справа № 619/3577/25
провадження № 2/619/1595/25
Заочне рішення
іменем України
15 жовтня 2025 року,
м. Дергачі,
Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 619/3577/25,
ім'я (найменування) сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,
відповідач: ОСОБА_1 ,
вимоги позивача: про стягнення заборгованості,
представник позивача: Грибанов Д.В.
Стислий виклад позиції позивача.
ТОВ «ФК «ЄАПБ» 24.06.2025 звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №002/10475888-SP від 10.06.2021 в сумі 21793,98 грн. У обґрунтування позову зазначено, що 10 червня 2021 року ОСОБА_1 уклав із АТ «ТАСКОМБАНК» кредитний договір №002/10475888-SP. 28 лютого 2024 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № НІ/11/16-Ф, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 002/10475888-SP, укладеним між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Відповідно реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 21793,98 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 9949,29 грн; заборгованість за відсотками - 11844,69 грн.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом 25.06.2025 було направлено звернення до відповідного органу реєстрації щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача та 01.07.2025 отримано відповідь.
Ухвалою суду від 04.07.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження з викликом сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 05.08.2025, яке було відкладено на 15.10.2025 за клопотанням відповідача.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, матеріали справи містять клопотання, у якому просить здійснити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач повторно у судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення на зареєстроване місце проживання, однак судова повістка повернута до суду у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Пунктом 99-1 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, установлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, відповідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачці вручена.
Крім того, відповідач повідомлявся шляхом направлення судової повістки на електронну адресу, яка зазначена у його заяві та за номером телефону, який мається в матеріалах справи, про що свідчать довідки про доставку документа до електронної скриньки та SMS-повідомлення у додаток «Viber».
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням того, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, не з'явився у судове засідання, не подав відзив на позов, до того ж, інформація щодо часу розгляду даної справи розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
10.06.2021 ОСОБА_1 підписав електронним власноручним підписом анкету-заяву №414275 про приєднання до частини 1 Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної кратки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту sportbank (а.с. 6).
Відповідно до вказаної заяви-анкети ОСОБА_1 просить АТ «Таскомбанк» надавати йому електронні довірчі послуги, що включають створення його удосконаленого електронного підпису на будь-яких правочинах та інших документах, що адресовані Банку або третім особам (які мають право використовувати підписані документи та дані, що формуються з використанням Мобільного додатку). Всі взаємні дії між ним та Банком погоджуються на використання його аналогічного власноручного підпису уповноважених осіб Банку та аналогу власноручного підпису, зразок якого наведено в частині 1 Публічної пропозиції при укладенні з ним будь-яких правочинів або наданні мені будь-яких документів, в тому числі з використанням Мобільного додатку. Для створення його удосконаленого електронного підпису він засвідчую генерацію ключової пари, а саме відкритого ключа, який використовується для формування удосконаленого електронного підпису. Для створення його удосконаленого електронного підпису він підтверджує, що всі дії, виконані ним з використанням Мобільного додатку та його електронного підпису, прирівнюються до власноручного підпису. Він підтверджує, що ознайомлений з умовами Публічної пропозиції, розміщеної на офіційному сайті Банку, і повністю їх приймаю, підтверджує достовірність усіх наведених у цій заяві відомостей, у тому числі інформації про його доходи, місце проживання, ідентифікаційні дані тощо. Погоджується на обробку, використання, передачу його персональних даних Банком та третіми особами, визначеними умовами Публічної пропозиції, у межах, необхідних для надання мені банківських та довірчих послуг. Підтверджує, що не є громадянином США, не є податковим резидентом США, не є публічно значущою особою, членом сім'ї або пов'язаною з такими особами та визнає, що всі документи, надані ним Банку, у тому числі через Мобільний додаток, мають юридичну силу, і він зобов'язується дотримуватись умов договорів, укладених із Банком шляхом електронного підпису. З моменту підписання цієї Заяви між ним та Банком виникають правовідносини, визначені умовами Публічної пропозиції та чинним законодавством України.
За наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача по кредитному договору №002/10475888-SP від 10.06.2021 за період з 28.02.2024 по 30.04.2025 становить 21793,98 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 9949,29 грн; заборгованість за відсотками - 11844,69 грн (а.с. 8).
28 лютого 2024 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № НІ/11/16-Ф, у відповідності до умов якого АТ «ТАСКОМБАНК» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні АТ «ТАСКОМБАНК» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с. 9--10)
На підставі акту прийому-передачі реєстру прав вимоги за договором факторингу № НІ/11/16-Ф, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр прав вимоги, після чого, з урахуванням пункту 2.1 договору факторингу №НІ/11/16-Ф від 28.02.2024, від клієнта до фактора переходять права вимоги боргу від позичальника і фактор стає кредитором по відношенню до позичальників стосовно їх боргів (а.с. 11).
До позову додано Витяг з Реєстру боржників до Договору факторингу № НІ/11/16-Ф від 28.02.2024, за відомостями якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги за кредитним договором № 002/10475888-SP від 10.06.2021, загальна сума заборгованості якого становить 21793,98 грн, боржником є ОСОБА_1 (а.с 12).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; суб'єкт електронної комерції суб'єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Відповідно до постанови Верховного Суду у справі № 127/33824/19 від 07.10.2020 електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За замістом норми ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як встановлено в ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
В ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 640 ЦК України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).
Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Із наданих позивачем доказів тільки Заява-анкета №414275 містить підпис відповідача. Водночас, Заява-анкета №414275 не містить відповідних істотних умов кредитного договору, в указаній заяві відсутні будь-які дані стосовно оформлення кредиту, суми кредиту, строку повернення кредиту, визначення розміру процентів за користування кредитом та інших істотних умов.
Надана позивачем заява-анкета є лише однією зі складових частин укладеного між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 . Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту sportbank, який є змішаним договором, та не містить, зокрема, істотних умов кредитного договору.
Інші складові укладеного договору, зокрема, Тарифи, Паспорт споживчого кредиту тощо, про які зазначено в заяві-анкеті, та які надали б можливість встановити погоджені сторонами істотні умови договору, позивачем не надано.
За відомостями довідки, виданої AT «Таскомбанк» ОСОБА_1 з 10.06.2021 є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкритий до Заяви-Анкети №414275 з номером кредитного договору №002/10475888-SP від 10.06.2021, № картки НОМЕР_2 , відкритого в АТ «Таскомбанк» (а.с. 7).
Дана довідка також не містить інформації про те, чи встановлений фактично кредитний ліміт на поточний рахунок відповідача № НОМЕР_1 , та, якщо так, у якому розмірі.
Водночас кредитний договір №002/10475888-SP від 10.06.2021 суду не надано.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаною нормою Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо, безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
За змістом пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
З урахуванням того, що у наданих до позовної заяви матеріалах відсутні виписки з особового рахунку відповідача, а саме рух коштів, відповідно, суд вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт того, що відповідач дійсно отримав грошові кошти у вигляді кредитного ліміту та у якій саме сумі, а також наявність у відповідача заборгованості у розмірі, вказаному у розрахунку, як про це зазначає позивач.
Крім того, позивач не додав до матеріалів позовної заяви примірника Публічної пропозиції та Паспорта споживчого кредитування, до яких приєднався відповідач згідно з заявою № 414275, а також доказів ознайомлення клієнта з зазначеними документами саме в редакції, чинній станом на 10.06.2021.
За офіційним тлумаченням ч. 4 ст. 42 Конституції України в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 у справі № 1-12/2013 участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин і свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту, з огляду на що споживач послуг банку приєднується лише до тих умов, з якими він ознайомлений, а банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Розрахунок заборгованості в даному випадку не є первинним документом банку, отже є не належним доказом використання відповідачем кредитних коштів у межах кредитного ліміту.
Стверджуючи про факт надання відповідачу кредиту шляхом встановлення кредитного ліміту на виданій відповідачу платіжній картці, позивач не надав до суду жодного належного доказу в підтвердження викладених обставин. За таких умов в ході розгляду справи позивач не довів факту видачі відповідачу кредитних коштів у заявленому позивачем розмірі, а також підстав нарахування та розміру процентної ставки за користування кредитними коштами, тому відсутні правові підстави для стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що у позовній заяві не вказано, що позивач не має змоги надати відповідні докази разом з позовною заявою. Надалі будь-яких письмових звернень до суду із зазначенням доказів, які бажає долучити позивач, із зазначенням об'єктивних причин неможливості їх надання або клопотання про їх витребування останній не подавав.
При розгляді справи суд виходить виключно із тих доказів, що надані стороною під час судового розгляду із врахуванням змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Разом з тим, враховуючи недоведеність позивачем наявності кредитної заборгованості відповідача за кредитним договором №002/10475888-SP від 10.06.2021 та підстав нарахування процентів за користування кредитними коштами, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн покладається на позивача.
Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Відмовити повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №002/10475888-SP від 10.06.2021.
Надіслати учасникам справи копію судового рішення в електронній формі у порядку, визначеному законом.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня оголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім'я) сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30,
відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя І. М. Нечипоренко