Справа № 353/727/25
Провадження № 2/353/502/25
15 жовтня 2025 рокум.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді Мотрук Л.І.,
з участю секретаря судового засідання Стельмах В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумач в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-
Позивач, ТОВ «Коллект Центр» звернувся до суду з позовом до відповідача, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 100224868від 30.10.2021 року та договором про споживчий кредит № 100224868 від 30.10.2021 року в загальному розмірі 22827 грн 30 коп, судового збору в сумі 2422 грн 40 коп та 13000 грн 00 коп витрат за надання правничої допомоги. Уточнивши свої позовні вимоги, даний позов підтримав та суду пояснив, що 30.10.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір № 100224868, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 5000 грн 00 коп, а відповідач зобов'язалася повернути позикодавцю кошти, сплатити комісію та проценти за користування кредитними коштами. Відповідно до вище укладеного договору, основними умовами кредиту передбачено всі істотні умови договору, а саме: розмір кредиту, строки користування кредитом, строк дії договору, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов'язані з виконанням вищенаведеного договору. 10.02.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір №10-02/2022-50, за яким первісний кредитор відступив ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за вищевказаним кредитним договором. 10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір № 10-01/2023, за яким ТОВ «Вердикт Капітал» відступило позивачу право вимоги за вищевказаним кредитним договором. Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконувала, у зв'язку з чим допустила виникнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 100224868 від 30.10.2021 року, що підлягає стягненню станом на день формування позову відповідно до розрахунку заборгованості, в сумі 22827 грн 30 коп, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 4365 грн 00 коп; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 17547 грн 30 коп; заборгованість за комісіями - 915 грн 00 коп. У зв'язку з цим, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 22827 грн 30 коп, понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп та витрати на правову допомогу у розмірі 13000 грн 00 коп.
Представник позивача, ТОВ «Коллект Центр» усудове засідання не з'явився, однак у позовній заяві просив розгляд справи провести без його участі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач, ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, відзиву на позовну заяву суду не надала, причин неявки суду не повідомила, на адресу суду 30.09.2025 року повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу (а.с. 99).
За наявності сукупності умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом постановлено розглядати справу в заочному порядку.
26.08.2025 року ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
03.09.2025 року судом постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Суд, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи та зібрані у ній докази,приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 30.10.2021 року ОСОБА_1 заповнила анкету-заяву на кредит № 100224868 (а.с. 13), за результатами розгляду якої 30.10.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 100224868 (індивідуальна частина), за умовами якого відповідачу надається кредит у сумі 5000 грн 00 коп на 15 днів зі строком повернення до 14.11.2021 року (а.с. 7-11).
Згідно п.1.5.1, 1.5.2. договору, комісія за надання кредиту: 950 грн 00 коп, яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово; проценти за користування кредитом: 1500 грн 00 коп, які нараховуються за ставкою 2,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована (п. 1.6-1.7 договору).
Згідно з п. 2.1 вищевказаного Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
У п. 2.2.2 договору вказано, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за кожен день користування з урахуванням можливих пролонгацій.
Відповідно до п. 2.2.1 п. 2 договору, позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2. договору, в термін (дату) вказаний в п.1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п. 1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п. 1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 договору, в сумі та на умовах визначених п. 2.3 договору.
Пунктом 2.3.1 договору передбачено, що пролонгація строку кредитування може відбуватись на пільгових чи стандартних (базових) умовах.
Згідно п. 2.3.1.1 договору для продовження строку кредитування на пільгових умовах позичальник має вчинити дії, передбачені Розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту у відсотках від поточного залишку кредиту: 3 дні 3,00%; 7 днів 5,00% комісії; 15 днів 10,00% комісії. Якщо позичальник здійснює продовження строку (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою, визначеною п. 1.5.2 Договору.
Пунктом 2.3.1.2 договору визначено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
Відповідно до п. 6.3 договору, приймаючи пропозицію кредитодавця про укладання цього договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) Договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) кредитодавцем, що розміщені на сайті кредитодавця та є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно п. 6.4 договору укладення кредитодавцем договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню кредитодавцем ідентичного за змістом договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки.
Відповідно до п. 6.5 договору цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Вказаний договір було підписано одноразовим ідентифікатором у відповідності до положень Закону України «Про електронну комерцію».
Крім того, одноразовим ідентифікатором позичальник підписав паспорт споживчого кредиту та правила надання фінансових кредитів ТОВ «Мілоан» (в редакції від 13.07.2021 року), що свідчить про отримання ним інформації про контактні дані кредитодавця, умови кредитування, орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту, порядок повернення кредиту (а.с. 12, 14-18).
Графіком платежів, що є додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 100224868 від 30.10.2021 року, визначено дату видачу кредиту/дату платежу, суму кредиту - 5000 грн, строком на 15 днів, проценти за користування кредитом - 1500 грн 00 коп, комісія за надання кредиту - 950 грн 00 коп (а.с. 11, на звороті).
Відповідно до довідки про ідентифікацію ОСОБА_1 , з якою укладено договір № 100224868 від 30.10.2021 року ідентифікована ТОВ «Мілоан» за одноразовим ідентифікатором L79559 (а.с. 19).
Згідно квитанції системи LigPay, видача коштів ОСОБА_1 за кредитним договором № 100224868 здійснювалося за допомогою системи LigPay платіж: ІD платежу - 1807981338; дата: 30.10.2021 року; призначення платежу: видача за договором № 100224868, сума: 5000 грн 00 коп; картка/рахунок отримувача: НОМЕР_1 (а.с. 19, на звороті).
Згідно відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 100224868, відповідач сплатила тіло кредиту у сумі 635 грн, та загальна сума заборгованості за кредитом становила 19771 грн 80 коп, з яких: 4365 грн за тілом кредиту, 14491 грн 80 коп заборгованість за відсотками, 915 грн 00 коп за комісією (а.с. 20-21).
10.02.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 10-02/2022-50, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором про споживчий кредит № 100224868 від 30.10.2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 (а.с. 39-43).
Відповідно до Реєстру Боржників до договору № 10-02/2022-50 від 10.02.2022 року, що є Додатком № 3, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 100224868 від 30.10.2021 року у загальній сумі 19771 грн 80 коп, з яких: 4365 грн за тілом кредиту, 14491 грн 80 коп заборгованість за відсотками, 915 грн 00 коп за комісією (а.с. 50-51).
У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року, в тому числі за договором про надання споживчого кредиту № 100224868 від 30.10.2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 (а.с. 23-28).
Відповідно до Реєстру Боржників до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, ТОВ «Коллект центр» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором № 100224868 від 30.10.2021 року у сумі 22827 грн 30 коп, з яких 4365 грн 00 коп сума боргу за кредитом, 17547 грн 30 коп сума нарахованих процентів, 915 грн 00 коп сума нарахованих по комісії (а.с. 36-38).
Відтак, матеріалами справи підтверджуються обставини уступки права вимоги за договором про споживчий кредит № 100224868 від 30.10.2021 року на користь ТОВ «Коллект Центр».
Згідно з розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за договором № 100224868 від 30.10.2021 року перед ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10.01.2023 року складає 22827 грн 30 коп, з яких: заборгованість по основній сумі кредиту 4365 грн 00 коп, заборгованість по комісії 915 грн 00 коп, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 14491 грн 80 коп, нараховані відсотки за кредитним договором 3055 грн 50 коп (а.с. 21, на звороті).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 100224868 від 30.10.2021 року, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Коллект Центр» станом на 16.08.2025 року складає 22827 грн 30 коп, з яких: 4365 грн 00 коп сума боргу за кредитом, 17547 грн 30 коп сума нарахованих процентів, 915 грн 00 коп сума нарахованих по комісії (а.с. 22).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як передбачено ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (ст.ст.1077-1078 ЦК України).
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 525, 526, 546 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ч. 1ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Тобто, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Так, згідно укладеного між сторонами договору про споживчий кредит № 100224868 від 30.10.2021 року кредит у сумі 5000 грн 00 коп було надано відповідачу строком на 15 днів до 14.11.2021 року.
При цьому п. 2.3 договору передбачено пролонгацію строку кредитування.
Продовження, вказаного в п. 1.3 договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах (п. 2.3.1).
Зазначені обставини свідчать про те, що умовами кредитних договорів сторони передбачили порядок продовження строку кредиту та умови і строк нарахування процентів за користування кредитом.
Як вбачається з наданих ТОВ «Мілоан» відомостей про щоденні нарахування та погашення ОСОБА_1 за вказаним договором, відбулося продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування, що свідчить про пролонгацію строку кредитування на пільгових та на стандартних умовах відповідно до п.п. 1.5.2, 1.6, 2.3.1.1, 2.3.1.2 договору.
Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про виконання відповідачем своїх зобов'язань з повернення коштів за тілом кредитів у строк, визначений договором, тобто до 14.11.2021 року, тому пролонгація дії кредитного договору відбулась автоматично, що відповідає п. 2.3 договорів.
Разом з тим, системний аналіз положень п.п. 1.1-1.4 кредитних договорів щодо порядку та строку кредитування, п.п. 2.2-2.4 щодо пролонгації дають підстави для висновку, що термін користування кредитними грошима по договору про споживчий кредит № 100224868 від 30.10.2021 року розпочався 30.10.2021 року (15 днів); відповідачем здійсно дії для пролонгації строку кредитування на пільгових умовах (18 днів) та пролонговано строк кредитування на стандатрних умовах (60 днів), тому даний строк закінчився 31.01.2022 року, оскільки за вищевказаними погодженими сторонами умовами кредитного договору не передбачено можливість їх подальшої пролонгації.
Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц (провадження №14-318цс18) наголошується, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
При цьому, суд погоджується із розрахунком заборгованості ТОВ «Мілоан», який наведений у відомості про щоденні нарахування та погашення, на суму 19771 грн 80 коп, з яких: 4365 грн за тілом кредиту, 14491 грн 80 коп заборгованість за відсотками, 915 грн 00 коп за комісією. Правові підстави для стягнення заборгованості по відсотках за період з 10.02.2022 року по 23.02.2022 року на суму 3055 грн 50 коп відсутні.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 вказала, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов'язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов'язання зі сплати процентів відповідно достатті 1048 ЦК України.
Суд не вбачає підстав для нарахування вказаних процентів в період поза строком кредитування. Крім того, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення позичальником дій, щодо продовження строку кредитування.
Щодо нарахування відсотків «до повного погашення заборгованості», то суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 05 квітня 2023 року в справі № 910/4518/16, з урахуванням умов договору, укладеного відповідачем.
Зокрема Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що «для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав)».
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 не виконала зобов'язання за кредитним договором, а тому з неї на користь ТОВ «Коллект Центр» слід стягнути неповернуте тіло кредиту, проценти за користування кредитами у межах строку кредитування із врахування його прологнації та комісію за надання кредиту.
Дослідивши зібрані в справі докази, оцінюючи докази зібрані у справі кожен окремо, їх достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених вимогта на користь позивача підлягає стягнення заборгованість за договором про споживчий кредит№ 100224868 від 30.10.2021 року у розмірі 19771 грн 80 коп, яка складається із: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 4365 грн 00 коп; заборгованість за відсотками - 14491 грн 80 коп; заборгованість за комісією - 915 грн 00 коп.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Позивачем відповідно до платіжної інструкції № 0547960004 від 22.08.2025 року сплачено судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп (а.с. 77).
Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, то на користь позивача з відповідача необхідно стягнути 2097 грн 79 коп сплаченого судового збору (2422,40 х 86,6/100).
Крім того, частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року у справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Позаяк склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Тому суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.
Враховуючи вищевикладене, складність справи, тривалість затраченого представником позивача часу, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 141 ЦПК України, суд вважає, що розмір витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, в сумі 13000 грн 00 коп слід зменшити до 5000 грн 00 коп.
На підставі наведеного, відповідно до ст. 3, 11, 13, 15, 16, 525, 526, 625, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст. 133, 137, 141, 263-265, 280-282, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр»заборгованість за договором про споживчий кредит № 100224868 (індивідуальна частина) від 30.10.2021 року у розмірі 19771 (дев'ятнадцять тисяч сімсот сімдесят одну) гривню 80 копійок, яка складається із: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 4365 гривень 00 копійок; заборгованість за відсотками - 14491 гривень 80 копійок; заборгованість за комісією - 915 гривень 00 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр»,2097 (дві тисячі дев'яносто сім) гривень 79копійок сплаченого судового збору.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр»,5000 (п'ять тисяч) гривень 00копійок понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306, м. Київ, код ЄДРПОУ 44276926.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Повний текст судового рішення складено 15 жовтня 2025 року.
ГоловуючийЛ. І. МОТРУК