Справа № 216/7378/25
провадження 1-кс/216/2364/25
іменем України
13 жовтня 2025 року місто Кривий Ріг
Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу клопотання прокурора Криворізької Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025170030018481 від 12.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, про арешт майна,-
15 вересня 2025 року до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025170030018481 від 12.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, про арешт майна, в якому сторона обвинувачення просить накласти арешт на автомобіль «Ford Transit 350» р/н НОМЕР_1 , який відповідно до технічного талону транспортного засобу серії НОМЕР_2 , належить військовій частині НОМЕР_3 Держприкордонслужби, адреса: АДРЕСА_1 .
Узагальнені доводи особи, яка подала клопотання
На обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що у провадженні третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпро) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025170030018481 від 12.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Криворізькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону.
В ході досудового розслідування встановлено, що 11.09.2025 о 20 год 10 хв водій ОСОБА_4 , 1987 р.н., керуючи автомобілем «ВАЗ» без реєстрації, рухався по проїзній частині вул. Якова Новицького в с. Капулівка, Нікопольського району Дніпропетровської області в темну пору доби без ввімкненого світла фар, де допустив лобове зіткнення з автомобілем марки «Ford» під керуванням військовослужбовця прикордонної служби ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який рухався йому назустріч. Після зіткнення водій ОСОБА_5 поїхав з місця ДТП. Внаслідок ДТП водій автомобіля «ВАЗ» ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді: перелом гомілки лівої ноги, забій грудної клітини.
11 вересня 2025 року в ході проведення огляду місця події було оглянуто та вилучено автомобіль «ВАЗ 2106» р/н р НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в подальшому передано на відповідальне зберігання останньому.
Окрім цього, 12.09.2025 в результаті проведення огляду було оглянуто та вилучено автомобіль «Ford Transit 350» р/н НОМЕР_1 , який відповідно до технічного талону транспортного засобу серії НОМЕР_2 , належить військовій частині НОМЕР_3 .
Постановою слідчого від 12.09.2025 зазначені транспортні засоби визнано речовими доказами у кримінальному провадженні на підставі ст. 98 КПК України, оскільки можуть мати доказове значення під час судового розгляду кримінального провадження, разом з тим, вказані речові докази взаємопов'язані, і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину та інші обставини зазначені у статті 91 КПК України.
У зв'язку з цим у кримінальному провадженні виникла необхідність накладення арешту на вищевказане майно.
Прокурор посилаючись на вимоги ст. ст. 98, 170 КПК України, з метою збереження речових доказів просить накласти арешт на тимчасово вилучене під час проведення огляду 12.09.2025 майно.
1.Позиції учасників
У судове засідання прокурор не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, надав суду заяву з проханням розглядати клопотання за його відсутністю, наполягав на його задоволенні.
За змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, та не суперечать вимозі імперативності.
Отже, слідчий суддя, приймаючі рішення про розгляд справи за відсутності заявника, приймає до уваги положення частини 6 статті 9 КПК України, згідно з якою, у разі якщо норми положення КПК України не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 7 КПК України до таких засад, зокрема, відносяться доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, а доступ до правосуддя іншим шляхом, окрім ухвалення відповідних судових рішень неможливий.
Таким чином, з метою недопущення обмеження доступу до правосуддя, на думку слідчого судді, клопотання можливо розглянути по суті і у відсутності сторони кримінального провадження, яка подала клопотання.
Представник власника майна - військової частини НОМЕР_3 Держприкордонслужби в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, а саме на судовою повісткою, направленою на адресу офіційної електронної пошти, що підтверджується довідкою про доставлення електронного листа, згідно якої документ доставлено 10.10.2025 р. о 13 год. 30 хв.
При цьому, слідчий суддя керується положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 22 КПК України, згідно яких, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Через неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.
Обставини, що були встановлені під час розгляду клопотання
В ході розгляду клопотання встановлено, що в провадженні третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпро) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025170030018481 від 12.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Згідно з протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 12.09.2025 з 10 год 15 хв до 10 год 40 хв було проведено огляд місця дорожньо-транспортної пригоди, слідчим СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 в ході якого, було оглянуто та тимчасово вилучено транспортний засіб «Ford Transit 350» р/н НОМЕР_1 , який було визнано речовим доказом згідно постанови слідчого від 17.07.2025.
Тимчасово вилучений транспортний засіб належить ОСОБА_9 .
2.Мотиви прийняття рішення слідчим суддею
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
4.1 Щодо строку звернення з клопотанням
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до вимог ст. 116 КПК України, строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.
Оскільки, транспортний засіб було вилучено 12.09.2025, а клопотання про арешт майна подано 12.09.2025 засобами поштового зв'язку, сторона обвинувачення звернулась з вказаним клопотанням у строк передбачений ч. 5 ст. 171 КПК України.
4.2 Щодо правової підстави для арешту майна та можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим відділом Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №62025170030018481 від 12.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Треба звернути увагу, що зазначений транспортний засіб «Ford Transit 350» р/н НОМЕР_1 , має на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Отже, стороною обвинувачення доведено, що вищевказане майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та зберегло на собі його сліди.
З огляду на викладене, на переконання слідчого судді доведено, що підстава передбачена п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України (арешт з метою збереження речових доказів) підлягає застосуванню.
4.3 Щодо наявності ризиків приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження майна.
Завдяки проведенню огляду вдалось зафіксувати дані з вилучених речей. Однак необхідним є збереження первинних параметрів таких речей з метою проведення експертизи транспортного засобу. Поряд з цим, наразі на початковій стадії досудового розслідування складно визначити весь об'єм необхідних слідчих дій та даних, які можливо буде встановити із відомостей, що зафіксовані у відповідних речах.
Таким чином, є достатні підстави вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення кримінального провадження майно, на яке прокурор просить накласти арешт може бути приховано або знищено.
4.4 Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
На переконання слідчої судді, на даному етапі досудового розслідування, накладення арешту на вилучене майно, з метою збереження речових доказів, є необхідним для виконання вищенаведених завдань кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення.
Такий арешт пов'язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчої судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у розслідуванні корупційних кримінальних правопорушень.
Слідча суддя вважає, що вказаний суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес осіб, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу.
Окрім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна, яке має важливе значення для досудового розслідування, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
4.5 Щодо наслідків арешту майна
На переконання слідчого судді, з огляду на викладені у цій ухвалі обставини та початкову стадію досудового розслідування та обраний спосіб арешту, такий арешт не є надмірно обтяжливим.
Поряд з цим, наразі слідчому судді не надано будь-яких даних, які б вказували на суттєве позначення арешту майна, застосованого у вищезазначений спосіб, на інтересах володільця.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Слідчий суддя також враховує, що обраний судом захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України.
У подальшому, за наявністю певних процесуальних підстав та фактичних обставин, що можуть бути встановлені під час досудового розслідування, власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно йому може бути повернуто, згідно положень ст. 174 КПК України.
Згідно із вимогами ст. 100 КПК України та п. 20 постанови КМУ № 1104 від 19.11.2012 не передбачено можливість передачі речових доказів - транспортних засобів на відповідальне зберігання учасникам кримінального провадження та іншим особам.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 107, 132, 167, 170-173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль «Ford Transit 350» р/н НОМЕР_1 , який відповідно до технічного талону транспортного засобу серії НОМЕР_2 , належить військовій частині НОМЕР_3 Держприкордонслужби, юридична адреса: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Північна, 17.
Зберігати транспортний засіб згідно з п. 20 постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012.
Заборонити власнику, уповноваженим ним особам, а також іншим особам, у користуванні яких знаходиться вказаний транспортний засіб, в тому числі за довіреністю, відчуження, розпорядження та використання арештованого майна.
Роз'яснити, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_10