14 жовтня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/14123/25
Провадження № 22-ц/820/2161/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 14 серпня 2025 року у справі за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У травні 2025 року акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що в порядку реалізації проекту monobank, 31 січня 2024 року сторони уклали договір про надання банківських послуг, за умовами якого позивач надав ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, а він, у свою чергу, зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами. Своїм підписом відповідач прийняв пропозицію банку та погодився з тим, що Анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які викладені на банківському сайті www.monobank.ua, складають договір про надання банківських послуг. На підставі чого відповідачу через мобільний додаток смартфону було відкрито рахунок та видана платіжна картка з встановленим кредитним лімітом в розмірі 500000 грн. на поточний рахунок.
Позивач свої зобов'язання виконав, надавши ОСОБА_1 доступ до коштів на його картковому рахунку. Однак, відповідач своїх обов'язків за угодою належним чином не виконав, у зв'язку з чим, станом на 03 лютого 2025 року утворилася заборгованість у сумі 23680,49 грн., яка складається із залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 19448,57 грн., заборгованості за пенею в розмірі 4231,92 грн..
Посилаючись на зазначене, АТ «Універсал Банк» просило суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 31 січня 2024 року у розмірі 23680,49 грн. та покласти на відповідача судові витрати.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 серпня 2025 року позов акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість в розмірі 14415,2 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» понесені позивачем судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору у сумі 1843,14 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позов частково, суд виходив із того, щозаборгованість у розмірі 19448,57 грн. сформована з тіла кредиту та відсотків. В графі сума погашення за кредитом наявна інформація про те, що відповідач сплатив в рахунок погашення 17951 грн., з яких 5033,35 грн. було спрямовано на погашення відсотків, а інша частина на погашення тіла кредиту. Суд дійшов висновку, що кредитний договір між сторонами не укладався, у зв'язку з чим у ОСОБА_1 виник обов'язок з повернення лише фактично отриманої суми кредиту при цьому визначивши її за мінусом сплачених відсотків 5033,35 грн., у розмірі 14415,22 грн.
В апеляційній скарзі АТ «Універсал Банк», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування скарги зазначав, що 31 січня 2024 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг monobank шляхом підписання анкети-заяви через мобільний додаток. При цьому діяла редакція Умов і Правил обслуговування фізичних осіб, затверджена Протоколом Правління № 3 від 10 січня 2024 року. Оскільки, ці умови та тарифи є складовими договору, а тому сторони погодили всі істотні умови кредитного зобов'язання - розмір кредитного ліміту, процентну ставку 3,1% на місяць (37,2% річних), порядок погашення та відповідальність за невиконання зобов'язань. Укладення договору через мобільний додаток відповідає вимогам законодавства, а анкета-заява, підписана клієнтом електронним підписом, має таку ж юридичну силу, як і письмовий документ на паперовому носії. ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомлений з умовами, тарифами та паспортом споживчого кредиту і погоджується їх виконувати. Апелянт вказує, що суд першої інстанції безпідставно не визнав наявності укладеного кредитного договору та застосував висновки Великої Палати Верховного Суду, які стосуються правовідносин між клієнтами та АТ «ПриватБанк». Ці правовідносини не є аналогічними, оскільки проект monobank функціонує за іншою моделлю - дистанційне банківське обслуговування з електронною ідентифікацією клієнта та фіксацією волевиявлення в цифровій формі.
Крім того, у матеріалах справи містяться докази, які підтверджують факт користування кредитними коштами: розрахунок заборгованості станом на 03 лютого 2025 року та виписка з рахунку клієнта, які відображають рух коштів, суми погашення, нарахування відсотків і залишок боргу. Виписка засвідчує, що відповідач фактично отримував і користувався кредитом, знімав готівку та проводив безготівкові платежі, але належним чином не виконав зобов'язання щодо повернення кредитних коштів.
Суд першої інстанції ці докази не дослідив належним чином, що призвело до помилкового зменшення суми боргу. Суд, віднявши із загальної суми 5033,35 грн відсотків, фактично позбавив банк частини належного йому відшкодування, а отже, неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
В силу ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України у такому випадку судове засідання не проводиться, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з п.п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини, які мають значення для справи, допустив порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим оскаржуване рішення слід скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Встановлено, що на підтвердження позовних вимог АТ «УніверсалБанк» надано копію анкети-заяви ОСОБА_1 від 31 січня 2024 року, у якій він просить відкрити поточний рахунок НОМЕР_1 у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в додатку. Відповідач погодився, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Таблицею обчислення вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту складають договір банківських послуг.
Зазначена вище анкета-заява містить відомості про пільговий період, що становить 62 календарні дні та у разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом.
З наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість за Договором про надання банківських послуг Monobank станом на 03 лютого 2025 року у розмірі 19448,57 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) та 4231,92 грн. - заборгованість за пенею (а.с.32-33).
До кредитного договору банк додав також витяг з Тарифів за чорною карткою Monobank, паспорт споживчого кредиту чорної картки Monobank, таблицю обчислення вартості кредиту, виписку з особового рахунку ОСОБА_1 з 31 січня 2024 року по 03 лютого 2025 року, Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів монобанк.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ч. 1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1ст. 526 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Суд першої інстанції правильно констатував, що Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (Мonobank) не підписані відповідачем, а отже, надані банком Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (Мonobank) не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору.
Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.07.2019 року в справі № 342/180/17.
Разом з тим, судом не враховано, що анкета-заява від 31.01.2024 року підписана відповідачем, містить істотні умови договору - в пункті 1 зазначеної анкети ОСОБА_1 просить відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні на його ім'я НОМЕР_1 та просила встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному застосунку (п. 2 анкети заяви).
Із матеріалів справи вбачається, розмір встановленого кредитного ліміту по поточному рахунку НОМЕР_1 становить до 500 000 грн.
Також за змістом підписаної відповідачем анкети-заяви від 05.04.2023 року пільговий період за користування кредитними коштами складає до 62 днів, у разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися відсоткова ставка 3,1 % на місяць.
Анкета-заява підписана також представником АТ «Універсал Банк», який виконав ідентифікацію та верифікацію підпису Ямського С.П., Барабаш М.Ю.
Отже, доведеним є факт погодження сторонами істотних умов кредитного договору щодо відкриття відповідачу поточного рахунку в АТ «Універсал Банк» у гривні НОМЕР_1 та встановлення кредитного ліміту до 500 000 грн., визначення пільгового періоду користування кредитними коштами до 62 днів та відсоткової ставки 3,1 % на місяць у разі виходу з пільгового періоду кредитування.
Статтями 12, 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до правової позиції Верховного Суд постанова від 14.07.2020року в справі №367/4970/13-ц),заперечуючи розмір кредитної заборгованості,розрахований банком, процесуальним обов'язком боржника є надання до суду доказів, які б спростовували як факт надання кредиту у розмірі, визначеним кредитним договором, так і розмір боргу.
Вимоги процесуального закону покладають тягар доказування на сторони, що забезпечуватиме реалізацію принципу змагальності у судовому процесі. Реалізація такого принципу здійснюється через стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Застосування такого підходу оцінки доказів відповідає позиції Верховного Суду у справах №910/18036/17 від 02.10.2018 року, №917/1307/18 від 23.10.2019 року.
Відповідач ОСОБА_1 не подав до суду жодних доказів, які б спростовували факт оформлення на його ім'я платіжної картки «Monobank» (віртуальної чи пластикової), надання йому банком можливості розпоряджатися кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту та отримання відповідачкою кредиту і його розміру, належність йому вказаного в позовній заяві поточного рахунку № НОМЕР_1 та правильності наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором.
Так, будучи належно повідомленим за місцем реєстрації проживання про час і місце розгляду справи, відповідач не надав суду контррозрахунок суми заборгованості, який би суд міг належно оцінити чи інші докази на спростування наданого банком розрахунку. Водночас відповідач не оспорював факт отримання платіжної карти АТ «Універсал Банк» та факт користування ним кредитними коштами банку впродовж 2024-2025 років.
Як вбачається з поданого банком розрахунку заборгованості, на завершення пільгового періоду (29.02.2024) відповідач мав заборгованість за тілом кредиту в сумі 5745,51 грн., на яку банком нараховувалися проценти в межах ставки 37,2 % річних (3,1% на місяць), визначеної анкетою-заявою. Станом на 03.02.2025 року загальний залишок заборгованості за кредитом складає 19448,57 грн.
У справі відсутні будь-які інші дані, які б давали достатні підстави для обґрунтованого сумніву щодо достовірності наданих позивачем доказів і правильності нарахованої позивачем суми боргу за цим договором.
Тому апеляційний суд констатує доведеність факту користування кредитними коштами відповідачем та наявність у нього боргу за кредитом в сумі 19448,57 грн., а отже, наявність підстав для стягнення цього боргу з відповідача.
Щодо стягнення пені в розмірі 423192 грн, то у задоволені позову в цій частині слід відмовити, за недоведеністю позовних вимог в цій частині,оскільки належних та допустимих доказів, які передбачали стягнення пені, її розмір, за яких умов матеріали справи не містять, позивачем теж не надано таких доказів.
З врахуванням наведеного оскаржуване рішення слід скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов банку задовольнити частково.З ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал банк» заборгованість кредитним договором у розмірі 19448,57 грн. В решті позову слід відмовити.
Відповідно до ч.ч.1,13ст.141ЦПК України з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» слід стягнути 4953,80 грн. понесених судових витрат (2486,59 грн. за подачу позову та 2467,21 грн. за подачу апеляційної скарги).
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Універсал банк» задовольнити частково.
Рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 14 серпня 2025 року скасувати та ухвалити нове.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал банк» заборгованість кредитним договором у розмірі 19448,57 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал банк» 4953,80 грн. судового збору.
Повне судове рішення складено 14 жовтня 2025 року.
Судді: Т.О. Янчук
Л.М. Грох
О.І. Ярмолюк