Справа № 686/21628/25
Провадження № 2/686/7128/25
Заочне
10 жовтня 2025 року
Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого-судді Чевилюк З.А.
при секретарі Томашівської А.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому, в порядку
ст. 247 ЦПК України, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНИ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 кредитну заборгованість у розмірі 28000 грн., витрати на сплату судового збору 2422,4 грн.
08.08.2024 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір №8164816 про надання споживчого кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
ОСОБА_1 на мобільний телефонний номер НОМЕР_1 отримала одноразовий ідентифікатор відображений у договорі (розділ 10 «Реквізити та підписи сторін»), за допомогою якого відбулось укладення електронного договору.
Договір укладений в електронному варіанті та з електронним підписом. Без отримання отримання одноразового ідентифікатора, листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою Логіна Особистого кабінету і Пароля Особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Відповідно до п.1.2.-1.4. Договору кредиту, сума (загальний розмір) кредиту становить 10000,00 грн. Кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 08.08.2024 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів. Повернення кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 06.12.2024 (дата остаточного погашення заборгованості). Кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_2 (п.2.1. Договору кредиту).
Відповідно п.4.4. позичальник зобов'язується у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, , штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором.
Розділом 6 Договору кредиту передбачено, що у разі прострочення Позичальником
зобов'язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору та Графіку платежів Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Кредитодавця штраф у розмірі визначеному Договором.
Позикодавець на виконання умов Договору кредиту надав Позичальнику грошові
кошти у сумі 10000,00 грн. шляхом перерахування на платіжну картку номер, котрої надано Позичальником та міститься в реквізитах Договору кредиту, що підтверджується Довідкою відповідної фінансової компанії про перерахування грошових коштів (додаються).
В свою чергу, Позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним
чином не виконав. У зв'язку з неповерненням заборгованості та відповідно до Розрахунку
заборгованості за Договором про споживчий кредит №8164816 від 08.08.2024 року (додається), станом на дату здійснення розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 становить 28000,00 грн., яка складається з:
- заборгованості за кредитом - 10000,00 грн.;
- заборгованості по відсотках - 18000,00 грн.
Неможливість досудового врегулювання спору зумовила звернення позивача до суду з даним позовом.
Сторони до суду не з'явилися, повідомлялись про час та дату судового засідання в установленому порядку, проте не забезпечили явки в судове засідання. Позивач клопотав про розгляд справи за відсутності; не заперечував проти заочного розгляду справи. Клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд справи за відсутності від відповідача до суду не надходили. За вказаних обставин, суд вважає за можливе заочно розглянути справу та винести заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, заявлений позов є таким, що підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що між відповідачем та ОСОБА_1 укладено08.08.2024 року Договір №8164816 про надання споживчого кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
ОСОБА_1 на мобільний телефонний номер НОМЕР_1 отримала одноразовий ідентифікатор відображений у договорі (розділ 10 «Реквізити та підписи сторін»), за допомогою якого відбулось укладення електронного договору.
Договір укладений в електронному варіанті та з електронним підписом. Без отримання отримання одноразового ідентифікатора, листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою Логіна Особистого кабінету і Пароля Особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Відповідно до п.1.2.-1.4. Договору кредиту, сума (загальний розмір) кредиту становить 10000,00 грн. Кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 08.08.2024 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів. Повернення кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 06.12.2024 (дата остаточного погашення заборгованості). Кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_2 (п.2.1. Договору кредиту).
Відповідно п.4.4. позичальник зобов'язується у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, , штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором.
Розділом 6 Договору кредиту передбачено, що у разі прострочення Позичальником
зобов'язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору та Графіку платежів Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Кредитодавця штраф у розмірі визначеному Договором.
Позикодавець на виконання умов Договору кредиту надав Позичальнику грошові
кошти у сумі 10000,00 грн. шляхом перерахування на платіжну картку номер, котрої надано Позичальником та міститься в реквізитах Договору кредиту, що підтверджується Довідкою відповідної фінансової компанії про перерахування грошових коштів (додаються).
В свою чергу, Позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав. У зв'язку з неповерненням заборгованості та відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором про споживчий кредит №8164816 від 08.08.2024 року (додається), станом на дату здійснення розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 становить 28000,00 грн., яка складається з:
- заборгованості за кредитом - 10000,00 грн.;
- заборгованості по відсотках - 18000,00 грн.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
За нормами ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності з положеннями ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України особа, яка уклала кредитний договір та отримала кошти повинна виконувати його належним чином та повернути кошти у відповідності з умовами кредитного договору.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.5 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтями 7 та 8 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено, що продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов'язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до інформації про себе, визначену законодавством, а покупець, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов'язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.
Згідно зі ст.10 ЗУ «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).
Статтею 11 ЗУ «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору.
Зокрема, відповідно до ч.3 цієї статті електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію» закріплено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 12 даного Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 даного Закону, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Існування кредитних відносин підтверджено зібраними у справі доказами.
Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе задоволити позовні вимоги.
Відповідно до ст.ст.141,142 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263 - 265, 280 ЦПК України, ст.ст. 207, 525, 526, 530, 549, 628, 638, 629, 610, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позов задоволити .
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС Україна»(м.Київ, проспект Берестейський 90-А, ЄДРПОУ 41078230) кредитну заборгованість у розмірі 28000 грн., витрати на сплату судового збору 2422,4 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути переглянуте за заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дати проголошення рішення.
Повний текст рішення виготовлено 15 жовтня 2025 року.
Суддя З.А.Чевилюк