Справа № 638/24493/24
Провадження № 6/638/398/25
14 жовтня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Рибальченко Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Шут Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Шевченківського районного суду м. Харкова заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення у цивільній справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування у порядку регресу витрат, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Харкова з заявою, в якій просить: розстрочити виконання рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 01 квітня 2025 року у справі № 638/24493/24 строком на 1 (один) рік з дня його ухвалення; затвердити наступний графік погашення ОСОБА_1 загальної суми згідно рішення від 01.04.2025 у справі № 638/24493/24, а саме 66 902 грн. 99 коп: до 30.09.2025 оплата - 10 000 грн; до 31.10.2025 оплата - 10 000 грн; до 30.11.2025 оплата - 10 000 грн; до 31.12.2025 оплата - 10 000 грн; до 31.01.2026 оплата - 10 000 грн; до 28.02.2026 оплата - 10 000 грн; до 31.03.2026 оплата - 6 902,99 грн.
В обґрунтування подання зазначає, що рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 01.04.2025 у справі № 638/24493/24 було задоволено позов Моторного (транспортного) бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування у порядку регресу витрат. Суд вирішив стягнути з ОСОБА_1 на користь МТСБУ суму 66 902,99 грн. Не погодившись з вказаним рішенням від 01.04.2025 ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції. Відповідно до постанови Харківського апеляційного суду від 18.08.2025 у справі № 638/24493/24 було вирішено залишити подану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 01.04.2025 - залишити без змін. Вказує, що він є мешканцем міста Харкова. З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України через часткове руйнування житла останнього за адресою: АДРЕСА_1 внаслідок ракетного обстрілу, заявник був вимушений в березні 2022 року тимчасово переїхати до міста Одеси та у встановленому законодавством порядку отримав статус внутрішньо переміщеної особи. Наразі, ОСОБА_1 перебуває у скрутному матеріальному становищі, не маючи постійного сталого заробітку. Підприємство, яке він очолює - ТОВ «Автоком-Шлях-Сервіс» також розташовано у АДРЕСА_2 ), та через втрату виробничих потужностей як наслідок повномасштабного вторгнення РФ фактично не працює, а сам ОСОБА_1 не отримує заробітну плату. Також, на утриманні ОСОБА_1 перебуває його неповнолітній син ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який також має статус внутрішньо переміщеної особи та тимчасово проживає разом із батьком у місті Одесі за вказаною адресою. Вказані обставини також накладають додатковий фінансові зобов'язання на заявника. ОСОБА_1 зазначає, що розстрочення виконання судового рішення на запропонованих умовах забезпечить ефективне, реальне та повне його виконання, при цьому й повністю відповідатиме передбаченим статтею 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням та основним засадам цивільного судочинства.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Представник Моторного (транспортного) страхового бюро України в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Суд, дослідивши заяву ОСОБА_1 та матеріали цивільної справи дійшов наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 квітня 2025 року позов Моторного (транспортного) бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування у порядку регресу витрат задоволено. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму сплаченого майнового відшкодування потерпілому у розмірі 60274,99 грн, витрати на послуги аварійного комісара - 1800 грн, сплачену суму судового збору у сумі 3028 грн, а всього 66902 грн 99 коп.
Постановою Харківського апеляційного суду від 18 серпня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова 01 квітня 2025 року залишено без змін
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Відповідно до ч. 1ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно до ч. 1-5 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання боржником судового рішення про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим цивільним судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.
Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися цивільними судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі № 796/43/2018.
Водночас обов'язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 у справі № 9901/598/19, який згідно положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень.
Підставою для відстрочки виконання судового рішення у справі згідно з поданою заявою відповідачем є наявність на її утриманні неповнолітньої дитини та відсутність доходів.
Суд, в даному випадку зазначає, що боржником не долучено жодних доказів на підтвердження скрутного матеріального становища та надані ним документи не підтверджують обставин, що істотно ускладнюють виконання судового рішення у цій справі.
Суд не не бере до уваги довідку від 19 серпня 2025 року № 0102 про не отримання ОСОБА_1 заробітної плати, оскільки вказана довідка видана ним самим.
Також, заявником не надано належних доказів, що в нього є діти та вони перебувають на його утриманні.
Жодних належних документів, які підтверджують наявність чи відсутність у нього доходів ОСОБА_1 суду не надано.
Таким чином, враховуючи вищенаведені положення законодавства, беручи до уваги баланс між інтересами позивача як стягувача та відповідача як боржника, дату ухвалення рішення суду, суд вважає, що боржником не доведено існування у нього виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення у цій справі, а посилання на складне матеріальне становище боржника не свідчить ні про винятковість, а ні про поважність причин невиконання рішення суду, а тому не може бути підставою для розстрочки виконання рішення суду.
Враховуючи наведене, відсутні підстави для розстрочки виконання рішення суду у цивільній справі № 638/24493/24, а тому, заява не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст.16, 81, 260, 261, 353-355, 435 ЦПК України, суд,-
постановив:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення у цивільній справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування у порядку регресу витрат - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий суддя Л.М. Рибальченко