Справа № 297/2637/25
Закарпатський апеляційний суд
06.10.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
підозрюваної ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження у кримінальному провадженні №11-сс/4806/598/25, за апеляційною скаргою прокурора Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу Берегівського районного суду Закарпатської області від 13.08.2025 року, щодо ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 13.08.2025 року, частково задоволено клопотання слідчої та застосовано до підозрюваної за ч. 3 ст. 332 КК України ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, а саме до 14:00години 09 жовтня 2025 року включно, з визначенням застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 грн.
У разі внесення застави на ОСОБА_6 покладено наступні обов'язки: прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; не виїжджати за межі Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.
З матеріалів судового провадження слідує, що слідча СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_9 звернулася до слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області з клопотанням, погодженим прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071060000358 від 11 серпня 2025 року.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного переправлення громадян України через державний кордон України, в умовах дії правового режиму воєнного стану, достовірно знаючи про заборону виїзду за кордон громадян України чоловічої статті віком від 18 до 60 років, за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, сприяла шляхом надання вказівок, порад та засобів, незаконному переправленню через державний кордон України громадянам України ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за наступних обставин.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням день ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у невстановлені слідством час, місці та спосіб домовились з невстановленою досудовим розслідуванням особою, про організацію їх незаконного переправлення через державний кордон України поза межами пункту пропуску, за грошову винагороду, яка залежала від конкретної домовленості з вказаними особами та становила від 6000 до 7000 доларів США за відповідну особу та в подальшому керували їх діями, як особами, які бажають незаконно перетнути державний кордон України та вичікування слушного часу для переправлення через кордон України.
В подальшому, в невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, у невстановлений слідством спосіб ОСОБА_6 за винагороду погодилась на пропозицію невстановленої досудовим розслідуванням особи через державний кордон України.
Надалі, 11.08.2025 близько 07 години 30 хвилин за вказівкою невстановленої досудовим розслідуванням особи громадянка ОСОБА_6 на транспортному засобі марки «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , прибула до залізничного вокзалу, що в с. Карпати Мукачівського району, де на неї вже чекали ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , здійснила їхню посадку до салону вказаного транспортного засобу, після чого ОСОБА_6 знаючи що на околиці с. Гать, Берегівського району наявний контрольний пост (далі КРП) Державної прикордонної служби України та з метою уникнення викриття її злочинних намірів направилась з вказаними особами в напрямку смт. Батьово Берегівського району по маршруту м. Мукачево - с. Страбичово Мукачівського району - с. Чомонин Мукачівського району - с. Велика Добронь Мукачівського району - смт. Батьово, Берегівського району, обминаючи при цьому встановлені по ходу руху пости, з метою подальшого їх переправлення через державний кордон.
У подальшому ОСОБА_6 , продовжуючи свій злочинний намір з метою сприяння у незаконному переправленні вищевказаних громадян України через державний кордон в умовах дії правового режиму воєнного стану, о 08 годині 30 хвилин при в'їзді в населений пункт смт. Батьово Берегівського району, який знаходиться в безпосередній близькості до державного кордону України, була викрита та затримана з вказаними особами працівниками поліції Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто у сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України вказівками, порадами, наданням засобів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого їй злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, який, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, та у разі доведення її вини в ході судового слідства, останній загрожує реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам незаконно впливати на свідків, або іншим чином перешкоджати досудовому розслідуванню.
В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, існує ризик, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки злочин, який їй інкримінується є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 9 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваної переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Вищевказана обставина, а також той факт, що Закарпатська область межує з чотирма країнами (Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина) дають підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_6 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховуватись від органу досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, поза межами пункту пропуску державного кордону України, а також переховуватись на території України.
Крім того, існує ризик, що підозрювана ОСОБА_6 перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, оскільки остання з урахуванням відомих їй обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, може вступати у поза процесуальні відносини із свідками та схиляти їх до зміни даних слідству показів, і це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показів або відмови від надання таких.
Також, існує ризик, що підозрювана ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність вищевказаних ризиків.
Вивченням особи підозрюваної встановлено, що ОСОБА_6 працездатна, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали її утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування вказаного запобіжного заходу не встановлено.
Враховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , дані про особу підозрюваної, з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобіганням наведеним у клопотанні ризикам до неї необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України
А тому, слідча СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_9 просила застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, із правом внесення застави у розмірі не менше 330 прожиткових мінімуму для працездатних осіб, та у разі внесення застави з покладенням на неї відповідних обов'язків.
Ухвалою слідчого судді констатовано, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого їй злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, дослідженими в ході судового розгляду. Приймаючи рішення про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , тяжкість покарання, що їй загрожує у разі визнання її винною у вчиненні злочину, а також те, що остання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження чи вчинити інше кримінальне правопорушення. Менш суворі запобіжні заходи недостатні для запобігання вищевказаним ризикам. З метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, клопотання слідчої про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є доведеним та таким, що підлягає задоволенню. Разом з тим, слідчий суддя вказав про відсутність підстав для визначення застави в розмірі 330 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки в судовому засіданні прокурором не доведено, що існують виключні випадки, за яких застава в межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не здатна забезпечити виконання покладених на підозрювану обов'язків. За наведених обставин, враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, слідчий суддя вважає визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання нею обов'язків, передбачених цим Кодексом, у розмірі 40 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позаяк застава саме у такому розмірі здатна забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на неї обов'язків.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор ОСОБА_13 подав апеляційну скаргу, у якій вказує на незаконність та невмотивованість рішення в частині визначення розміру застави. В обґрунтування доводів прокурор зазначає, що сума неправомірної вигоди яку мали отримати співучасники кримінального провадження становила 540000 гривень. Апелянт зауважує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини (справа «Істоміна проти України» та «Гафа проти Мальти») застава - це процесуальний, а не каральний захід. Її розмір має бути реалістичним для підозрюваного, інакше це - непряма відмова у звільненні. Винятки можливі лише за надзвичайних обставин, коли шкода загрожує публічному інтересу рішенням «Мангурас проти Іспанії»). На думку прокурора, у цій справі такі наявні саме такі обставини, оскільки йдеться про організацію незаконного переправлення військовозобов'язаних. Просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого. Застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та визначити розмір застави не менше 330 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 999 240 гривень.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення прокурора ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу, пояснення підозрюваної ОСОБА_6 та її захисника ОСОБА_7 , які заперечили проти задоволення апеляційної скарги та перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має.
Приймаючи судове рішення апеляційний суд бере до уваги приписи таких нормативно-правових актів.
Відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.
З приписів ст. 183 КПК України слідує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам.
Колегія суддів вважає, що клопотання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_6 подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування і відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.
При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що у провадженні СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області знаходиться кримінальне провадження за № 12025071060000358, відомості про яке внесені 11.08.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється прокурорами Берегівської окружної прокуратури.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання слідує, що клопотання розглядалось за участі як підозрюваної ОСОБА_6 , так і її захисника - адвоката ОСОБА_7 , що свідчить про дотримання слідчим суддею передбачених ст. 193 КПК України вимог, у тому числі, дотримання права особи на захист.
Зі змісту апеляційної скарги та матеріалів судового провадження слідує, що висновки слідчого судді про необхідність застосування щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також обґрунтованість підозри ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України та неможливість застосування щодо ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою, - не оспорюються як апелянтом (прокурором) в апеляційній скарзі, так і стороною захисту, про що свідчить і факт неподання стороною захисту апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України апеляційним судом не перевіряються і визнаються такими, що ґрунтуються на фактичних обставинах та матеріалах судового провадження, належним чином вмотивованими.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційної скарги, зокрема в частині розміру визначеної підозрюваному застави.
Приймаючи обґрунтоване рішення про необхідність застосування щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано взяв до уваги тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , тяжкість покарання, що їй загрожує у разі визнання її винною у вчиненні злочину, а також те, що остання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, а також дані про особу підозрюваної, - і прийшов до обґрунтованого висновку про те, що враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, слід визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання нею обов'язків, передбачених цим Кодексом, у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки застава саме у такому розмірі здатна забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на неї обов'язків.
Вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
При визначенні розміру застави слід не допускати встановлення такого її розміру, що є завідомо непомірним для особи та призводить до неможливості виконання застави. З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_6 .
З вказаного слідує, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваної, які вказують на можливість останньої вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 грн., який, на думку колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю інкримінованих йому кримінальних правопорушень та його наслідками, є обґрунтованим.
Посилання прокурора в апеляційній скарзі про те, що сума неправомірної вигоди, яку мали отримати співучасники кримінального провадження становила 54000 гривень і у даному випадку має місце надзвичайна обставина для збільшення розміру застави, апеляційний суд відхиляє, оскільки на думку колегії суддів, визначений слідчим суддею розмір застави є співмірний з існуючими ризиками, особою підозрюваної, тяжкістю кримінального правопорушення, та підстав вважати його занадто м'яким колегія суддів не знаходить.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, та покликаний забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок підозрюваного злочину, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні.
Апеляційний суд не погоджується із доводами апеляційної скарги прокурора про необхідність визначення підозрюваному на даному етапі досудового розслідування розміру застави у розмірі 999 240 гривень, та вважає такі доводи не обґрунтованими належним чином.
Європейський суд з прав людини у рішенні "Istomina v. Ukraine" від 13.01.2022 (заява № 23312/15), вказав, що «гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок підозрюваного злочину, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні. Таким чином, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи його відносини з особами, які мають надати особисту поруку, іншими словами, на ступінь впевненості щодо можливої перспективи того, що втрата застави або позов проти гарантів у разі неявки підсудного в судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб запобігти бажанню втекти з його або його боку… Оскільки йдеться про основне право на свободу, гарантоване статтею 5, органи влади повинні надзвичайно обережно встановити відповідний розмір застави, і вирішити, чи є необхідним продовження тримання під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого не може бути вирішальним фактором, що виправдовує суму застави» (§25 рішення).
Фактів неналежної процесуальної поведінки підозрюваного з моменту внесення розміру застави та доказів недостатності визначеного слідчим суддею розміру застави для виконання покладених на нього обов'язків, прокурором не надано, а відтак підстави для визначення підозрюваній застави у більшому розмірі не встановлені.
Інші обставини, які б давали підстави для скасування судового рішення апеляційним судом не встановлено.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни.
Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що жодних доказів чи даних про обставини, які б свідчили про незаконність ухвали слідчого судді, до апеляційної скарги не додано й будь-яких обґрунтованих клопотань прокурором із цього приводу прокурором не заявлялось.
Керуючись ст. ст. 176-183, 194, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_8 відхилити.
Ухвалу слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 13.08.2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: