Справа № 404/1286/25
Номер провадження 1-кс/404/3474/25
03 жовтня 2025 року м. Кропивницький
Фортечний районний суд міста Кропивницького у складі:
слідчої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
захисника-адвоката - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання, внесене у кримінальному провадженні №42024122010000246, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кіровограда, Кіровоградської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, -
Суть клопотання.
Слідчий СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Кіровоградської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням у даному кримінальному провадженні про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період доби з 20.00 год до 06.00 год, строком на60 діб.
В обґрунтування клопотання прокурор посилалась на те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Органом досудового розслідування встановлено наявність ризиків, а саме, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
ІІ. Позиції сторін.
В судовому засіданні слідчим вказано, що при врученні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час, помилково зазначено запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. По тексту клопотання, а також в прохальній частині вказано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час.
Прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, посилаючись на обставини та ризики, викладені в ньому.В судовому засіданні вказала, що також наявний ризик передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України - а саме, можливість підозрюваного незаконно впливати на потерпілого, свідків. Щодо доводів сторони захисту про розбіжності в періодах заволодіння грошовими коштами зазначила, що це технічна помилка. Також зазначила, що той факт, що Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на даний час не визнано потерпілим, однак це не свідчить про необгрунтованісь підозри. Зазначила що неправомірними діями завдано збитків державі.
Підозрюваний проти задоволення клопотання заперечив, просив відмовити в задоволенні клопотання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час. Зазначив, що його мати, яка проживає окремо, має онкологічне захворювання, потребує періодично сторонньої допомоги, в т.ч. і в нічний час доби.
Щодо себе вказав, що народився в місті Кропивницькому, українець, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в даному об'єкті нерухомості проживає його матір. Проживає за адресою: АДРЕСА_2 , проживає разом з дружиною, даний об'єкт нерухомості належить матері його дружини, має вищу освіту, українець, одружений, на утриманні має одну малолітню доньку, а також повнолітню, яка навчається, працює на посаді заступника начальника відділу з питань виплати пенсій військовослужбовцям та деяким іншим категоріям громадян ГУ ПФУ в Кіровоградській області, має дохід в розмірі 20 000-24 000 грн в місяць. Заощаджень не має. Мав ІІ групу інвалідності, яка знята у 2025 році. Має хронічні захворювання. Дружина працює. Раніше до кримінальної відповідальності не притягався. Вину не визнає.
Захисник заперечив щодо задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період доби, просив відмовити в задоволенні клопотання. Зазначив, що прокурор не довів наявність обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення. Адже в матеріалах клопотання відсутні данні, яким чином встановлено суму завданих збитків, зокрема, висновок економічної експертизи. Крім того, по тексу підозри різняться періоди, протягом якогоий його підзахисний ніби-то незаконно заволодів коштами в сумі 195 664,89 грн. Захисник вказує, що у матеріалах клопотання відсутні відомості чи отримувало Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області статус потерпілого.
Вказує, що його підзахисний не має на меті переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки на всі виклики звертався як до слідчого, так і до суду. Зазначив, що в клопотанні зазначено лише ризики, передбачені п.п. 1,5, ч.1 ст. 177 КК України, тому посилання на ризик впливу на свідків є необгрунтованим.
ІІІ. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді.
Слідчим суддею встановлено, що СВ Кропивницьким РУП ГУНП в Кіровоградській області, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні№42024122010000246 від 24.12.2024.
За версією органу досудового розслідування у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 26.12.2022, у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел на неправомірне отримання державного пенсійного забезпечення, у вигляді пенсії по інвалідності, шляхом безпідставного отримання групи інвалідності.
ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне отримання державного пенсійного забезпечення, усвідомлюючи, що з 24.02.2022 у нормативно визначеному порядку в України введено воєнний стан, достовірно знаючи про те, що він не має стійких, вираженої важкості, функціональних порушень в організмі, зумовлених захворюванням, що призводять до значного обмеження життєдіяльності, які б відповідали критеріям встановлення ІІ групи інвалідності, усвідомлюючи, що на лікуванні у КНП «П'ятий Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» не перебував та не направлявся лікарсько-консультативною комісією вищевказаного закладу до КЗ «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» для проведення медико-соціальної експертизи, діючи умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, переслідуючи корисливий мотив та маючи на меті власне збагачення, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, шляхом обману, отримав, без наявних на це законних та обґрунтованих підстав, документи для встановлення інвалідності ІІ групи, які надано на розгляд обласній медико-соціальній експертній комісії №2 КЗ «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради».
Надалі, на підставі отриманих ОСОБА_6 документів, обласною медико-соціальною експертною комісією № 2 КЗ «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» актом № 105 огляду МСЕК від 26.12.2022, який підписано членами комісії, ОСОБА_6 встановлено II групу інвалідності загального захворювання, та видано останньому довідку МСЕК, про встановлення II групи інвалідності, серія 12ААВ № 643986, другий екземпляр якої направлено до Головного Управління пенсійного фонду у Кіровоградській області для подальшого призначення пенсії.
У подальшому, ОСОБА_6 , продовжуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, достовірно знаючи, про відсутність у нього стійких порушень функцій організму, які б стали підставою для отримання інвалідності ІІ групи, а також, що ним незаконно отримано вказану групу інвалідності, звернувся 12.01.2023 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, розташованого за адресою: вул. Соборна, 7А, м. Кропивницький, з заявою №508 про призначення йому пенсії по інвалідності. За результатами розгляду вищевказаної заяви ОСОБА_6 , як особі з інвалідністю II групи загального захворювання, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нараховано та виплачено пенсію за період з 02.02.2023 по 30.06.2025 на загальну суму 195 664,89 гривень.
Такими чином, ОСОБА_6 у період часу з 26.12.2022 по 30.07.2024 діючи умисно, з корисливих мотивів, у період дії воєнного стану, незаконно, шляхом обману, заволодів грошовими коштами в сумі 195 664,89 гривень, які йому перераховувались Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на банківський рахунок, відкритий на ім'я ОСОБА_6 у АТ КБ «Приватбанк», чим завдав майнову шкоди охоронюваним державним інтересам в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на вищевказану суму.
Дії ОСОБА_6 кваліфіковані органом досудового розслідування, за ч. 3 ст. 190 КК України.
Під час досудового розслідування 25.09.2025 складено і в порядку ст. 278 КПК України ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 ККУкраїни.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій підозрюваного, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в матеріалах клопотання, а саме: повідомленням про виявлення кримінального правопорушення, матеріалами про нарахування пенсії, показаннями свідка ОСОБА_8 , зафіксованими у протоколі допиту від 14.01.2025; показаннями свідка ОСОБА_9 , зафіксованими у протоколі допиту від 13.01.2025, показаннями свідка ОСОБА_10 , зафіксованими у протоколі допиту від 22.04.2025; показаннями свідка ОСОБА_11 , зафіксованими у протоколі допиту від 22.04.2025; показаннями свідка ОСОБА_12 , зафіксованими у протоколі допиту від 22.04.2025; показаннями свідка ОСОБА_13 , зафіксованими у протоколі допиту від 22.04.2025; показаннями свідка ОСОБА_14 , зафіксованими у протоколі допиту від 15.05.2025; показаннями свідка ОСОБА_15 , зафіксованими у протоколі допиту від 15.05.2025; показаннями свідка ОСОБА_16 , зафіксованими у протоколі допиту від 06.08.2025; показаннями свідка ОСОБА_17 , зафіксованими у протоколі допиту від 06.08.2025; показаннями свідка ОСОБА_18 , зафіксованими у протоколі допиту від 06.08.2025; показаннями свідка ОСОБА_19 , зафіксованими у протоколі допиту від 06.08.2025; показаннями свідка ОСОБА_20 , зафіксованими у протоколі допиту від 19.09.2025; показаннями свідка ОСОБА_18 , зафіксованими у протоколі допиту від 19.09.2025; іншими матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 190 КК України.
Аналіз представлених доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і неможливо стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення обвинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо необгрунтованості підозри, з огляду на таке.
Питання кваліфікації інкримінованого кримінального правопорушення, встановлення події та складу кримінального правопорушення вирішуються судом у нарадчій кімнаті при ухваленні вироку після допиту всіх учасників процесу, дослідження доказів та вчинення всіх інших дій, необхідних для повного, всебічного, об'єктивного розгляду справи. Надання оцінки доказам на предмет їх належності та допустимості не належить до повноважень слідчого судді.
Підозра - це процесуальне рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується припущення про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення, з повідомленням про це такій особі та роз'ясненням її прав та обов'язків відповідно до чинного законодавства».
Натомість стандарт «достатніх підстав (доказів) для повідомлення про підозру» передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
За наявності обґрунтованих даних, які спростовують усі чи деякі обставини вчинення кримінального правопорушення, прокурор має право змінити раніше повідомлену підозру чи, за наявності для цього підстав, прийняти рішення про закриття провадження.
Слідчий суддя на цьому етапі лише зобов'язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньою для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Згідност. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.
Згідно з вимогами ст.ст. 178,183 КПК України, слідчий суддя враховує, ОСОБА_21 має вік 42 роки, одружений, має на утриманні малолітню та повнолітню доньок, матір пенсійного віку, яка має онкологічне захворювання, офіційно працевлаштований, має постійне місце проживання та реєстрації, відтак має міцні соціальні зв'язки.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор в клопотанні, слідчий суддя зазначає.
Ризик, визначений п. 1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор обгрунтовує тяжкістю покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, за які законом передбачено покарання у вигляді штрафу від чотирьох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років.
Тяжкість покарання сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), 2005, § 58).
Враховуючи, що в разі доведення за результатами кримінального провадження його вини у вказаному кримінальному правопорушенні, йому може загрожувати реальне покарання, та покладення обов'язку відшкодування збитків у сумі 195 664,89грн, тому ризик переховуватися від органу досудового розслідування не виключається.
Разом з тим, враховуючи особу підозрюваного, наявність міцних соціальних зв'язків, недоведеність органом досудового розслідування, що з дати реєстрації провадження 24.12.2024 та після повідомлення про підозру 30.09.2025 підозрюваний своїми свідомими діями ухилявся від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування є мінімальним.
Щодо існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя уважає такий надуманим, що не доводиться матеріалами клопотання. ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, тому відсутні підстави стверджувати про схильність підозрюваного до протиправної поведінки.
Прокурор в судовому засіданні вказала на наявність ризику впливу на свідків в даному кримінальному провадженні. Разом з тим, даний ризик не обгрунтовано в клопотанні та не доведено прокурором в судовому засданні.
Згідно змісту ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч.2 ст.181 КПК України, запобіжний захід у виді домашнього арешту може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі..
Відповідно до положень п.п.1,2,3 ч.1ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченийстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту щодо підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3,4,5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Отже, при розгляді клопотання слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України та ризиків, передбачених п. 1, ч.1ст.177 КПК України: наявність ризику переховування від органів досудового розслідування.
Відповідно до ч.1ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В судовому засіданні прокурором не було надано належних та достатніх доказів на підтвердження наявності обґрунтованих підстав для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 саме такого запобіжного заходу, як нічний домашній арешт. Матеріалами клопотання не мотивовано й не доводиться, яким чином обмеження свободи в нічний час убезпечить від існування встановлених ризиків та забезпечить процесуальну поведінку підозрюваного.
Враховуючи особу підозрюваного, характер та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, а також сукупність встановлених обставин, які належало перевірити при вирішенні питання застосування запобіжного заходу, слідчий суддя уважає, що особисте зобов'язання буде достатнім заходом забезпечення кримінального провадження. Обраний запобіжний захід не буде невиправдано обтяжливим для ОСОБА_6 та є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у даному кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування.
Вказаний запобіжний захід, на думку слідчого судді, забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання ОСОБА_6 процесуальних обов'язків, з метою чого, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Тому з урахуванням наведених підстав слідчий суддя вважає що клопотання слідчого СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_22 , за погодженням з прокурором Кіровоградської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 181, 193, 286, 196, 205, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання про застосування запобіжного заходу - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на нього наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
-не відлучатися з населеного пункту в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, крім їх участі у процесуальних діях;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Початок дії строку застосованого відносно підозрюваного особистого зобов'язання обчислювати з дня винесення цієї ухвали, тобто з 03.10.2025.
Визначити термін дії покладених на підозрюваного обов'язків в межах строку досудового розслідування, тобто до 23.11.2025.
Підозрюваному ОСОБА_6 роз'яснити, що в разі невиконання перерахованих обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого, а на стадії перебування справи у провадженні суду, на прокурора.
Ухвала виконується негайно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького ОСОБА_1