Справа № 489/8343/25
Провадження № 1-кс/489/2938/25
Інгульський районний суд міста Миколаєва
Ухвала
15 жовтня 2025 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , у відкритому судовому засіданні розглянувши клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025152040001109 від 09.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, про арешт майна,
встановив:
13.10.2025 прокурор Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №12025152040001109 від 09.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що 09.10.2025 приблизно о 14:40 год (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_5 , перебуваючи на ринку «Колос», який розташований за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, 2-А, діючи повторно, в умовах воєнного стану, керуючись злочинним умислом, спрямованим на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, переслідуючи мету незаконного збагачення, відкрито викрав з кіоску № 217 кейс, в якому знаходився шуруповерт марки «Zegor» моделі «CDP-21Q» 21В, дві акумуляторні батареї та зарядний пристрій, який належить ОСОБА_6 , вартістю 28 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України становить 1159,26 грн. Після чого, ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши тим самим ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вказану суму.
Прокурор вимоги клопотання підтримав.
Власник майна ОСОБА_5 про дату, час і місце розгляду справи повідомлений, письмових клопотань або заперечень не подавав.
Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 заперечень проти задоволення клопотання не висловив.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
В ході розгляду клопотання на підставі досліджених доказів встановлена наявність достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12025152040001109 за ч.4 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 09.10.2025 приблизно о 14:40 год, ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник на велосипеді. ОСОБА_5 добровільно видав працівникам поліції велосипед чорного кольору марки «MASGBIKE», на якому пересувався 09.10.2025.
Оскільки даний велосипед чорного кольору марки «MASGBIKE» був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди та може містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, 10.10.2025 постановою слідчого вказаний велосипед визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025152040001109 та передано на зберігання до камери речових доказів ВП №2 МРУП ГУНП в Миколаївській області.
Вилучене майно дійсно має значення речового доказу по вказаному кримінальному провадженню, зокрема наявні достатні підстави вважати, що велосипед чорного кольору марки «MASGBIKE», відповідає критеріям ст.98 КПК України, оскільки він був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди та може містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
При цьому, на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Натомість слідчий суддя на вказаній стадії розслідування не вправі надавати оцінку вказаним доказам з точки зору їх належності і допустимості для встановлення обставин кримінального провадження, яка має бути надана судом під час розгляду кримінального провадження, а лише зобов'язаний з'ясувати, що вилучене майно відповідає критеріям щодо речових доказів та потребує збереження для розслідування кримінального провадження накладенням на нього арешту, тобто шляхом вжиття заходів забезпечення кримінального провадження.
Таким чином, встановлені в судовому засіданні обставини вказують на необхідність задоволення клопотання.
Керуючись статтями 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на велосипед чорного кольору марки «МАSGВIКЕ», який належить ОСОБА_5 , із забороною відчуження, розпорядження та користування ним до скасування арешту майна у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.
Ухвала підлягає негайному виконанню прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1