Справа № 203/7344/25
Провадження № 2-н/0203/514/2025
15 жовтня 2025 року суддя Центрального районного суду міста Дніпра Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Казак С.Ю., розглянувши матеріали за заявою Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради про видачу судового наказу про стягнення в солідарному порядку заборгованості за надані послуги з управлінням багатоквартирним будинком з боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,-
До Центрального районного суду місті Дніпра надійшла вищезазначена заява.
Згідно ч.ч.1,2 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу встановлені ст.163 ЦПҐК України.
Пунктом 8 ч.1 ст.165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Згідно ч.2 ст.167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до ч.3 ст.19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Таким чином, наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суд у встановлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який особливою формою судового рішення.
Такий спрощений вид провадження застосовується у справах за вимогами, які мають очевидно достовірний характер та за відсутності спору.
З поданої заяви вбачається, що в останній поставлено питання про видачу судового наказу про стягнення в солідарному порядку заборгованості за надані послуги з управлінням багатоквартирним будинком з боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Вказана заява обгрунтована тим, що на підставі рішення виконкому Дніпровської міської ради №536 від 31.05.2022 року та договору про надання послуг з управління багатоквартирними будинками від 01.06.2022 року №7, КП «Жилсервіс-5» ДМР надає послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 , в квартирі АДРЕСА_2 якого зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що мають заборгованість по сплаті за надані послуги за період з 01.11.2022 року по 30.09.2025 року в сумі 5426 грн. 85 коп.
Згідно термінів, наведених в ст.1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»:
- співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку;
- управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб;
- управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку;
- частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Частиною 1 ст.2 вказаного вище Закону встановлено, що предметом його регулювання є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов'язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава.
Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
Якщо квартира або нежитлове приміщення належить більш як одному співвласникові, реалізація прав та виконання обов'язків співвласниками квартири або нежитлового приміщення, включаючи участь в управлінні багатоквартирним будинком, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством для реалізації права спільної власності.
Згідно ст.9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.
За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
Наймачі, орендарі та інші користувачі квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку можуть брати участь в управлінні багатоквартирним будинком виключно за дорученням власників таких квартир та приміщень.
Відповідно до ч.ч.1,2,5 ст.11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.
Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем.
Якщо зборами співвласників прийнято рішення про укладення договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, такий договір (зміни до нього) підписується співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов'язковим для виконання всіма співвласниками.
Згідно ч.ч.2,3 ст.12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.
Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
Відповідно до п.10 ч.1,ч.2 ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов'язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Частинами 2,3 ст.8 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що обсяг зобов'язань та відповідальності кожного співвласника за договором, який є обов'язковим для всіх співвласників, визначається пропорційно до його частки співвласника. Співвласник звільняється від відповідальності за договором, який є обов'язковим для всіх співвласників, якщо доведе, що належним чином виконав відповідні обов'язки співвласника.
Обсяг зобов'язань та відповідальності кожного співвласника за договором про надання комунальної послуги визначається відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
З наведених вище положень Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» вбачається, що управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеним з його співвласниками та саме на співвласників квартир та нежитлових приміщень будинку покладено обов'язок оплачувати надані управителем послуги.
Заявляючи вимогу про стягнення в солідарному порядку заборгованості за надані послуги з управлінням багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 , з боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які зареєстровані в квартирі АДРЕСА_2 вказаного будинку, КП «Жилсервіс-5» ДМР поряд з цим не надало доказів того, що останні є співвласниками зазначеної вище квартири, щодо їх часток у праві спільної власності або належності квартири на праві спільної сумісної власності.
З урахуванням наведеного вбачається, що заявлені вимоги не є безспірними, доказів набуття права вимоги до боржників заявником з поданої заяви та додатків до неї не вбачається, а тому у видачі судового наказу слід відмовити на підставі п.8 ч.1 ст.165 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.160,161,165,167,258-260 ЦПК України,-
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради про видачу судового наказу про стягнення в солідарному порядку заборгованості за надані послуги з управлінням багатоквартирним будинком з боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ..
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч.1 ст.166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.8 ч.1 ст.165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Також, у відповідності до ч.2 ст.161 ЦПК України заявник має право звернутися до суду з відповідними вимогами в спрощеному позовному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскарження учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя С.Ю.Казак