Справа № 212/11220/25
1-кп/212/1235/25
15 жовтня 2025 року Покровський районний суд міста Кривого Рогу
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 ,
законного представника особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041730001103 від 10.08.2025 року, за ознаками суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, щодо застосування примусових заходів медичного характеру відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Станіслав, Білозерського району, Херсонської області, громадянина України, з середньою освітою, пенсіонера, не одруженого, на утриманні малолітніх дітей не маючого, інвалідності не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
09.08.2025, близько 19:00 годині, потерпіла ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом зі своїми родичами: чоловіком - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , бабусею - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та дідусем - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходились за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_3 .
Приблизно о 19:15 годині, ОСОБА_4 , знаходячись в приміщенні кухонної кімнати будинку АДРЕСА_3 , діючи з метою спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_7 , умисно завдав останній, не менше шести ударів лезом вищевказаного ножа в область живота, лівої гомілки, грудної клітини, шиї, правого передпліччя.
Після чого, ОСОБА_4 залишив місце скоєння злочину та в результаті його умисних дій потерпілій ОСОБА_7 спричинено тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичного експерта №1285 від 15.08.2025 за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше шести днів. П.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. №6; 2 колото-різані рани лівої гомілки, які згідно висновку судово-медичного експерта №1285 від 15.08.2025 за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров'я, тривалістю понад шести діб, але не більше як три тижні (21 день). П.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. №6; проникаюче колото-різане поранення живота лівої клубової області без ушкодження внутрішніх органів, гемоперитонеум, яке згідно висновку судово-медичного експерта №1285 від 15.08.2025 за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя. П.2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. №6.
Дії, ОСОБА_4 , кваліфіковано за ч.1 ст.121 КК України за ознаками умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання про застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом і просив його задовольнити.
Законний представник ОСОБА_5 не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_6 не заперечував проти застосування примусових заходів, вважає що задоволення клопотання прокурора буде відповідати інтересам його підзахисного, а тому не заперечував проти задоволення клопотання.
Частина 1 статті 513 КПК України передбачає, що під час постановлення ухвали щодо застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує, чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення, чи вчинено це діяння певною особою; чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення в стані неосудності; чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.
Факт вчинення ОСОБА_4 суспільно небезпечного діяння, що містить у собі ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, повністю доведено належними способами доказування та обставини його вчинення ніким не оспорюються, а також підтверджується зібраними по кримінальному провадженню та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами:
витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025041730001103, згідно з яким за заявою ОСОБА_7 про завдані їй тілесні ушкодження ОСОБА_4 , 10.08.2025 внесені відповідні відомості про кримінальне правопорушення;
протоколом огляду місця події з фототаблицею, проведеного 09.08.2025, під час якого оглянуто домоволодіння за адресою АДРЕСА_4 ;
протоколами проведення слідчого експерименту від 11.08.2025 з фототаблицею, де ОСОБА_7 та свідок показали як були нанесені їй тілесні ушкодження;
висновками судово-медичних експертиз №1285 від 15.08.2025, №1286 від 18.08.2025;
висновками судово-імунологічних експертиз №285 від 12.08.2025, №286 від 13.08.2025, №287 від 20.08.2025, №288 від 20.08.2025;
висновком судово-дактилоскопічна експертиза №СЕ-19/104-25/32564-Д від 20.08.2025;
З висновку судово-психіатричної експертизи № 389-к від 08.09.2025 вбачається, що ОСОБА_4 в період часу, що відноситься до інкримінованих йому діянь, виявляв і в теперішній час виявляє психічні розлади у формі хронічного маячного розладу. Зазначений психічний розлад позбавляв ОСОБА_4 можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними в період часу, що відноситься до інкримінованих йому діянь. За своїм психічним станом ОСОБА_4 у теперішній час також не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. За своїм психічним станом, відповідно до ст. 92 КК України, потребує застосування примусового заходу медичного характеру у вигляді госпіталізації до спеціального закладу з надання психіатричної допомоги.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 93, ч. 1 ст. 94 КК України до такої особи можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру, вид яких визначається залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб.
Відповідно до Закону України «Про психіатричну допомогу» (надалі Закон), висновок судово-психіатричної експертизи, яка проводиться в кримінальних провадженнях на підставах та в порядку, передбаченому законом ( ст. 21 Закону «Про психіатричну допомогу»), стає юридичною підставою для застосування будь-якого примусового заходу медичного характеру тільки після його оцінки судом.
Визначаючи тип психіатричного закладу, суд має враховувати висновок судово-психіатричної експертизи з цього питання. Однак рекомендації експертів для суду не обов'язкові, оскільки вони встановлюють тип закладу, виходячи лише з психічного стану хворого, без урахування характеру вчиненого діяння, що не належить до їх компетенції (абз.2 п.9 постанови ПВСУ від 19 березня 1982 р. №2 «Про судову практику по застосуванню примусових заходів медичного характеру»).
Згідно зі ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на свободу та особисту недоторканість), кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Пункт п. 1 «е» даної статті, передбачає законне затримання осіб для запобігання поширенню інфекційних захворювань, законне затримання психічнохворих, алкоголіків або наркоманів чи бродяг.
Стосовно утримання осіб, які мають психічні розлади (п. 1 «е» ст. 5 Конвенції) Суд зазначає, що «їх може бути позбавлено волі або з метою проведення медичного лікування, або у зв'язку з потребами, що вимагає суспільство, або у зв'язку з медичними та суспільними підставами разом...» основна причина, чому Конвенція дозволяє позбавити волі осіб, зазначених у п. 1 «е» ст. 5 Конвенції, полягає не тільки в тому, що вони можуть представляти небезпеку для суспільства, а ще й у тому, що їх власні інтереси можуть потребувати утримання (п.37. Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року, справа «Горшков проти України», заява №67531/01).
Тримання особи, яку вважають психічно хворою, під вартою має відповідати цілям пункту 1 статті 5 Конвенції, що полягає у запобіганні позбавлення осіб волі у свавільний спосіб, а також відповідати цілям обмеження, зазначеного у підпункті «е». У зв'язку з останнім Суд повторює, що відповідно до його усталеної практики особа не може вважатися «психічно хворою» та позбавлена волі, якщо не дотримано трьох нижченаведених мінімальних умов; по-перше, об'єктивна медична експертиза повинна достовірно показати, що особа є психічно хворою; по-друге, психічний розлад має бути таким, що обумовлює примусове тримання особи у психіатричній лікарні; по-третє, необхідність продовжуваного тримання у психіатричній лікарні залежить від стійкості такого захворювання.
Так, судом встановлено, що дійсно мало місце скоєння ОСОБА_4 суспільно небезпечного діяння, кримінальна відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.121 КК України, у стані неосудності, що підтверджено висновком судово-психіатричної експертизи №28 від 18.03.2021, ОСОБА_4 за своїм психічним станом і характером суспільно небезпечного діяння потребує застосування примусових заходів медичного характеру, в зв'язку з чим з метою обов'язкового лікування та запобігання вчинення останнім суспільно небезпечних діянь, до нього необхідно застосувати примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до спеціалізованого закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
Запобіжний захід обраний у даному кримінальному провадженні ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 15.10.2025 року у вигляді поміщення його до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку, а саме до закладу Комунальне підприємство "Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги "Дніпропетровської обласної ради", залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню в розмірі 3565,60 грн., пов'язані з проведенням, в ході досудового розслідування, судово-дактилоскопічна експертиза №СЕ-19/104-25/32564-Д від 20.08.2025 у відповідності до ч. 3 ст.119 КПК України компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України.
Цивільний позов не заявлений.
Керуючись ст. ст. 93,94 КК України, ст. ст. 503,512,513 КПК України, суд
Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Станіслав, Білозерського району, Херсонської області, примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню в розмірі 3565,60 грн., пов'язані з проведенням, в ході досудового розслідування, судово-дактилоскопічна експертиза №СЕ-19/104-25/32564-Д від 20.08.2025 у відповідності до ч. 3 ст.119 КПК України компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України.
Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді поміщення його до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку, а саме до закладу Комунальне підприємство "Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги "Дніпропетровської обласної ради", залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Речові докази: предмет схожий на ніж; 2 липкі стрічки зі слідами папілярних ліній вилучені з поверхні рукоятки ножа; змив РБК з поверхні леза ножа; змив РБК з поверхні підлоги кухонної кімнати буд. АДРЕСА_3 , зразки крові підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зразки крові потерпілої - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які знаходяться в камері зберігання речових доказів ВП №3 - знищити; копію медичної документації на ім'я ОСОБА_4 - залишити в матеріалах даного кримінального провадження.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд міста Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_10