09 жовтня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 676/4992/25
Провадження № 22-ц/820/1955/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Спірідонової Т. В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А. М.
секретар судового засідання - Дубова М.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 676/4992/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником адвокатом Сергійчуком Юрієм Вікторовичем, на ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 липня 2025 року, у складі судді Швець О.Д., у справі за заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сергійчука Юрія Вікторовича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом та просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг у розмірі 50000 доларів США.
Одночасно із поданою позовною заявою подав заяву про забезпечення позову. В обґрунтування заяви про забезпечення позову вказав, що між ним та відповідачем було укладено договір позики коштів в розмірі 50000 доларів США, які відповідач мав повернути до 22.04.2024 року. На час подачі позовної заяви ОСОБА_2 кошти не повернув, чим порушив умови договору позики. Оскільки відповідач може вжити заходів щодо відчуження належного йому на праві власності майна з метою ухилення від виконання рішення суду в майбутньому, ОСОБА_1 просив суд вжити заходи по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6822481000:05:014:0148, загальною площею 2,35 га, яка розташована на території Хмельницької області Кам'янець-Подільський район, Гуменецька сільська рада, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та накладення арешту на квартиру загальною площею 49,2 кв.м. житлова площа 23,9 кв.м., яка розташована на території АДРЕСА_1 .
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 липня 2025 року заяву про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6822481000:05:014:0148, загальною площею 2,35 га, яка розташована на території Хмельницької області, Кам'янець-Подільський район, с/рада Гуменецька, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1478274268224.
Суд першої інстанції виходив з того, що обраний позивачем вид забезпечення позову, а саме накладення арешту на все зазначене майно, є неспівмірним із заявленими позовними вимогами, тому доцільним є накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6822481000:05:014:0148, вартість якої становить 97234,49 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Сергійчуком Ю.В., просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, постановити нову ухвалу, якою вжити заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на майно, зареєстроване на праві власності за ОСОБА_2 , зокрема на земельну ділянку, кадастровий номер 6822481000:05:014:0148 та на квартиру загальною площею 49,2 кв.м. житлова площа 23,9 кв.м., яка розташована на території АДРЕСА_1 .
Узагальнення доводів апеляційної скарги
Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 не виконав умови договору позики від 12.04.2024, і не вчиняє будь-яких дій, що спрямовані на виконання своїх зобов'язань, тому існують об'єктивні ризики невиконання чи утруднення виконання майбутнього можливого рішення суду про задоволення позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу у розмірі 50000 доларів США. Вартість нерухомого майна, відносно якого пропонується вжити заходи забезпечення позову, має дещо більшу вартість за суму стягнення, проте саме накладення арешту на нерухоме майно надасть можливість для позивача забезпечити виконання можливого рішення про стягнення коштів. Судом не враховано, що вартість земельної ділянки, на яку накладено арешт становить 97234,49 грн, а ціна позову становить 2900645,00 грн, що є абсолютно неспівмірним заходом забезпечення позову. Тому, необхідно накласти арешт на майно відповідача, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 6822481000:05:014:0148, загальною площею 2,35 га, яка розташована на території Хмельницької області Кам'янець-Подільський район, Гуменецька сільська рада, та на квартиру загальною площею 49,2 кв.м. житлова площа 23,9 кв.м., яка розташована на території АДРЕСА_1 , що буде співмірним заходом забезпечення позову.
Процесуальні дії апеляційного суду
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 01 серпня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків.
Ухвалами Хмельницького апеляційного суду від 08 серпня 2025 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Апелянт ОСОБА_1 та його представник адвокат Сергійчук Ю.В. про дату, час і місце слухання справи належним чином повідомлені, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки не повідомили.
Відповідач ОСОБА_2 повідомлений належним чином про дату, час і місце слухання справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Мотивувальна частина
Встановлені фактичні обставини справи
Встановлено, що у липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 та просив стягнути з відповідача заборгованість за договором позики від 12.04.2024 у розмірі 50000 доларів США.
Одночасно із поданням позову ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав станом на 07.07.2025 ОСОБА_2 на праві власності належить квартира АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2248718232214); земельна ділянка з кадастровим номером 6822481000:05:014:0148, площею 2,35 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, Гуменецька сільська рада; земельна ділянка з кадастровим номером 6810400000:15:001:0051 площею 0,002 га, цільове призначення - землі житлової та громадської забудови; домоволодіння за адресою АДРЕСА_3 (реєстраційний номер майна: 23030715).
Відповідно до довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 07.07.2025, зокрема, земельної ділянки за адресою Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, Гуменецька сільська рада, кадастровий номер 6822481000:05:014:0148, вартість земельної ділянки становить 97234,49 грн.
Відповідно до довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 07.07.2025, а саме квартири в АДРЕСА_1 , загальною площею 49,20 кв.м, оціночна вартість становить 3189449,21 грн.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що вартість наведених заявником об'єктів нерухомого майна більша ніж розмір заявлених позовних вимог, тому наклав арешт лише на земельну ділянкувартістю 97234,49 грн, яка на праві власності належить відповідачу.
Колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції, виходячи з такого.
Згідно з частинами 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
За вимогами пункту 3 частини 1 статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.
У частині 1 статті 150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1).
Вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Верховний Суд у постановах від 31.07.2024 року у справі №623/2015/21, від 29.07.2024 року у справі №761/80/23, від 15.07.2024 року у справі №361/5905/23 та інших виснував, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Під час розгляду заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Такі правові висновки викладені Верховний Судом у постановах від 17.06.2024 року у справі №644/1482/22, від 01.05.2024 року у справі №638/6777/23, від 21.02.2024 року у справі №201/9686/23, від 11.08.2022 року у справі №522/1514/21 та інших.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 року у справі №914/1570/20 зазначено, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі №381/4019/18 вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.09.2020 року у справі №753/22860/17 дійшла висновку про те, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Тому суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі №754/5683/22 зазначено, що жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно (грошові кошти), лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить. Велика Палата Верховного Суду виснувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності від конкретного випадку.
Під час вжиття заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 21.02.2024 року у справі №201/9686/23.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами існує спір щодо стягнення заборгованості за розпискою. Предметом спору у справі є стягнення заборгованості в сумі 50000 доларів США, що еквівалентно на день подання позову 2086705 грн. Загальна вартість майна, яке на праві власності належить відповідачу, на яке заявник просить суд накласти арешт з метою забезпечення позову становить 3286683,60 грн (97234,49+3189449,21).
Суд першої інстанції, задовольнивши частково заяву про забезпечення позову, наклав арешт на земельну ділянку, вартість якої становить 97234,49 грн. При цьому не врахував, що ціна позову становить 2086705 грн.
Колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитися із даним висновком суду першої інстанції, та з урахуванням встановлених у справі обставин вважає, що з метою забезпечення реального та ефективного виконання можливого судового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 слід накласти арешт на майно відповідача, вартість якого буде співмірною із ціною позову. При цьому запропонований позивачем вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку та на квартиру, які на праві власності належать відповідачу ОСОБА_2 , є неспівмірним з ціною позову та не відповідає заявленим позовним вимогам, оскільки сума майна значно вища за ціну позову.
Таким чином, з урахуванням предмету позову, наведених позивачем обґрунтувань заявлених вимог та ціни позову, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру відповідача, яка розташована на території АДРЕСА_1 , що буде розумним та обґрунтованим способом забезпечення позову, співмірним із заявленими позовними вимогами.
Застосування такого заходу забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки це не позбавить останнього можливості володіти та користуватися квартирою, а лише тимчасово обмежить його право розпоряджатися квартирою.
Крім того, ОСОБА_2 відповідно до статті 156 ЦПК України не позбавлений можливості звернутися до суду з клопотанням про заміну заходу забезпечення позову іншим майном, надавши при цьому відповідні докази.
При цьому, колегія суддів вважає, що не підлягає задоволенню заява в частині накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6822481000:05:014:0148, оскільки задоволення заяви в спосіб, вказаний апеляційним судом, є достатнім для забезпечення позову.
Висновки суду апеляційної інстанції
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене, відповідно до ст. 376 ЦПК України ухвала суду першої підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником адвокатом Сергійчуком Юрієм Вікторовичем, задовольнити частково.
Ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 липня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.
Накласти арешт на квартиру загальною площею 49,2 кв.м., житлова площа 23,9 кв.м., яка розташована на території АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2248718232214, яка на праві власності належить ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 ).
Відмовити у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, кадастровий номер 6822481000:05:014:0148, загальною площею 2,35 га, яка розташована на території Хмельницької області, Кам'янець-Подільський район, Гуменецька сільська рада, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1478274268224.
Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 14 жовтня2025 року.
Судді: Т. В. Спірідонова
Р. С. Гринчук
А. М. Костенко