Справа № 683/1174/24
1-кп/683/77/2025
15 жовтня 2025 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5
представника потерпілих - адвоката ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника - адвоката ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Старокостянтинові кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Старокостянтинова Хмельницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, який проживає по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
19.10.2023 року, близько 20 години 50 хвилин, ОСОБА_7 , керуючи технічно справним автомобілем «Daewoo Sens» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині автомобільної дороги Державного значення Т2324 сполучення «Старокостянтинів-Антоніни», поблизу заводу «Металіст», зі сторони прилягання ВСП у м. Старокостянтинів ДП «Старокостянтинівський молочний завод» до прилягання вул. Зарічної с. Пашківці Старокостянтинівської міської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, в порушення вимог пп. 2.3. (б), 12.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 (далі Правил дорожнього руху), діючи недбало та необережно, не передбачив можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був та міг їх передбачити, проявив крайню неуважність до дорожньої обстановки, з моменту виникнення небезпеки для руху, а саме - велосипедиста ОСОБА_9 , яка, керуючи велосипедом «Ardis», рухалась біля правого краю проїзної частини автомобільної дороги Державного значення Т2324 сполучення «Старокостянтинів-Антоніни» в попутному для автомобіля напрямку руху, та яку ОСОБА_7 об'єктивно спроможній був виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним транспортного засобу, внаслідок чого створив небезпеку та допустив попутне зіткнення передньою правою частиною керованого ним автомобіля «Daewoo Sens» д.н.з. НОМЕР_1 із задньою частиною велосипеда «Ardis».
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та порушення ОСОБА_7 вимог Правил дорожнього руху, велосипедист ОСОБА_9 , яка перебувала за кермом велосипеда «Ardis», 23.10.2023 в приміщенні відділення анестезіології та інтенсивної терапії КНП «Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня» Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області померла. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №116 від 24.11.2023 смерть ОСОБА_9 настала від політравми, яка виразилась внутрішньочерепною травмою, лінійним переломом основи черепа, уламковими переломами передніх стінок обох верхньощелепних синусів, тіла клиноподібної кістки, лівої тім'яної кістки, субдуральною гематомою по верхній поверхні правої гемісфери головного мозку, субарахноїдальним крововиливом по переважаючій поверхні обох півкуль головного мозку та мозочку, розміжченням речовини головного мозку в тім'яній ділянці справа, забоєм органів шиї, закритою травмою грудної клітки, забоєморганів межистіння, переломами тіла грудини та ребер справа та зліва, переломами 3,4,5 п'ясних кісток правої кисті без зміщення уламків, лівої променевої кістки в нижній третині з незначним зміщенням.
Крім того, ОСОБА_9 внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди отримала тілесні ушкодження у вигляді внутрішньочерепної травми, лінійного перелому основи черепа, який бере початок в верхньому задньому зовнішньому краю правої передньої черепної ямки, йде по задньому краю до турецького сідла, проходить через нього, йде по передньому краю лівої середньої черепної ямки, закінчується в передньому зовнішньому її куті, уламкові переломи передніх стінок обох верхньо-щелепних синусів, тіла клиноподібної кістки, лівої тім'яної кістки (дані КТ головного мозку), субдуральної гематоми по верхній поверхні правої гемісфери головного мозку, субарахноїдального крововиливу по переважаючій поверхні обох півкуль головного мозку та мозочку, розміжчення речовини головного мозку в тім'яній ділянці справа, крововиливу під м'які тканини голови по переважаючій поверхні мозкового черепа, крововиливи в правій тім'яній ділянці голови, в правій та лівій навколо очних ділянках, на мушлі правого вуха з переходом на біля вушну ділянку; забою органів шиї, крововилив по боковій поверхні шиї справа з переходом на верхню поверхню правого плечового суглобу; закритої травми грудної клітки, забою органів межистіння, крововилив в м'які тканини верхньої третини грудної клітки посередині та справа, прямого перелому тіла грудини між 1-м і 2-м ребрами, непрямих переломів 2, 3, 4 ребер справа по передньо-пахвинній лінії та 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 ребер зліва по передньо-пахвинній лінії, крововилив в проекції 4-го ребра справа по середньо-пахвинній лінії, непрямого перелому правої ключиці в середній третині, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті, і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя в момент спричинення; переломів 3, 4, 5 п'ясних кісток правої кисті без зміщення уламків, лівої променевої кістки в нижній третині з незначним зміщенням, які в причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають, і мають ознаки середнього ступеню тяжкості; крововилив в верхньо-зовнішньому квадранті правої сідниці, який в причинному зв'язку з настанням смерті не знаходиться, і має ознаки легких тілесних ушкоджень.
Своїми діями ОСОБА_7 порушив вимоги пп. 2.3. (б), 12.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001, зміст яких полягає у наступному:
- п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
- п. 12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Вищевказані порушення вимог безпеки дорожнього руху ОСОБА_7 знаходяться у прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками, а саме - спричиненням смерті потерпілої ОСОБА_9 .
Вина обвинуваченого в скоєнні злочину підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів.
Показаннями самого обвинуваченого ОСОБА_7 , який в судовому засіданні свою вину у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої, визнав повністю, розкаявся та підтвердив, що він 19.10.2023 року близько 20 години 50 хвилин керував автомобілем «Daewoo Sens» по дорозі поблизу заводу «Металіст» у м. Старокостянтинів в напрямку с. Пашківці та допустив зіткнення правою частиною свого автомобіля із велосипедистом ОСОБА_9 , яка керувала велосипедом «Ardis» та рухалась біля правого краю проїзної частини дороги впопутному із ним напрямку, внаслідок чого велосипедист отримала тілесні ушкодження та надалі ІНФОРМАЦІЯ_2 померла в приміщенні лікарні. Дорожньо-транспортна пригода можливо сталася через те, що він вибрав небезпечну швидкість під час руху у дощову погоду. Цивільний позов визнає повністю. Крім того, просить взяти до уваги те, що під час розгляду справи ним було відшкодовано по 3500 доларів США кожному із потерпілих моральної шкоди.
Показами потерпілої ОСОБА_4 , яка в судовому засіданні підтвердила, що 19.10.2023 року ввечері дізналась про ДТП, у зв'язку із чим її мати ОСОБА_9 потрапила до лікарні та надалі ІНФОРМАЦІЯ_2 від отриманих травм мати померла. У зв'язку із смертю матері порушився її звичайний спосіб життя, вона перенесла та переносить моральні страждання, а тому докладає додаткових зусиль для відновлення свого звичайного способу життя. Завдану їй моральну шкоду обвинувачений відшкодував на суму 3500 доларів США. Свій цивільний позов в частині стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди в сумі 37 470 грн. вона підтримує повністю, оскільки таку суму вона потратила на поминальні обіди. Свій цивільний позов в частині моральної шкоди підтримує повністю, оскільки вона перенесла моральні страждання, втратила матір, в результаті чого порушено було звичайний ритм її життя, а тому вона моральну шкоду оцінює в сумі 250 000 грн. та просить стягнути із обвинуваченого 101 250 грн., оскільки їй в добровільному порядку відшкодовано 3 500 доларів США, що по курсу валют на час відшкодування становить 148 750 грн. Із страхової компанії просить стягнути на свою користь вартість поховання матері в сумі 19 790 грн. та витрати на придбання медикаментів на лікування матері в сумі 975,23 грн., а також моральну шкоду в сумі 40 200 грн. Крім того, просить стягнути із обвинуваченого на свою користь витрати на правничу допомогу в сумі 72 336 грн. При призначенні покарання просить покарати обвинуваченого суворо.
Показами потерпілого ОСОБА_5 , якийв судовому засіданні підтвердив, що 19.10.2023 року ввечері дізнався про ДТП, у зв'язку із чим його дружина ОСОБА_9 потрапила до лікарні та надалі ІНФОРМАЦІЯ_2 від отриманих травм померла. У зв'язку із смертю дружини порушився його звичайний спосіб життя, він переніс та переносить моральні страждання, а тому докладає додаткових зусиль для відновлення свого звичайного способу життя. Завдану йому моральну шкоду обвинувачений відшкодував на суму 3500 доларів США. Свій цивільний позов в частині стягнення з обвинуваченого моральної шкоди він підтримує повністю, оскільки переніс моральні страждання, втратив дружину, в результаті чого порушено було звичайний ритм його життя, а тому він моральну шкоду оцінює в сумі 250 000 грн. та просить стягнути із обвинуваченого 101 250 грн., оскільки йому в добровільному порядку відшкодовано 3 500 доларів США, що по курсу валют на час відшкодування становить 148 750 грн. Також просить із страхової компанії стягнути на свою користь моральну шкоду в сумі 40 200 грн. При призначенні покарання просить покарати обвинуваченого суворо.
Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди з фототаблицями та план-схемою до нього від 19.10.2023 року, з якого вбачається, що на автомобільній дорозі Т2324 сполучення «Старокостянтинів-Антоніни», поблизу заводу «Металіст», зі сторони прилягання ВСП у м. Старокостянтинів ДП «Старокостянтинівський молочний завод» до прилягання вул. Зарічної с. Пашківці Старокостянтинівської міської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, розташовано автомобіль марки «Daewoo Sens» д.н.з. НОМЕР_1 , та зафіксовано сліди ушкоджень бампера, капота та лобового скла із правої сторони, а також зафіксовано місце розташування велосипеда «Ardis» із пошкодженим заднім колесом та заднім багажником, крім того зафіксовано подряпини проїзної частини дороги, розташування слідів бурого кольору, які схожі на кров, а також розташування сумки та пакетів. Вилучені під час огляду вказані велосипед та автомобіль надалі визнані речовими доказами, а також ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.10.2023 року на них накладено арешт.
Висновком судової транспортно-трасологічної експертизи №СЕ-19/123-23/11465-ІТ від 22.12.2023 року, з якого вбачається, що в момент первинного контакту автомобіль «Daewoo Sens» д.н.з. НОМЕР_1 , контактував передньою правою частиною із задньою частиною велосипеда «Ardis». В момент первинного контакту повздовжня вісь велосипеда могла розташовуватись паралельно до повздовжньої осі автомобіля. Зіткнення автомобіля з велосипедом могло відбутися на проїзній частині вул. Франка, на смузі, призначеній для руху в напрямку до с. Пашківці, перед утворенням сліду подряпини, що зафіксовано на план-схемі до огляду місця дорожньо-транспортної пригоди.
Висновком судової інженерно-транспортної експертизи технічного стану транспортного засобу №СЕ-19/123-23/11461-ІТ від 30.11.2023 року, відповідно до якого автомобіль «Daewoo Sens» д.н.з. НОМЕР_1 знаходиться в технічно-справному стані.
Протоколом огляду предметів (одягу та взуття) від 10.01.2024 року, в якому зафіксовано, що потерпіла - велосипедист ОСОБА_9 була одягнута у темний одяг та жилет із світло- відбиваючими полосами. Надалі одяг, взуття та жилет визнані речовими доказами.
Протоколом огляду з фототаблицями до нього від 23.10.2023 року, з якого вбачається, що в приміщенні відділення анестезіології та інтенсивної терапії КНП «Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня» Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області виявлено труп ОСОБА_9 із тілесними ушкодженнями.
Крім того, вина обвинуваченого підтверджується висновком судово-медичної експертизи №116 від 24.11.2023 року, згідно якого смерть ОСОБА_9 настала від політравми, яка виразилась внутрішньочерепною травмою, лінійним переломом основи черепа, уламковими переломами передніх стінок обох верхньощелепних синусів, тіла клиноподібної кістки, лівої тім'яної кістки, субдуральною гематомою по верхній поверхні правої гемісфери головного мозку, субарахноїдальним крововиливом по переважаючій поверхні обох півкуль головного мозку та мозочку, розміжченням речовини головного мозку в тім'яній ділянці справа, забоєм органів шиї, закритою травмою грудної клітки, забоєм органів межистіння, переломами тіла грудини та ребер справа та зліва, переломами 3, 4, 5 п'ясних кісток правої кисті без зміщення уламків, лівої променевої кістки в нижній третині з незначним зміщенням.
Крім того, у ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження у вигляді внутрішньочерепної травми, лінійного перелому основи черепа, який бере початок в верхньому задньому зовнішньому краю правої передньої черепної ямки, йде по задньому краю до турецького сідла, проходить через нього, йде по передньому краю лівої середньої черепної ямки, закінчується в передньому зовнішньому її куті, уламкові переломи передніх стінок обох верхньо-щелепних синусів, тіла клиноподібної кістки, лівої тім'яної кістки (дані КТ головного мозку), субдуральної гематоми по верхній поверхні правої гемісфери головного мозку, субарахноїдального крововиливу по переважаючій поверхні обох півкуль головного мозку та мозочку, розміжчення речовини головного мозку в тім'яній ділянці справа, крововиливу під м'які тканини голови по переважаючій поверхні мозкового черепа, крововиливи в правій тім'яній ділянці голови, в правій та лівій навколо очних ділянках, на мушлі правого вуха з переходом на біля вушну ділянку; забою органів шиї, крововилив по боковій поверхні шиї справа з переходом на верхню поверхню правого плечового суглобу; закритої травми грудної клітки, забою органів межистіння, крововилив в м'які тканини верхньої третини грудної клітки посередині та справа, прямого перелому тіла грудини між 1-м і 2-м ребрами, непрямих переломів 2, 3, 4 ребер справа по передньо-пахвинній лінії та 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 ребер зліва по передньо-пахвинній лінії, крововилив в проекції 4-го ребра справа по середньо-пахвинній лінії, непрямого перелому правої ключиці в середній третині, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті, і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя в момент спричинення; переломів 3, 4, 5 п'ясних кісток правої кисті без зміщення уламків, лівої променевої кістки в нижній третині з незначним зміщенням, які в причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають, і мають ознаки середнього ступеню тяжкості; крововилив в верхньо-зовнішньому квадранті правої сідниці, який в причинному зв'язку з настанням смерті не знаходиться, і має ознаки легких тілесних ушкоджень. Вказані тілесні ушкодження могли виникнути від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути виступаючі частини автомобіля, деталі велосипеда, тверде дорожнє покриття, або їм подібні предмети, що могло мати місце в строк та за обставин вказаних у постанові, а саме: при ДТП - зіткнення автомобіля та велосипеда, де ОСОБА_9 могла знаходитися в якості велосипедиста.
Протоколом проведення слідчого експерименту від 13.02.2024 року із відеозаписом до нього, згідно якого потерпіла ОСОБА_4 показала з якою швидкістю їздила на велосипеді ОСОБА_9 .
Протоколом проведення слідчого експерименту від 13.02.2024 року із відеозаписом та план-схемою до нього, згідно якого ОСОБА_7 вказав швидкість руху свого автомобіля та показав відстань, з якої він виявив велосипедиста, а також показав місце зіткнення з велосипедистом під час ДТП 19.10.2023 року.
Крім того, згідно висновку судової інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/123-24/2184-ІТ від 26.03.2024 року вбачається, що покази ОСОБА_7 в частині швидкості, а також розташування автомобіля та велосипедиста під час ДТП з технічної точки зору, в комплексі, не можуть вважатися технічно спроможними. Також, вбачається, що водій автомобіля «Daewoo Sens» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_7 , мав технічну можливість запобігти наїзду на велосипеда ОСОБА_9 .
Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої, доведена, а тому його дії за ч.2 ст.286 КК України кваліфіковані вірно.
Обираючи покарання ОСОБА_7 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, зокрема, що він вперше притягуються до кримінальної відповідальності та за місцем проживання характеризується позитивно, а також те, що згідно досудової доповіді його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_7 , є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування потерпілим завданої шкоди.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_7 , є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_7 слід призначити покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами. Саме таке покарання суд вважає необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_7 та попередження скоєння ним нових злочинів.
При вирішенні позовних вимог потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_7 та АТ «Страхова група «ТАС» (приватне), суд виходить із наступного.
Так, 19.10.2023 року з вини водія ОСОБА_7 , який керував автомобілем марки «Daewoo Sens» д.н.з. НОМЕР_1 , сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої велосипедист ОСОБА_9 , яка перебувала за кермом велосипеда «Ardis», ІНФОРМАЦІЯ_2 померла в приміщенні лікарні.
Згідно полісу №АТ/3600164, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_10 застрахована в Страховій компанії АТ «Страхова група «ТАС» (приватне), та відповідно до п.4 вказаного полісу страхова сума за шкоду заподіяну життю і здоров'ю становить 320 000 грн., за шкоду заподіяну майну становить 160 000 грн. Франшиза - частина збитку, що не відшкодовується страховиком - 3 000 грн.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 13.08.2024 року визнано у даному кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_5 та залучено його до вказаного провадження.
До розгляду із кримінальним провадженням прийнято цивільний позов представника потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_7 та АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) у якому, із врахуванням уточнених позовних вимог, просять:
1)стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 37 470 грн., яка складається з витрат понесених за поминальні обіди;
2)стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь потерпілої доньки ОСОБА_4 моральну шкоду, із врахуванням уточнених позовних вимог, в сумі 101 250 грн. та на користь потерпілого чоловіка ОСОБА_5 моральну шкоду, із врахуванням уточнених позовних вимог, в сумі 101 250 грн.;
3)стягнути з АТ «Страхова група «ТАС» на користь потерпілої ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 19 790 грн., яка складається із витрат на поховання;
4)стягнути з АТ «Страхова група «ТАС» на користь потерпілої ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 975 грн. 23 коп., яка складається із витрат на придбання ліків;
5)стягнути з АТ «Страхова група «ТАС» на користь доньки ОСОБА_4 , із врахуванням уточнених позовних вимог, моральну шкоду в сумі 40 200 грн. та на користь чоловіка ОСОБА_5 моральну шкоду, із врахуванням уточнених позовних вимог, в сумі 40 200 грн.
Крім того, потерпіла ОСОБА_4 , просить стягнути із обвинуваченого на свою користь витрати на правничу допомогу в сумі 72 336 грн.
Також, у позовній заяві вказано, що потерпіла ОСОБА_4 є дочкою померлої ОСОБА_9 , а потерпілий ОСОБА_5 є чоловіком померлої ОСОБА_9 , що у свою чергу підтверджується свідоцтвом про шлюб ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , свідоцтвом про народження потерпілої ОСОБА_4 , де вказано батьком ОСОБА_5 та матір'ю ОСОБА_13 , а також свідоцтвом про одруження ОСОБА_4 з ОСОБА_14 , після якого ОСОБА_4 отримала прізвище ОСОБА_4 .
Вказані позовні вимоги потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обґрунтовують тим, що ОСОБА_9 з 19.10.2023 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 перебувала в приміщенні відділення анестезіології та інтенсивної терапії КНП «Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня» Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області та на її лікування потерпіла ОСОБА_4 придбала медикаменти на суму 975 грн. 23 коп., що підтверджується наданими суду чеками на купівлю ліків на вказану вище суму. Також, ОСОБА_4 понесла витрати на поминальні обіди в загальній сумі 37 470 грн., що підтверджується фіскальним чеком поминального обіду №0000000010 від 25.10.2023 у ФОП ОСОБА_16 Кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3» на суму 24 500 грн., свідоцтвом про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_16 , витягом з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_16 , витягом ЄДРЮОФОП на ім'я ОСОБА_16 , накладною від 01.12.2023 про вартість поминального обіду на суму 12 970 грн., випискою з ЄДРЮОФОП та ГФ на ім'я ОСОБА_17 , витягом №587 з реєстру платників єдиного податку на ім'я ОСОБА_17 . Крім того, ОСОБА_4 понесла витрати на поховання в сумі 19 790 грн., що підтверджується накладною від ІНФОРМАЦІЯ_2 на поховання ОСОБА_9 , виданою ФОП ОСОБА_18 , свідоцтвом про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_18 , витягом з реєстру платників єдиного податку на ім'я ОСОБА_18 .
Крім того, потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заподіяно моральну шкоду, яку потерпілі обґрунтовують тим, що у зв'язку зі смертю ОСОБА_9 , її дочка - потерпіла ОСОБА_4 , була змушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя, адже спричинені їй моральні страждання призвели до негативних змін у її житті, потерпіла ОСОБА_4 постійно відчуває негативні переживання та спогади, тривогу, порушення сну. Крім того, чоловік загиблої ОСОБА_9 - ОСОБА_5 залишився сам, він прожив із загиблою 39 років, змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, адже спричинені йому моральні страждання призвели до негативних змін у його житті. З урахуванням характеру та тривалості завданих страждань моральну шкоду потерпілі оцінюють в сумі 250 000 грн. кожному та просять стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь потерпілої доньки ОСОБА_4 моральну шкоду, із врахуванням уточнених позовних вимог, в сумі 101 250 грн. та на користь потерпілого чоловіка ОСОБА_5 моральну шкоду, із врахуванням уточнених позовних вимог, в сумі 101 250 грн., а також просять стягнути з АТ «Страхова група «ТАС» (в межах 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі на одного померлого, встановлених законодавством на день настання страхового випадку) на користь доньки ОСОБА_4 , із врахуванням уточнених позовних вимог, моральну шкоду в сумі 40 200 грн. та на користь чоловіка ОСОБА_5 моральну шкоду, із врахуванням уточнених позовних вимог, в сумі 40 200 грн.
Крім того, потерпіла ОСОБА_4 витрати на правничу допомогу в сумі 72 336 грн. обґрунтовує тим, що за надання правничої допомоги вона сплатила 36 000 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №241097278 від 22.11.2023 року. Також орієнтовний розрахунок очікуваних витрат, які можуть бути понесені під час розгляду справи, становить 36 336 грн., про що надано орієнтовний розрахунок, який підписали потерпіла ОСОБА_4 та адвокат ОСОБА_6 .
У відзиві на цивільний позов відповідач АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) цивільний позов потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не визнає, оскільки останні у передбачений чинним законодавством спосіб не звернулися до страхової компанії про визначення та виплату сум відшкодування за наслідками страхового випадку. Крім того, на думку страхової компанії, немає підстав для виплати страхового відшкодування, оскільки рішення у кримінальному провадженні не прийнято, тобто відсутній вирок суду.
Також, страхова компанія свої заперечення щодо виплати на користь потерпілої ОСОБА_4 витрат на придбання медикаментів обґрунтовує тим, що членам сім'ї не відшкодовується шкода завдана здоров'ю потерпілого, який помер.
Крім того, страхова компанія свої заперечення щодо виплат на користь потерпілої ОСОБА_4 витрат на поховання обґрунтовує тим, що надана позивачем накладна від 23.10.2023 року, на думку страхової компанії, не є розрахунковим документом.
Свої заперечення страхова компанія щодо виплати на користь потерпілої ОСОБА_4 моральної шкоди в сумі 80 400 грн. обґрунтовує тим, що згідно чинного законодавства страхова компанія відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку та дітям, в межах страхового відшкодування стосовно одного померлого в розмірі 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. Таким чином, на думку представника страхової компанії може бути відшкодована моральна шкода заподіяна смертю фізичної особи, її чоловіку та дитині, розмір якої не перевищує 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами чоловіку та дитині загиблої особи. Загальний розмір відшкодування становить: 6700 грн. *12=80 400 грн. Тому, враховуючи кількість осіб, які мають право на отримання страхового відшкодування, відшкодування має відбуватися на дві особи в рівних частках. Частка дочки загиблої складає 40 200 грн., яку страхова компанія зобов'язується відшкодувати після надання доказів настання цивільно-правової відповідальності особи відповідальність якої застрахована, тобто ухвалення рішення у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 .
У відповіді на відзив представник потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 доводи викладені відповідачем АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) у відзиві на цивільний позов заперечив, оскільки чинним на час ДТП законодавством прямо не було передбачено встановлення досудового порядку урегулювання спору, тобто не зазначено про обов'язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування, спочатку звернутися до страховика, та не пов'язується дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування. У зв'язку із цим позивачі правомірно звернулися до суду з метою виплат страхових відшкодувань, а АТ «СГ «ТАС» (приватне) зобов'язане відшкодувати усі страхові виплати, зазначені у позовній заяві.
Крім того, посилання АТ «СГ «ТАС» (приватне) на те, що відсутність обвинувального вирок суду по обвинуваченому ОСОБА_7 є перешкодою у виплатах страхового відшкодування потерпілим є безпідставним, оскільки позов прийнятий до спільного розгляду із кримінальним провадженням та підлягає вирішенню в межах розгляду кримінального провадження у відповідності до ст.129 КПК України.
Посилання АТ «СГ «ТАС» (приватне) на те, що накладна від 23.10.2023 року не є підтвердженням витрат на ритуальні послуги є безпідставним, оскільки вказана накладна є належним та допустимим письмовим доказом, який підтверджує витрати позивачів на поховання.
Також, у відповіді на відзив представник потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 погоджується з доводами викладеними відповідачем АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) у відзиві на цивільний позов щодо відшкодування моральної шкоди у зв'язку із смертю фізичної особи на двох позивачів у рівних частках, тобто в сумі 40 200 грн., оскільки у позовній заяві допущено описку. У зв'язку із цим у відповіді на відзив представник потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) на користь доньки ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 40 200 грн. та на користь чоловіка ОСОБА_5 моральну шкодув сумі 40 200 грн.
В судовому засіданні потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 свої позовні вимоги, із врахуванням уточнених позовних вимог, підтримали в повному обсязі.
Обвинувачений ОСОБА_7 цивільний позов потерпілих визнав в повному обсязі.
Представник відповідача АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.
Судом встановлено, що потерпіла ОСОБА_4 є дочкою померлої ОСОБА_9 , а потерпілий ОСОБА_5 є чоловіком померлої ОСОБА_9 , що у свою чергу підтверджується свідоцтвом про шлюб ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , свідоцтвом про народження потерпілої ОСОБА_4 , де вказано батьком ОСОБА_5 та матір'ю ОСОБА_9 , а також свідоцтвом про одруження ОСОБА_4 з ОСОБА_14 , після якого ОСОБА_4 отримала прізвище ОСОБА_4 .
Вказані обставини учасниками процесу не оспорюються
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У відповідності до ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Також, у відповідності до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
З аналізу перерахованих вище цивільно-правових норм, а також Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV від 01.07.2004 року, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон №1961-IV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), слідує, що страхова компанія повинна нести перед позивачем цивільну відповідальність та відшкодовує завдану йому злочином шкоду в межах страхових сум.
Зокрема, у відповідності до п.22.1 Закону №1961-IV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
При вирішенні позовних вимог про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_4 матеріальної шкоди в сумі 37 470 грн., яка складається з витрат понесених за поминальні обідами, судом враховується наступне.
Відповідно до ч.1 ст.1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.
Судом встановлено, що з вини водія ОСОБА_7 , який керував застрахованим автомобілем настала смерть ОСОБА_9 , у зв'язку із чим потерпіла здійснила витрати на поминальні обідами в загальній сумі 37 470 грн., що підтверджується фіскальним чеком поминального обіду №0000000010 ВІД 25.10.2023 у ФОП ОСОБА_16 Кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3» на суму 24 500 грн., свідоцтвом про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_16 , витягом з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_16 , витягом ЄДРЮОФОП на ім'я ОСОБА_16 , накладною від 01.12.2023 про вартість поминального обіду на суму 12 970 грн., випискою з ЄДРЮОФОП та ГФ на ім'я ОСОБА_17 , витягом №587 з реєстру платників єдиного податку на ім'я ОСОБА_17 . Вказані позовні вимоги відповідач ОСОБА_7 визнав у повному обсязі і таке визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому суд вважає що вказані вимоги підлягають задоволенню.
При вирішенні позовних вимог про стягнення з АТ «Страхова група «ТАС» на користь потерпілої ОСОБА_4 матеріальної шкоди в сумі 19 790 грн., яка складається із витрат на поховання, суд зважає на наступне.
Згідно п. 27.4. ст. 27 Закону №1961-IV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовного одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Згідно ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людинидо поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.
Судом встановлено, що з вини водія ОСОБА_7 , який керував застрахованим автомобілем настала смерть ОСОБА_9 , у зв'язку із чим потерпіла ОСОБА_4 понесла витрати на поховання в сумі 19 790 грн., що підтверджується накладною від 23.10.2023 року на поховання ОСОБА_9 виданою ФОП ОСОБА_18 , свідоцтвом про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_18 , витягом з реєстру платників єдиного податку на ім'я ОСОБА_18 .
На думку суду, вказана вище накладна від 23.10.2023 року є належним та допустимим доказом підтвердження витрат на поховання, а твердження страхової компанії про те, що вказана накладна не є розрахунковим документом, суд вважає надуманими та безпідставними.
У зв'язку із цим суд вважає що вказані вимоги про стягнення витрат на поховання підлягають задоволенню у повному обсязі.
При вирішенні позовних вимог про стягнення з АТ «Страхова група «ТАС» на користь потерпілої ОСОБА_4 матеріальної шкоди в сумі 975 грн. 23 коп., яка складається із витрат на придбання ліків, суд зважає на наступне.
Так, згідно п.23.1 ст.23 Закону №1961-IV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого.
Крім того, згідно п.24.1 ст.24. Закону №1961-IV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я.
На підтвердження вказаних витрат потерпіла ОСОБА_4 надала суду чеки на купівлю ліків на вказану вище суму, однак будь-яких доказів, які видаються закладом охорони здоров'я на підтвердження необхідності призначення таких ліків (виписка з медичної документації, листок призначень ліків, тощо) суду надано не було.
У зв'язку із цим суд вважає що вказані вимоги про стягнення витрат на лікування потерпілої не підлягають задоволенню.
При вирішенні позовних вимог про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_4 моральну шкоду, із врахуванням уточнених позовних вимог, в сумі 101 250 грн. та на користь потерпілого чоловіка ОСОБА_5 моральну шкоду, із врахуванням уточнених позовних вимог, в сумі 101 250 грн., а також про стягнення з АТ «Страхова група «ТАС» на користь потерпілої ОСОБА_4 , із врахуванням уточнених позовних вимог, моральної шкоди в сумі 40 200 грн. та на користь чоловіка ОСОБА_5 моральну шкоду, із врахуванням уточнених позовних вимог, в сумі 40 200 грн., суд зважає на наступне.
В силу частин 1, 2 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України).
Ч.5 ст.1168 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
У відповідності до ч.2 та ч.5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку; особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч.3 ст.23 ЦК України).
Згідно роз'яснень, даних у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової шкоди) суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
У відповідності до ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
У відповідності до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
З аналізу доказів та перерахованих вище цивільно-правових норм, а також Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV від 01.07.2004 року, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що страхова компанія та обвинувачений повинні нести перед позивачами цивільну відповідальність та відшкодувати завдану їм злочином моральну шкоду.
У відповідності до п.22.1 ст.22 Закон №1961-IV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відповідності до п.23.1 ст.23 Закону №1961-IV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
Крім того, п.27.3 ст.27 Закону №1961-IV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
При визначенні розміру моральної шкоди, завданої потерпілим, суд враховує, що внаслідок вчинення водієм ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, загинула ОСОБА_9 , а потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 втратили рідну людину, через що зазнали сильних душевних страждань та переживань, змушені були змінити свій звичний уклад життя, докладати додаткових зусиль для організації свого життя, а також, що жодна майнова компенсація практично не в змозі відновити попередній моральний стан, який існував до ДТП.
Враховуючи наведене, характер заподіяння моральної шкоди, характер і об'єм моральних страждань потерпілих, виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, суд вважає, що моральне відшкодування слід визначити у розмірі по 250 000 грн. на кожного із позивачів - потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
В судовому засіданні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнали, що отримали від обвинуваченого ОСОБА_7 в рахунок відшкодування моральної шкоди по 3 500 доларів США, що по курсу валют на час відшкодування становить 148 750 грн., кожному, що також підтверджується власноруч написаними розписками. У зв'язку із цим, потерпілі зменшили позовні вимоги та просять стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 моральну шкоду в сумі 101 250 грн. на кожного із позивачів - потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Однак, суд враховує те, що цивільно-правова відповідальність обвинуваченого ОСОБА_7 була застрахована AT «Страхова група «ТАС» і страхова компанія відшкодовує заподіяну моральну шкоду лише у розмірі 80 400 грн. (6 700 грн. х 12 мінімальних зарплат), яка підлягає розподілу в рівних частках між двома позивачами (по 40 200 грн. на кожного), а тому до стягнення на користь позивачів підлягає різниця між фактичним розміром завданої моральної шкоди і сумою страхового відшкодування у розмірі 61 050 грн. кожному із позивачів (101 250 - 40 200).
Таким чином, з ОСОБА_7 слід стягнути:
- на користь ОСОБА_4 - 61 050 грн. моральної шкоди. (250 000 грн. - 148 750 грн. відшкодованих ОСОБА_7 добровільно - 40 200 грн. відшкодування, які зобов'язана зробити страхова компанія);
- на користь ОСОБА_5 - 61 050 грн. моральної шкоди. (250 000 грн. - 148 750 грн. відшкодованих ОСОБА_7 добровільно - 40 200 грн. відшкодування, які зобов'язана зробити страхова компанія).
У свою чергу із АТ «Страхова група «ТАС» слід стягнути:
- на користь потерпілої ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 40 200 грн.;
- на користь потерпілого ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 40 200 грн.
Суд не бере до уваги доводи відповідача АТ «Страхова група «ТАС» про те, що потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у передбачений чинним законодавством спосіб не звернулися спочатку до страхової компанії про визначення та виплату сум відшкодування за наслідками страхового випадку, оскільки чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством не було передбачено обов'язковості досудового порядку урегулювання спору, тобто не зазначено про обов'язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування спочатку звернутися до страховика та не пов'язано дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування.
У разі звернення із заявою безпосередньо до суду, страховик з цього моменту має діяти відповідно до статті 36 Закону №1961-IV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, та не позбавлений можливості, у разі відсутності заперечень проти позову, його визнати та сплатити страхове відшкодування.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі №465/4621/16-к (провадження №13-24кс19), зазначено, що у системному зв'язку вимоги Закону №1961-IV щодо неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених цим пунктом строків як підстави для відмови у відшкодуванні стосуються випадків, коли впродовж цих строків потерпілий взагалі не здійснював волевиявлення, спрямованого на одержання компенсації - не звертався ані до страховика (або МТСБУ), ані до суду. Якщо ж особа впродовж цих строків подала позовну заяву до суду, вона здійснила відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права.
Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що попереднє звернення потерпілого у випадках, передбачених законом, до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному статтею 35 Закону №1961-IV, загалом не є обов'язковим та не виключає право особи звернутися безпосередньо до суду із позовом про стягнення відповідного страхового відшкодування.
Аналогічний висновок висвітлений в справі Великої палати Верховного Суду від 11.12.2019 №465/4287/15 (14-406цс19).
Крім того, на думку суду, посилання АТ «СГ «ТАС» (приватне) на те, що відсутність обвинувального вироку суду по обвинувальному ОСОБА_7 є перешкодою у виплатах страхового відшкодування потерпілим є безпідставним, оскільки позов прийнятий до спільного розгляду із кримінальним провадженням та підлягає вирішенню в межах розгляду кримінально провадження у відповідності до ст.129 КПК України
При вирішенні заявлених потерпілою ОСОБА_4 витрат на правничу допомогу в сумі 72 336 грн., суд зважає на наступне.
Відповідно до положень ч.2 ст.120 КПК України витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.
Також, згідно з ч.4 ст. 121 КПК України витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження представника, несе особа, яку він представляє.
Крім того, згідно з ч.1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Так, потерпіла ОСОБА_4 за надання правничої допомоги сплатила 36 000 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №241097278 від 22.11.2023 року. Також орієнтовний розрахунок очікуваних витрат, які можуть бути понесені під час розгляду справи, складає 36 336 грн., про що надано орієнтовний розрахунок, який підписали потерпіла ОСОБА_4 та адвокат ОСОБА_6 .
Враховуючи те, що згідно ч.1 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь потерпілого підлягають стягненню всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати, суд вважає за необхідне стягнути із обвинуваченого на користь ОСОБА_4 лише підтверджені платіжною інструкцією витрати на правничу допомогу в сумі 36 000 грн.
Процесуальні витрати (витрати на залучення експертів) у відповідності до вимог ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Питання щодо долі речових доказів підлягає вирішенню згідно зі ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_7 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 (два) роки.
Стосовно обвинуваченого, до набрання вироком законної сили, запобіжний захід не застосовувати.
Строк відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Цивільний позов потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_7 та АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 37 470 грн. та моральну шкоду в сумі 61 050 грн., а всього стягнути на користь останньої 98 520 грн.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 61 050 грн.
Стягнути з АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 19 790 грн. та моральну шкоду в сумі 40 200 грн., а всього стягнути на користь останньої 59 990 грн.
Стягнути з АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 40 200 грн.
В задоволенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_4 в частині вимог до АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) про відшкодування витрат на придбання ліків, відмовити.
Речові докази:
- автомобіль марки «Daewoo Sens» д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів при ВП № 1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області - повернути обвинуваченому ОСОБА_7 , знявши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.10.2023 року;
- велосипед марки «Ardis», який перебуває на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів при ВП № 1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області - повернути потерпілому ОСОБА_5 , знявши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.10.2023 року;
- одяг (жилетка, спортивні штани, спортивна кофта, куртка) та взуття (пара чорних кросівок), який перебуває на зберіганні в кімнаті речових доказів ВП № 1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області - повернути потерпілому ОСОБА_5 ;
- 2 (два) DVD-R диска з відеозаписами із нагрудних відеокамер працівників поліції із місця ДТП - залишити при матеріалах провадження.
Стягнути з ОСОБА_7 користь ОСОБА_4 витрати на правничу допомогу в сумі 36 000 грн.
Стягнути з ОСОБА_7 в дохід Державного бюджету судові витрати за проведення експертиз в розмірі 10 999 грн. 36 коп.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Старокостянтинівський районний суд.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: