Справа № 638/16375/25
Провадження № 1-кп/638/2018/25
15 жовтня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони східного регіону про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності по кримінальному провадженню № 62025170020008047 від 20 червня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-
встановив:
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 22 від 22.01.2025 солдата ОСОБА_4 поставлено на всі види забезпечення, зараховано до списків особового складу частини та призначено на посаду старшого стрільця-оператора 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 7 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Вимоги ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», 4. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» зобов?язують солдата ОСОБА_4 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
У відповідності до вимог ст. ст. 9, 11, 12, 14, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (зі змінами), ст. ст. 1. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України. Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов?язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов?язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов?язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та інше.
Пунктом 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов?язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком; на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов?язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Згідно вимог ст. ст. 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків він зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Із службових та особистих військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Статтями 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, визначено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов?язків, зобов?язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв?язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжено.
Однак, солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів вирішив стати на злочинний шлях.
Так, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час загальної мобілізації, достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548- XIV, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, які зобов'язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.
Однак, солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів 11.04.2025 вирішив стати на злочинний шлях та діючи умисно, в умовах воєнного стану без дозволу командування та поважних причин тимчасово, вирішив незаконно ухилитися від проходження військової служби та провести час на власний розсуд.
Реалізуючи свій злочинний умисел, солдат ОСОБА_4 , в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов?язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин 11.04.2025 не повернувся з відпустки до місця тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ).
Доводячи свій злочинний умисел до кінця, солдат ОСОБА_4 в період з 11.04.2025 до 01.08.2025, в умовах воєнного стану, незаконно перебував поза межами місця несення служби, а саме місця розташування військової частини НОМЕР_1 проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов?язків військової служби та без поважних причин.
За час відсутності на службі солдат ОСОБА_4 обов?язки з військової служби за посадою не виконував, в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, вільний час проводив на власний розсуд до 01.08.2025 до моменту його прибуття до військової частини НОМЕР_3 .
У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання, просив його задовольнити, звільнивши ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності по кримінальному провадженню № 62025170020008047 від 02 квітня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України на підставі приписів ч. 5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження закрити.
У підготовчому судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 який приймає участь у підготовчому судовому засіданні у дистанційному режимі відео конференції, підтримав клопотання прокурора та просив його задовольнити.
При цьому, судом ОСОБА_4 роз'яснено суть обвинувачення, підстави звільнення від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення-злочин, а також наслідки закриття відносно нього кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, які ОСОБА_4 були зрозумілі.
Суд заслухавши думки учасників судового провадження та дослідивши надані суду матеріали кримінального провадження, вважає клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до приписів п. 2, ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України.
Приписами ст. 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Аналогічну норму містять також приписи п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, якими передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду. У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 401 КК України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Аналогічні норми викладені у п. 12 Постанови ПВСУ «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005, відповідно до якого суд зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності, у разі наявності спеціальних обставин, передбачених конкретною нормою закону, якою, у даному випадку, є норма ч. 5 ст. 401 КК України.
Згідно до приписів ч. 1 ст. 285 та ч. 3 ст. 288 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
У підготовчому судовому засіданні встановлено, що 24.02.2022 Президентом України було видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено ЗУ 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст.ст. 407, 408 КК України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 був зарахований наказом командира В/Ч НОМЕР_1 .
Згідно з письмовою згодою командира військової частини НОМЕР_3 останній надає згоду на продовження військової служби ОСОБА_4 у військовій частині НОМЕР_3 .
Враховуючи, що ОСОБА_4 під час дії воєнного стану, вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 КК України, а також те, що він за ст. 408 КК України раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, добровільно повернувся для подальшого проходження служби, наявність письмової згоди його військового керівника (командира) з місця проходження служби, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 на підставі приписів ч. 5 ст. 401 КК України підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 407 ч. 5 КК України, а кримінальне провадження відносно нього, підлягає закриттю.
Згідно до приписів ч. 2 ст. 24 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій ч. 5 ст. 401 КК України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284-286, 288, 314, 369-372, 376, 395 КПК України, ст.ст. 44, 401 КК України, суд, -
постановив:
Клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності по кримінальному провадженню № 62025170020008047 від 20 червня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України на підставі приписів ч. 5 ст. 401 КК України - задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а кримінальне провадження № 62025170020008047 від 20 червня 2025 року щодо нього закрити на підставі приписів ч. 5 ст. 401 КК України.
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби.
Поновити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на військовій службі.
На підставі ст. 288 КПК України зобов'язати командира військової частини НОМЕР_3 невідкладно після набрання ухвалою суду законної сили забезпечити продовження проходження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової служби.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1