Справа № 196/1138/25
№ провадження 2-н/196/36/2025
15.10.2025 с-ще Царичанка
Суддя Царичанського районного суду Дніпропетровської області Бабічева Л.П., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Царичанського районного суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ та 242.24 грн. судового збору.
Заявник просить стягнути з боржника ОСОБА_1 заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 44 840.17 грн., яка виникла за період з 01 травня 2022 року по 31 серпня 2025 року.
Розглянувши заяву та додані документи, суд дійшов до висновку про відмову у видачі судового наказу з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Згідно із ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» судовий наказ є виконавчим документом.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Частиною 2 цієї статті зазначено, що особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Отже, наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Порядок вирішення справ в наказаному провадженні законодавцем визначено в Розділі ІІ «Наказне провадження» ЦПК України (статті 160-173).
Пунктом 7 частини 1 статті 168 ЦПК України передбачено, що під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Згідно із ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Пунктом 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» роз'яснено, що наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. При вирішенні питання про наявність чи відсутність спору про право мають ураховуватися обставини, зокрема, якщо із доданих документів вбачається пропуск позовної давності.
До заяви про видачу судового наказу надано інформацію по рахунку суми боргу по особовому рахунку № НОМЕР_1 , з якого вбачається, що заявлена до стягнення заборгованість боржника, яка утворилася за період з 01 травня 2022 року по 31 серпня 2025 року (а.с.51-52), а заяву про видачу судового наказу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" подано до суду через систему "Електронний суд" 25 вересня 2025 року, тобто більш ніж через три роки з моменту виникнення права вимоги.
Суд враховує те, що при вирішенні питання про стягнення спірної заборгованості з боржника у порядку наказного провадження, останній буде позбавлений можливості звернутися до суду з відповідною заявою про застосування наслідків спливу позовної давності, чим можуть бути обмежені його права.
З урахуванням вказаних обставин, заявлені вимоги не є безспірними, оскільки з'ясування питання щодо дотримання строків позовної давності можливо лише в порядку позовного провадження.
Отже, вищевикладене позбавляє суд об'єктивної можливості дійти безспірного висновку щодо дотримання позовної давності та наявності підстав для видачі судового наказу.
Також положеннями ЦПК України не передбачено у наказаному провадженні вираховування судом суми боргу в межах строку позовної давності та часткове задоволення заявлених вимог.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
При цьому, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, не позбавляє заявника права звернутися з такими самими вимогами у порядку позовного провадження.
Виходячи з викладеного, враховуючи, що вимоги заяви про видачу судового наказу стосуються стягнення сум, які виникли як заборгованість у період часу, що виходить за межі позовної давності, т.б. заявлено вимогу, що перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, при цьому встановлення будь-яких обставин у цьому контексті виходить за межі інституту наказного провадження, тому суд вважає необхідним відмовити у видачі судового наказу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 165, 167ЦПК України, суддя, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" у видачі судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: Л.П. Бабічева