Справа № 638/16432/25
Провадження № 2/638/6967/25
Іменем України
15 жовтня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Агапова Р.О.,
за участю секретаря судового засідання Суслової К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
встановив:
Позивач звернулась до Шевченківського районного суду м. Харкова із позовом до ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач перебувала у цивільному шлюбі з відповідачем, який в органах РАЦС не було зареєстровано.
За час спільного проживання з ОСОБА_2 у сторін народилася донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач зазначає, що на даний момент вона з відповідачем живуть окремо, дочка проживає з нею за адресою: АДРЕСА_1 .
Також вказала, що на сьогоднішній день ОСОБА_2 не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, знаючи, що малолітній ОСОБА_4 потрібна постійна батьківська допомога та увага, ухиляється від виконання своїх обов?язків. Угоди на добровільну сплату аліментів між нами не досягнуто.
У зв'язку з чим, позивач просить позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини у розмірі з у сіх видів заробітку(доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ОСОБА_3 повноліття.
Ухвалою суду від 11 вересня 2025 року відкрито провадження по справі у спрощеному порядку з повідомленням(викликом) сторін.
25 вересня 2025 року представником відповідача надано відзив на позовну заяву, де зазначено наступне.
Так, відповідачем не визнаються пред'явлені позовні вимоги не визнаються у повному обсязі, арґументуючи тим, що ОСОБА_2 не ухилявся від утримання дитини та здійснює її матеріальне забезпечення. На підтвердження своєї позиції відповідачем надано квитанції про сплату аліментів.
Також ОСОБА_2 вказав, що має важке захворювання, лікування якого є дороговартісним. Однак, незважаючи на це, відповідач здійснює перерахування коштів на особистий рахунок позивача.
Враховуючи викладене, відповідач вважає, що позивачем не доведено належними доказами обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається на підставі своїх вимог, а тому позов необхідно залишити без задоволення.
Позивач у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, підтримала позицію, викладену у відзиві.
Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис № 01.
Згідно з витягом з реєстру Кропивницької територіальної громади, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до витягу з реєстру Кропивницької територіальної громади, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 114 та абз. 2 ч. 3 ст. 115Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів.
Відповідно до ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до частин 3, 4 п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст. 182 СК України. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 % заробітної плати цієї особи.
Положення статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» зазначають: кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч.1, ч.2, ч.5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Суд зазначає, що відповідачем надані докази наявності в нього захворювання, а саме рак гортані Т4аN1M0 IVa стадія. Однак, вказані докази захворювання не охоплюють період з 2024-2025 рр.
Судом становлено, що відповідач у період з 2019-2025 р.р. добровільно сплачує аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується долученими до відзиву платіжними інструкціями. Вказане свідчить про спроможність відповідача забезпечувати дитину та сплачувати аліменти на регулярній основі.
Відомостей про наявність у ОСОБА_2 інших дітей, непрацездатної дружини, батьків, дочки, сина, а також про скрутний матеріальний стан та неможливість його сплати аліментів, суду не надано.
Постановою Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 759/10277/18 (провадження 61-22317св19) встановлено, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.
Отже, батьки рівні не тільки в правах на дитину, але і в обов'язках щодо її забезпечення.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Таким чином, враховуючи те, що статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття, відповідач доказів відсутності в нього можливості сплати аліментів не подав, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно частини 2 статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Згідно з ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивач звільнена від сплати судового збору з позовну вимогу по сплаті аліментів, відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку з чим витрати по судовому збору компенсуються за рахунок держави.
Керуючись ст. 10, 12, 13, 76, 141, 258, 259, 2833-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, ст. 56, 104, 105, 109, 112, 113 Сімейного кодексу України, суд, -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 всіх видів доходу щомісячно, але не менш 50 % відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 серпня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Судовий збір компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.О. Агапов