
Так, документи які посвідчують родинні зв'язки між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як між двоюрідними братами відсутні, а тому позасудовим шляхом підтвердити родинні відносини з позивачем неможливо.
Оскільки іншим шляхом встановити даний факт неможливо, він підлягає встановленню в судовому порядку.
Аналіз перевірених і оцінених судом доказів та законодавства переконує суд, що позивачем надані належні, достовірні, допустимі докази на підтвердження заявлених вимог, які не викликають сумніву і є достатніми для встановлення факту родинних відносин.
Отже позов в частині позовних вимог про встановлення факту родинних відносин підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до копії довідки Рояківського старостинського округу Кегичівської селищної ради від 01.04.2025 ОСОБА_2 проживав постійно з 1965 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Проживав сам.
Відповідно до копії довідки Рояківського старостинського округу Кегичівської селищної ради від 18.12.2024 ОСОБА_3 , 1940 р.н. проживала постійно з 1953 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті проживала з сином ОСОБА_2 .
Згідно з копією довідки Рояківського старостинського округу Кегичівської селищної ради від 26.11.2024 ОСОБА_1 за власні кошти поховав свою тітку ОСОБА_3 .
Відповідно до копії Державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_3 належала на праві приватної власності на земельна ділянка площею 4,51 га, кадастровий номер 6323184800:08:003:0024 розташована на території Рояківської сільської ради.
Згідно з копією постанови приватного нотаріуса Берестинського районного нотаріального округа Харківської області Ковтун Л.О. від 11.04.2025 ОСОБА_1 , у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_12 в селі Софіївка, Кегичівського району Харківської області, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який постійно проживав та був зареєстрований на день смерті в АДРЕСА_1 , на земельну ділянку площею 4,51 га кадастровий номер 6323184800:08:003:0024, що розташована на території Рояківської сільської ради Берестинського району Харківської області, яка належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем після якої був її син ОСОБА_2 , який спадщину прийняв але не оформив своїх спадкових прав. Причиною відмови стало відсутність документів, що підтверджують родинні зв'язки між заявником та спадкодавцем, а також пропуск заявником строку встановленого законом для звернення з заявою про прийняття спадщини.
Відповідно до листа приватного нотаріуса Берестинського районного нотаріального округа Харківської області Ковтун Л.О. від 31.07.2025, наданого на виконання ухвали суду про витребування доказів, нотаріус повідомляє, що згідно з інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 31.07.2025 за №82048054, щодо померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 та № НОМЕР_7 щодо померлого ОСОБА_2 інформація щодо заведених спадкових справ та виданих свідоцтв про право на спадщину відсутня. Також нотаріус повідомляє, що не заводила спадкові справи після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . 11.05.2025 до нотаріуса звернувся ОСОБА_1 з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку площею 4,51 га кадастровий номер 6323184800:08:003:0024, що розташована на території Рояківської сільської ради Берестинського району Харківської області, яка належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем після якої був її син ОСОБА_2 , який спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав. У видачі свідоцтва заявнику, у зв'язку з тим, що спадкоємець, у встановлений законом строк не подав заяву про прийняття спадщини та разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини проживав окремо, було відмовлено про, що прийнято постанову. Зазначене також підтверджується Інформаційними довідками зі Спадкового реєстру №82048054 від 31.07.2025, №82048101 від 31.07.2025.
Відповідно до копії довідки КНП «Южненської міської лікарні Южненської міської ради від 08.10.2023 позивач проходив Рентгенодослідження.
Згідно з консультативного висновку спеціаліста КНП ХОР «Обласна клінічна травматологічна лікарня» від 29.01.2024 позивачу встановлений відповідний діагноз та рекомендовано, зокрема, рух за допомогою милиць.
Відповідно до копії виписки №5707 КНП ХОР «Обласна клінічна травматологічна лікарня» від 27.11.2023 позивач в період з 14.12.2023 по 27.11.2023 перебував на стаціонарному лікуванні. Хворому рекомендовано, крім іншого, ходьба на милицях без навантаження протягом 6 тижнів, амбулаторне лікування у поліклініці з 28.11.2023, зняття швів 05.12.2023.
Відповідно до копії виписки №2558 КНП ХОР «Обласна клінічна травматологічна лікарня» від 13.05.2024 позивач в період з 06.05.2024 по 13.05.2024 перебував на стаціонарному лікуванні. Хворому рекомендовано, крім іншого, амбулаторне лікування у поліклініці з 14.05.2024, зняття швів 22.05.2024.
Відповідно до копії довідки КНП «Кегичівська ЦРЛМСД» від 08.05.2025 позивач знаходився на амбулаторному лікуванні у сімейного лікаря з 15.10.2024 по 31.10.2024. з відповідним діагнозом.
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом.
Статтями 1216, 1218 ЦК України встановлено, що спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. ст.1220-1221, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.
Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.
Згідно із ст.ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Натомість судом встановлено, що позивач названих вище вимог закону не дотримався та після відкриття спадщини в шестимісячний строк не подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).
Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутися до суду з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.
В той же час, відповідно до ст.ст. 1273-1275 ЦК України - спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.
Відповідно до ст.ст. 1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.
Прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов'язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.
Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Для цілей спадкового законодавства місцем постійного проживання особи є зареєстроване відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання.
У зв'язку з цим, для прийняття спадщини як за заповітом так і за законом необхідно подати до нотаріальної контори відповідну заяву, яка б свідчила про його дійсний намір прийняти спадщину в порядку спадкування за заповітом.
При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.
Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред'явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Вказане у повній мірі відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 06 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.
Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.
Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини.
Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.
Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позивач, як на підставу поважності пропуску строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, посилається на те, що він хворів в період строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Згідно правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 р у справі № 565/1145/17, яка в силу ст.263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Визначення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є оціночним поняттям та оцінюється судом в залежності від конкретних обставин справи.
Судом, на підставі належних та допустимих доказів, було встановлено, що позивач дійсно в період часу визначеного законом для звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини хворів та перебував на лікуванні на час спливу відповідного строку, що на думку суду є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм та встановлених судом обставин, що викликали труднощі у оформленні спадщини, суд вважає можливим визначити позивачу додатковий строк для звернення із заявою про прийняття спадщини та визнає причину пропуску строку для її подання поважною.
Про розподіл судових витрат позивач не заявив.
Керуючись ст.ст. 76, 265, 294, 273, 315, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Кегичівської селищної ради Харківської області, третя особа: приватний нотаріус Берестинського нотаріального округу Харківської області Ковтун Людмила Олександрівна про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , є двоюрідним братом ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , додатковий строк тривалістю 3 місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Харківського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , уродженець с. Софіївка, Кегичівського району, Харківської області, громадянин України, паспорт серії НОМЕР_8 виданий 27.09.2000 Кегичівським РВ УМВС України в Харківській області, ІПН НОМЕР_9 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Представник позивача: Доценко Юрій Глібович, ордер серії АХ №1228908 від 28.12.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2045 від 23.11.2016, адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Кегичівська селищна рада Харківської області, місцезнаходження за адресою: вул. Волошина, буд. 33, с-ще Кегичівка, Берестинського району, Харківської області, код ЄДРПОУ 04396963.
Третя особа: приватний нотаріус Берестинського нотаріального округу Харківської області Ковтун Людмила Олександрівна, місцезнаходження за адресою: вул. 19 Вересня, буд. 104Г, приміщення 2, м. Берестин, Харківської області, 63300.
Суддя Т.В. Богачова