Дата документу 15.10.2025 Справа № 335/2738/23
Єдиний унікальний № 335/2738/23
Провадження № 22-ц/807/1950/25 Головуючий у 1-й інстанції: Макаров В.О.
15 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:
головуючої: Кочеткової І.В.,
суддів: Гончар М.С.,
Онищенка Е.А.,
при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Концерну «Міські теплові мережі», інтереси якого представляє Шикун Валерія Олександрівна, на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 листопада 2024 року у справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії,
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 листопада 2024 року позовні вимоги Концерну «МТМ» задоволено частково.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Концерн «МТМ», інтереси якого представляє Шикун В.О., подав апеляційну скаргу через підсистему «електронний суд» 22 вересня 2025 року. Апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
02жовтня 2025 року цивільна справа № 335/2738/23 надійшла до суду апеляційної інстанції .
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року апеляційну скаргу Концерну «МТМ» залишено без руху.
Надано скаржнику строк десять днів з дня вручення копії ухвали для наведення суду апеляційної інстанції інших поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення у цій справі, зазначення дати отримання копії оскаржуваного рішення з наданням відповідних доказів та оригіналу квитанції про сплату судового збору.
13 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний суд» на виконання вимог ухвали апеляційного суду представник Концерну «МТМ» подав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додав копію квитанції про сплату судового збору, та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Як на підставу поновлення процесуального строку Концерн «МТМ» посилається на події теперішнього часу щодо введення та продовження воєнного стану в Україні, постійні повітряні тривоги та постійні обстріли м. Запоріжжя. Дані фактори, на думку заявника, унеможливлюють дотримання процесуальних строків.
Згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Тобто відлік строку на апеляційне оскарження процесуальний закон визначає таким чином: протягом тридцяти днів з дня його проголошення або протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
За приписами ч.1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини пропуску поважними.
Поважні причини - це ті обставини, що вказують на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, що виникли об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.
Матеріалами справи встановлено, що оскаржуване рішення було ухвалено судом першої інстанції 26 листопада 2024 року у присутності сторін, що підтверджується журналом судового засідання, в якому зазначено, що представник Концерну «МТМ» Шикун В.А. був присутнім при проголошенні вступної та резолютивної частини судового рішення, що повний текст буде виготовлено та оголошено 29 листопада 2024 року (а.с.39-41).
На аркуші справи 49 знаходиться супровідний лист, відповідно до якого районний суд направив усім учасникам справи копію рішення суду.
Повний текст судового рішення направлено в ЄРСР 30 грудня 2024 року.
Днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставку копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення було надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (частина шоста статті 272 ЦПК України).
Концерн «МТМ» зареєстровано в підсистемі «Електронний суд», проте матеріали справи не містять довідки щодо надсилання оскаржуваного рішення суду.
Апеляційну скаргу сформовано заявником до суду апеляційної інстанції через підсистему «Електронний суд» 22 вересня 2025 року, тобто через 10 місяців з дня проголошення повного тексту оскаржуваного рішення суду, отже із пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 354 ЦПК України.
В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення Концерн «МТМ» посилається на події теперішнього часу щодо введення та продовження воєнного стану в Україні, повітряні тривоги та обстріли, які унеможливили дотриматись процесуального строку.
Відповідно до положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, згідно з якою кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
За приписами ч. 1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
В силу вимог ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Окрім того, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Разом із тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Із практики ЄСПЛ випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження остаточного судового рішення є порушенням принципу resjudicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці ЄСПЛ.
Так, у параграфі 41 рішення ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Аналогічні висновки викладені ЄСПЛ у справах "Науменко проти України" від 09 листопада 2004 року, "Полтораченко проти України" від 18 січня 2005 року та "Тімотієвич проти України" від 08 листопада 2005 року.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
Згідно із частиною четвертою статті 357 ЦПК України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Виходячи із зазначених критеріїв, ЄСПЛ визнає легітимними обмеженнями встановлені державами-членами Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення ЄСПЛ у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року).
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ у справі "Перетяка та Шереметьев проти України" від 21 грудня 2010 року).
Колегія суддів зазначає, що 24 лютого 2022 року Президент України своїм Указом "Про введення воєнного стану в Україні" ввів в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" затверджений Указ Президента України від 07 листопада 2022 року N 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
За приписами Рекомендацій, прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам рекомендовано по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів), зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань, та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя. Виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.
Питання поважності причин неотримання повного тексту судового рішення суду першої інстанції є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.
Питання поновлення строку на оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, адже такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану і унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі N 697/2360/21, від 14 вересня 2022 року у справі N 200/21749/17, від 25 вересня 2024 року у справі №760/19995/21-ц.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2022 року у справі N 990/115/22 зазначила, що: "запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду... Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку".
Відповідно до вказаного, сам лише факт запровадження воєнного стану в Україні, оголошення повітряних тривог і перебування міста під обстрілами не можуть вважатися беззаперечною підставою для поновлення процесуального строку і відкриття апеляційного провадження.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 25 вересня 2024 року у справі №760/19995/21-ц.
Звернення Концерну «МТМ» до апеляційного суду з апеляційною скаргою через підсистему «Електронний суд» 22 вересня 2025 року, тобто після спливу строку, передбаченого частиною першою статті 354 ЦПК України, не відповідає критеріям розумного строку, адже після отримання копії судового рішення та подання апеляційної скарги минуло більше тридцяти днів.
Встановлено, що Концерн «МТМ» добросовісно не здійснював свої процесуальні дії, був належним чином повідомлений про дату складання повного тексту судового рішення, однак процесуальних дій щодо оскарження рішення не вчинив протягом майже десяти місяців.
Особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Всупереч викладеному, апелянтом не надано жодного належного доказу на підтвердження викладених ним у клопотанні доводів, відсутності можливості у згаданий період скористатися засобами поштового або електронного зв'язку для подання апеляційної скарги в межах установленого законом строку.
Отже, вказані представником позивача Концерну «МТМ» причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження вищезазначеного рішення суду не свідчать про наявність об'єктивно непереборних обставин чи істотних перешкод для звернення з апеляційною скаргою в передбачені законом строки, тому є необґрунтованими та суперечать матеріалам цієї справи.
При вищевикладених обставинах, вказані скаржником причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження вищезазначеного рішення суду не свідчать про наявність об'єктивно непереборних обставин чи істотних перешкод для звернення з апеляційною скаргою в передбачені законом строки та є необґрунтованими, тому визнані неповажними.
Отже, у визначений судом термін та до теперішнього часу скаржником не виконано вимоги зазначені в ухвалі Запорізького апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року, зокрема не подало до апеляційного суду інших поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції (а саме доказів отримання копії судового рішення), що є обов'язком апелянта та підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
В силу вимог п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відповідно до ч. 6 ст. 357 ЦПК України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
При викладених обставинах, та беручи до уваги, що строк на апеляційне оскарження судового рішення, встановлений ч.2 ст. 354 ЦПК України збіг 29 грудня 2024 року, апеляційну скаргу скеровано до суду апеляційної інстанції Концерном «МТМ» через підсистему «Електронний суд» з пропуском строку на його апеляційне оскарження, останній не виконав ухвалу Запорізького апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року, не надавши суду апеляційної інстанції доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, його поновлення, а вказані в клопотанні від 13 жовтня 2025 року Концерном «МТМ» причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення є неповажними.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що у задоволенні клопотання Концерну «МТМ» про поновлення строку на апеляційне оскарження у цій справі слід відмовити, та надати додатковий строк для надання апеляційному суду заяви з зазначення поважних причин пропуску та докази отримання копії оскаржуваного рішення суду від 26.11.2024 р..
Керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України, апеляційний суд,-
Подовжити Концерну «Міські теплові мережі» строк для усунення недоліків на апеляційне оскарження рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 листопада 2024 року.
Надати скаржнику строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для надання суду апеляційної інстанції інших поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення у цій справі в межах строку, встановленого судом, а також доказів отримання копії оскаржуваного рішення, попередивши, що у випадку невиконання зазначених вимог до апеляційної скарги будуть застосовані правила ст. 357 ч. 4 ЦПК України.
Головуюча: І.В. Кочеткова
Судді М.С. Гончар
Е.А. Онищенко