Справа № 638/1459/25
Провадження № 2-а/638/106/25
15 жовтня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді - Яковлевої В.М.
за участю секретаря судового засідання - Сікорського А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
28 січня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 - Савін Олег Сергійович через систему «Електронний суд» звернувся до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовом до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Позовна заява мотивована тим, що 22 січня 2025 року поліцейським 5-ї роти 1-го батальйону УПП в Харківській Департаменту патрульної поліції молодшим лейтенантом поліції Козиренком Віталієм Вікторовичем була винесена постанова про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія БАД № 071802 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КупАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. 00 коп.
Відповідно до вищевказаної постанови позивача було визнано винним в тому, що він 22 січня 2025 року о 11 годині 00 хвилин в місті Ізюм Харківської області керував транспортним засобом, технічний стан якого не відповідає стандартам, що стосуются безпеки дорожнього руху, а саме тріщіна на розсіювачах задніх ПЗС, відсутній ліхтарі підсвітки номерного знаку, які передбачені конструкцією, автомобіль не був укомплектований працездатним вогнегасником з незакінченим терміном дії, чим порушив п. 31.4. 7 ПДР України.
Позивач вважає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності винесена безпідставно та з істотним порушенням прав, не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону. Вказує на факт винесення постанови з порушенням норм чинного законодавства.
Вказує на протиправність постанови, посилаючись на факт того, що він керував транспортним засобом об 11 годині 00 хвилин, тобто в світлу пору доби. Крім того, зазначає, що тріщина та відсутній ліхтарів підсвітки номерного знаку, які передбачені конструкцією, взагалі не є несправностями, з якими заборонена експлуатація транспортного засобу. Також позивач стверджує, що відповідальність за відсутність належного вогнегасника не передбачена нормами статті 121 КУпАП та вважає, що поліцейським невірно було кваліфіковане правопорушення, оскільки відповідальність за відсутність справного вогнегасника передбачена статтею 125 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, просить скасувати постанову БАД №071802 про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 09 червня 2025 року замінено неналежного відповідача по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції на належного відповідача - Департамент патрульної поліції.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у встановленому законом порядку, представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій також просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, заяв та клопотань від останнього не надходило.
28.02.2025 через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просив відмовити в позові в повному обсязі.
В обгрунтування відзиву вказав, що процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відбувалася з дотримання норм чинного законодавства, у зв'язку з чим доводи позивача про безпідставне притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП є безпідставними.
Також зазначив, що 22.01.2025 близько 11:25 за адресою: Харківська обл., м. Ізюм, М-03 Київ-Харків - Довжанський 632 км +150м, екіпажом управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції під час несення служби на стаціонарному блокпості було виявлено рух транспортного засобу СБМ 401/3 з державним номерним знаком НОМЕР_1 .
Після зупинки транспортного засобу інспектором було виявлено тріщини на розсіювачах задніх зовнішніх світлових приладах, відсутність ліхтарів підсвітки номерного знаку, транспортний засіб СБМ 401/3 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , неукомплектований працездатним вогнегасником з незакінченим терміном придатності.
За результатом розгляду справи, згідно з вимогами статей 251, 252, 268, 278, 279, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) поліцейським роти № 5 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП молодшим лейтенантом поліції Козиренко В.В. (далі -поліцейський) винесено оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (далі - постанова) серії БАД № 071802 від 22.01.2025 за порушення пункту 31.4.7 є) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень. Зазначеною постановою дії позивача кваліфіковані за ознаками частини першої статті 121 КУпАП.
При цьому позивач жодним чином не оскаржує факт відсутності за зазначених обставин ліхтарів підсвітки номерного знаку, наявність тріщин на розсіювачах задніх ПЗС, відсутність працездатного вогнегаснику. Водночас чинним законодавством України заборонена експлуатація транспортних засобів, в яких відсутній працездатний вогнегасник.
В свою чергу, притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121 КУпАП відбулося через порушення позивачем п. 31.4.7 є) Правил дорожнього руху, оскільки позивач керував транспортним засобом, у якого відсутній працездатний вогнегасник.
При цьому пунктом 31.4. чітко визначено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, як, зокрема, відсутність працездатного вогнегаснику на легковому, вантажному автомобілі, автобусі. Як вбачається з тексту Правил дорожнього руху, у пункті 31.4.7 зазначено: Інші елементи конструкції. Отже, в розумінні Правил дорожнього руху, вогнегасник відноситься до елементів конструкції транспортного засобу.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 22 січня 2025 року поліцейським 5-ї роти 1-го батальйону УПП в Харківській області молодшим лейтенантом поліції Козиренком Віталієм Вікторовичем була винесена постанова про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 071802 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КупАП у виді штрафу у розмірі 340 грн. 00 коп.
Відповідно до вищевказаної постанови 22 січня 2025 року о 11 годині 00 хвилин ОСОБА_1 в місті Ізюм Харківської області керував транспортним засобом, технічний стан якого не відповідає стандартам, що стосуються безпеки дорожнього руху, а саме: тріщина на розсіювачах задніх ПЗС, відсутній ліхтарі підсвітки номерного знаку, які передбачені конструкцією, автомобіль не був укомплектований працездатним вогнегасником з незакінченим терміном дії, чим порушив п. 31.4. 7 ПДР України.
В свою чергу, позивач не погоджується з оскаржуваною постанову та вважає її незаконною та безпідставною.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів
Відповідно до положень ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно з п. п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.
Частиною 5 статті 14 Закону України Про дорожній рух встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
Так, спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Об'єктом правопорушення передбаченого частиною першою статті 121 КУпАП є безпека дорожнього руху. До участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль. Зазначений імператив закріплено в частині першій статті 29 Закону України «Про дорожній рух». Відповідно до статті 52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Відповідно статті 23 Закону України «Про стандартизацію», національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на них в інших документах.
Національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов'язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами.
У ДСТУ 3649:2010 викладені вимоги до технічного стану колісних транспортних засобів, які знаходяться в експлуатації.
Пунктом 6 ДСТУ 3649:2010 визначено вимоги щодо безпечності технічного стану колісних транспортних засобів (далі - КТЗ).
Зокрема, пунктом 6.1.2 ДСТУ 3649:2010 не дозволено застосовувати зруйновані та з тріщинами на світловідбивальних поверхнях або розсіювачах ПЗС, установлювати будь-які пристрої, що обмежують їхню видимість, наносити покриви на ПЗС (тонування, фарбування тощо), що зменшує світлопропускання, змінює їхню силу світла, світлорозподіл або колір. Пунктом 6.1.5 ДСТУ 3649:2010 визначено кількість, колір та наявність ПЗС на КТЗ відповідно до таблиці 1, зокрема, наявність ліхтаря освітлення номерного знака білого не менше ніж 1 - обов'язково для всіх категорій.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху. Особи, які порушують Правила дорожнього руху, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Положеннями пункту 31.1 Правил дорожнього руху передбачено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Приписами пункту 31.4 Правил дорожнього руху передбачено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності визначених цим пунктом технічних несправностей і невідповідності визначених цим пунктом вимогам.
У наведеному пункті Правил дорожнього руху викладений перелік технічних несправностей транспортних засобів, за наявності яких забороняється експлуатація таких транспортних засобів, до яких, зокрема, п.п. 31.4.7 є) ПДР України віднесено відсутність автобусі . працездатного вогнегаснику на легковому, вантажному автомобілі, Отже, аналізуючи наведене, об'єктивно вбачається, що чинним законодавством України заборонена експлуатація транспортних засобів, в яких відсутній працездатний вогнегасник.
Відповідно до частини першої статті 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121 КУпАП відбулося через порушення, позивачем п. 31.4.7 є) Правил дорожнього руху, оскільки позивач керував транспортним засобом, у якого відсутній працездатний вогнегасник. Як вже зазначалось вище, пунктом 31.4. чітко визначено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, як, зокрема, відсутність працездатного вогнегаснику на легковому, вантажному автомобілі, автобусі.
Як вбачається з Правил дорожнього руху, у пункті 31.4.7 зазначено: Інші елементи конструкції.
Отже, в розумінні Правил дорожнього руху, вогнегасник відноситься до елементів конструкції транспортного засобу, у зв'язку з чим суд погоджується з доводами відповідача в цій частині та кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
При цьому посилання позивача на те, що відповідальність за відсутність справного вогнегасника передбачена ст. 125 КУпАП є необгрунтованою та безпідставною.
Судом також встановлено, що справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 розглянуто упровадженою на те посадовою особою, як того вимагають положення ст. 235 КУпАП.
Справу також розглянуто за участю позивача, що підтверджується його підписом у постанові про отримання її копії, а також фактичними обставинами справи.
Під час розгляду справи посадовою особою відповідача дотримано вимоги ст. 245, 252, 278-280 КУпАП, оскільки позивачем не наведено обґрунтованих аргументів на підтвердження протилежного, як і не надано жодного доказу на підтвердження цього, зокрема пояснень, заперечень, фото- та відеоматеріалів.
Матеріали судової справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення було обмежено в правах, визначених ст. 63 Конституції України і ст. 268 КУпАП.
Більш того, з дослідженого судом відеозапису з місця події вбачається, що ОСОБА_1 взагалі не заперечував фактичні обставини щодо вчинення ним зазначеного адміністративного правопорушення за обставин, вказаних у оскаржуваній постанові.
Водночас водієм було запропоновано поліцейському в телефонному режимі з'ясувати причини технічних несправностей вказаного т/з з механіком підприємства, де працює позивач, і коли в подальшому при розмові поліцейський акцентував увагу на наявність зазначених порушень даній особі, механік також не заперечував наявність даних несправностей, зазначивши про те, що на водія необхідно скласти протокол про адміністративне правопорушення за виявлені порушення.
Також суд вказує, що зміст оскаржуваної постанови відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки у ній зазначено дату розгляду справи, місце розгляду, посаду, звання та прізвище, ім'я по батькові особи, яка розглядає справу, особа, щодо якої розглядається справа, суть і обставини правопорушення, прийняте по справі рішення, вид адміністративного стягнення та сума штрафу.
Решта доводів позивача мають формальний характер, жодним чином не спростовують вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Суд також наголошує, що відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 640/11468/20, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11 травня 2022 року у справі № 400/1510/19, від 5 липня 2022 року у справі № 522/3740/20, від 27 вересня 2022 року у справі № 320/1510/20, від 3 жовтня 2022 року у справі № 400/1510/19, від 1 листопада 2022 року у справі № 640/6452/19 та від 18 січня 2023 року у справі №500/26/22.
Крім того Верховний Суд у постанові від 16 березня 2023 року по справі №400/4409/21 зазначив, що визнання протиправним рішення (дії, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, яке спрямоване на захист суспільних інтересів, внаслідок застосування судами надмірного формалізму може призвести до таких наслідків, як, зокрема нанесення суттєвої шкоди суспільним інтересам або уникнення правопорушником обов'язку виконувати або дотримуватися законодавства.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що оскаржувана по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, щодо ОСОБА_1 є законною, обґрунтованою та такою, що прийнята за наслідком повного, всебічного і об'єктивного з'ясування обставин справи на підставі належних та допустимих доказів, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП; прийнята уповноваженою на те особою в межах компетенції та відповідно до закону, з дотриманням встановленої законом процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності, у зв'язку чим відсутні підстави для її скасування.
Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить до висновку про залишення оскаржуваної постанови без змін, а позову без задоволення.
У відповідності до вимог ст. 139 КАС України у зв'язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати залишаються за позивачем.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 9, 77, 132, 139, 205, 242 - 244, 246, 250, 255, 286, 292- 293, 295, 297 КАС України, суд
ухвалив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Постанову серії БАД №071802 від 22.01.2025 по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП - залишити без змін.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова разом із одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/на Офіційному веб - порталі судової влади України.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ- 40108646.
Повне судове рішення складено 15 жовтня 2025 року.
Суддя В. М. Яковлева