Справа № 638/20647/24
Провадження № 2/638/1805/25
14 жовтня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді - Яковлевої В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Сікорського А.С.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідач - Куньєвська сільська військова адміністрація Ізюмського району Харківської області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Куньєвської сільської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,
30 жовтня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» звернувся до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовом до Куньєвської сільської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після смерті якого . залишилось спадкове майно у вигляді земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастрові номери 6322880500:01:000:0015 та 6322580500:01:000:0215, загальною площею 4,3789 га., що розташована на території Бугаївської сільської ради Ізюмського району Харківської області, що належала покійному на підставі державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-ХР№ 081140, виданого 29 грудня 2002 року.
Позивачка вказує, що спадкоємцями покійного ОСОБА_3 є його донька ОСОБА_1 , яка звернулась до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини 29 жовтня 2024 року.
Однак постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 20 від 29 жовтня 2024 року, що була винесена приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Чистовим С.Ю. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з пропуском шестимісячного строку звернення до нотаріуса.
Також позивачка зазначає, що вона не звернулась до нотаріуса з відповідною заявою своєчасно, оскільки Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22 грудня 2022 року затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ.
У свою чергу, відповідно до Переліку місто Ізюм було тимчасово окуповано російською федерацією 01 квітня 2022 року до 08 вересня 2022 року, після 11 вересня 2022 року Ізюмська міська територіальна громада - входить до території можливих бойових дій. Станом на теперішній час місто Ізюм є сильно зруйнованим в результаті збройної агресії, в місті працюють лише кілька нотаріусів, що створює значні черги при зверненні. Окрім того місто потерпає від постійних вимкнень електроенергії, та періодичних обстрілів, що також впливає на роботу нотаріусів та взагалі можливість своєчасного звернення.
Разом з тим позивач вказує, що має важкохворого чоловіка, який потребує постійного догляду, що також негативно вплинуло на можливість своєчасно звернутись до нотаріуса.
Тому, просить суд заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Дзержинського (Шевченківського) районного суду м. Харкова від 04 листопада 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 11 червня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
У судове засідання позивачка не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку. Разом з тим на адресу суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку відповідно до вимог статті 128 ЦПК України. Причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності та відзив на позовну заяву суду не надав.
Разом з тим, в матеріалах справи міститься поштове рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу Шевченківського районного суду м. Харкова з відміткою- «вручене за довіреністю».
Відповідно до пункту 1 частини восьмої статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.
Згідно частини 5 статті 128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Таким чином, відповідач про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до вимог статті 128 ЦПК України.
Відповідачем у встановлений частиною сьомою статті 178 ЦПК України строк не подано до суду відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено частиною восьмою статті 178 ЦПК України.
Відповідно до вимог статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу (частина перша статті 281 ЦПК України).
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача, та, зі згоди позивача, на підставі ухвали суду, провести заочний розгляд справи.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, як кожен окремо так і у їх сукупності, суд доходить таких висновків:
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданого Ізюмським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі, Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с.20).
Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно у вигляді земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастрові номери 6322880500:01:000:0015 та 6322580500:01:000:0215 загальною площею 4,3789 га., що розташована на території Бугаївської сільської ради Ізюмського району Харківської області. Вищевказана земельна ділянка належала покійному ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-ХР№ 081140 виданого 29 грудня 2002 року (а.с.5-6).
Позивачка має важкохворого чоловіка, який потребує постійного догляду, що підтверджується відповідною медичною документацією (а.с.7-9).
Матеріалами справи підтверджується, що спадкоємцями покійного ОСОБА_3 є його донька ОСОБА_1 .
У свою чергу, позивач звернулась до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини 29 жовтня 2024 року, однак постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 20 від 29 жовтня 2024 року, що була винесена приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Чистовим С.Ю. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з пропуском 6-ти місячного строку звернення до нотаріуса (а.с.15-16).
Також позивачка зазначає, що вона не звернулась до нотаріуса з відповідною заявою своєчасно у зв'язку з тим, що Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22 грудня 2022 року затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ.
Відповідно до Переліку місто Ізюм було тимчасово окуповано РФ 01 квітня 2022 року до 08 вересня 2022 року, після 11 вересня 2022 року Ізюмська міська територіальна громада - входить до території можливих бойових дій.
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем,у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно з частинами першою, другою статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населенихпунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом зазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними.
Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 рокуу справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі№ 766/14595/16,від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17 грудня 2021 року у справі № 369/6254/19-ц, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Водночас, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено.
3 урахуванням веденого в Україні воєнного стану, у позивача виникли об?єктивні та істотні труднощі для своєчасної подачі заяви про прийняття спадщини.
Суд встановив, що шестимісячний строк для прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 закінчився 10 вересня 2024 року, а до нотаріуса із заявою про роз'яснення порядку подачі заяви про прийняття спадщини позивач звернулася 29 жовтня 2024 року, тобто він є незначним.
Суд виходить з тих обставин, що ОСОБА_1 являлася мешканкою населеного пункту, що було окуповане РФ 24.02.2022 року і деокуповане Україною у вересні 2022 року, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року за № 309 (з відповідними змінами та доповненнями).
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 за № 309 (з відповідними змінами та доповненнями), місто Ізюм, в якому проживав спадкоємець, з березня 2022 року відноситься до територій, на яких активно велися бойові дії і не передається можливості їх припинення.
Також суд враховує, що позивач має важкохворого чоловіка, який потребує постійного догляду, що підтверджується матеріалами справи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 пропустила строк для прийняття спадщини з наступних причин: у зв'язку із введенням на території України воєнного стану та веденням бойових дій у країні, а саме внаслідок окупації м. Ізюм Харківської області у період з березня по вересень 2022 року. Також мешканці міста були змушені адаптуватися до нових умов, змінювати свою життєдіяльність, коли всі зв'язки та процеси порушені, організовувати умови для збереження життя та здоров'я свого та своїх рідних. Також причиною пропуску зазначеного строку є хвороба чоловіка, який страждає хронічними захворюваннями печінки, нирок, має діагноз: первинний рак печінки (гепатоцелюлярна карцинома).
Всі зазначені обставини у сукупності, на думку суду, мали своїм наслідком пропущення строку для подачі позивачем заяви про прийняття спадщини в період строку, визначеного законом, тобто існували об'єктивні, істотні труднощі, що перешкоджали їй своєчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
При цьому суд виходить з того, що вказані ОСОБА_1 причини у своїй сукупності є об'єктивними обставинами, які перешкоджали їй протягом шести місяців з часу відкриття спадщини звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Наведене вище повністю узгоджується з узагальненим висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 173/1581/2015, від 18 квітня 2019 року у справі № 198/121/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 19 грудня 2019 року у справі № 755/14798/18, від 13 лютого 2020 року у справі № 362/2685/17, від 01 червня 2020 року у справі № 185/777/17, від 20 жовтня 2021 року у справі № 405/7111/19, від 17 грудня 2021 року у справі № 369/6254/19, від 13 квітня 2022 року у справі № 373/118/20, від 11 липня 2022 року у справі № 650/48/20, від 25 січня 2023 року у справі № 676/47/21, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22, Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17.
Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, враховуючи обставини, на які посилалася ОСОБА_1 , та загальновідомі обставини суд дійшов висновку, що причини, вказані позивачкою, є тими непереборними обставинами, які перешкоджали їй протягом шести місяців з часу відкриття спадщини звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Принцип «пропорційності» пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства.
Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, необхідно визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17-ц, від 01 червня 2020 року у справі № 185/777/17, від 20 березня 2024 року у справі № 545/1231/23.
Враховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявниці в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, суди попередніх інстанцій надали належну правову оцінку наявним у справі доказам та взаємовідносинам сторін, за сукупності яких дійшли обґрунтованого і справедливого висновку про наявність підстав для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_3 у три місяці, який є достатнім строком, перебіг якого рахується з дня набрання судовим рішенням законної сили.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 265, 268, 273 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Куньєвської сільської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини- задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКП НОМЕР_2 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у три місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб - адресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/на Офіційному веб - порталі судової влади України.
Відомості щодо учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Куньєвська сільська військова адміністрація Ізюмського району Харківської області, код ЄДРПОУ - 44710712, адреса місцезнаходження: вул. Миру, 4-А с. Куньє, Ізюмський район, Харківська область, 64309.
Повний текст судового рішення складено 14 жовтня 2025 року.
Суддя В. М. Яковлева