Справа № 212/11686/25
2/212/6236/25
13 жовтня 2025 року суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Козлов Ю.В. ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 ( місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства Комерційний банк (місцезнаходження за адресою: 01001, м. Київ, вул.Грушевського, 1Д) про захист прав споживачів та визнання права власності, третя особа Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ в Дніпропетровській та Запорізькій областях в особі Територіального сервісного центру МВС № 1423(місцезнаходження за адресою: 49041, м. Дніпро, проспект Праці, 16) -
07.10.2025 року представник позивача подав вищезазначений позов через підсистему «Електронний суд», в якому просив визнати право власності на автомобіль КІА К, 2014 року випуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Дослідивши матеріали цивільної справи суд доходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3)безпеку продукції; 4)необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»; 4-1) обслуговування державною мовою відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»; 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; 7) об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).
Згідно з ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач;5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Як визначено у п. 6Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» від 12.04.1996 № 5, позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов'язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).
Отже, Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров'я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються Цивільним кодексом України, ЗУ «Про банки та банківську діяльність», ЗУ «Про фінансовий лізинг».
Представник позивача в позовній заяві посилається на неможливість здійснення перереєстрації вказаного транспортного засобу за лізингоодержувачем в ТСЦ МВС №1243, за наслідками перебування власника транспортного засобу АТ КБ «Приватбанк» в Єдиному реєстрі боржників. Разом із тим, позовна заява не містить викладу порушення будь-якого з вище вказаних прав ОСОБА_1 , як споживача, не надано належного обґрунтування з приводу застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про захист прав споживачів».
Враховуючи вищевикладене, суд не погоджується з твердженням представника позивача, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», оскільки в позовній заяві відсутні відомості про порушене право ОСОБА_1 , як споживача.
Таким чином, підстав для звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» немає та позивачу необхідно сплатити судовий збір.
У своєму позові, представник позивача зазначає, що позов - не містить вимог майнового характеру. Проте, із договору Фінансового лізингу від 11.02.2021 та специфікації до нього, вартість автомобіля складає 295000 грн.
Таким чином, представник позивача звернувся до суду з позовною вимогою майнового характеру, де просить визнати за позивачем право власності на транспортний засіб.
Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 3028,00 грн.
А тому, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 2950 грн.
Крім того слід зазначити, що за ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З врахуванням того, що позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру, подачею позову через підсистему «Електронний суд», судовий збір повинен становити 2950 грн. * 0,8, про що повинен бути наданий відповідний платіжний документ, що позивачем не зроблено, клопотань про звільнення від сплати судового збору нею не надано.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачем необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2360 грн., за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Дн-кiй обл/Покр.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155 ; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача - UA048999980313151206000004648 ; код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу: *;101; (реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Покровський районний суд міста Кривого Рогу.
З огляду на викладене, зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, так як подана з порушенням вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом направлення до суду оригіналу платіжного доручення або квитанції про сплату несплаченого судового збору.
Керуючисьст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк про захист прав споживачів та визнання права власності, третя особа Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ в Дніпропетровській та Запорізькій областях в особі Територіального сервісного центру МВС № 1423 - залишити без руху.
Надати позивачу строк для виправлення вказаних в ухвалі недоліків - десять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Попередити позивача, що у випадку не усунення недоліків позовна заява буде вважатись не поданою і буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. В. КОЗЛОВ