Справа № 638/9311/25
Провадження № 3/638/3143/25
14 жовтня 2025 року м. Харків
Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Рибальченко Л.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла з Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
З Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області до суду надійшов матеріал про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 035400 від 08 травня 2025 року, 20 квітня 2025 року близько 13:00 год за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , 1989 року народження перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння нанесла декілька ударів руками своєму неповнолітньому сину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таким чином, ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство фізичного характеру відносно неповнолітнього сина.
В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності не з'явився, про дату час та місце повідомлявся. В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 , в якій вона просить розгляд справи проводити за її відсутності. Вину в інкримінованому їй адміністративному правопорушенні визнала.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У Рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03) від 3 квітня 2008 року зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Тобто, ОСОБА_1 на виклик суду не з'явився, правом щодо надання пояснень з приводу складеного протоколу про адміністративне правопорушення не скористався.
Приймаючи до уваги, що судом вживалися заходи для забезпечення участі ОСОБА_1 в судове засідання, вважаю можливим розглянути справу за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши матеріал про адміністративне правопорушення дійшов наступного висновку.
Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 035400 від 08 травня 2025 року, поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Своїми діями ОСОБА_3 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, тобто вчинення домашнього насильства, умисне вчинення дій фізичного характеру стосовно неповнолітньої особи.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про особу, з метою виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, вважаю за необхідне накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції статті.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму доходів громадян, тобто 605 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 173-2, 283, 284 КУпАП, суддя, -
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 (сорок) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) грн.
Відповідно до положень ст.ст.307, 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь Держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її вручення шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Харкова.
Суддя Л.М. Рибальченко