Справа № 451/1712/25
Провадження № 1-кс/451/344/25
про арешт майна
15 жовтня 2025 року місто Радехів
Слідчий суддя Радехівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання cтаршого слідчого СВ ВП №1 Шептицького районного відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Радехівського районного відділу Шептицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження № 12025141280000208, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-
встановив:
15.10.2025 старший слідчий СВ ВП №1 Шептицького районного відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області капітан поліції ОСОБА_3 , як сторона кримінального провадження, звернувся із клопотанням, погодженим із прокурором, до слідчого судді Радехівського районного суду Львівської області про накладення арешту на майно.
Клопотання про накладення арешту на майно обґрунтоване наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 з метою отримання незаконного прибутку від збуту боєприпасів до вогнепальної зброї, в порушення вимог «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями металевими снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 21.08.1998 №622 з подальшими змінами, «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2012 №576 та «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об?єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 №2471-XII, у невстановлений органом досудового розслідування час та місці незаконно придбав 40 патронів, які є боєприпасами до вогнепальної зброї після чого почав незаконно зберігати за місцем свого проживання на території господарства, що розташоване в АДРЕСА_1 до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції. В подальшому, ОСОБА_5 діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізовуючи свої злочинні наміри, з метою незаконного збагачення від збуту боєприпасів, 14.10.2025 приблизно о 14 годині 30 хвилин перебуваючи по АДРЕСА_1 , незаконно збув ОСОБА_6 (особа із зміненими даними) 857 патронів, які є боєприпасами до вогнепальної зброї, за що отримав грошові кошти в сумі 14 000 гривень.
01.10.2025 відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР за № 12025141280000208від 01.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
14.10.2025 в ході проведення огляду місця події поблизу спортивного стадіону с. Павлів Шептицького району Львівської області, у громадянина ОСОБА_6 (особа із зміненими даними) було виявлено та вилучено: магазин із предметами схожими на боєприпаси в кількості 30 штук, предмети схожі на боєприпаси в кількості 20 штук, предмети схожі на боєприпаси в кількості 145 штук та цинковий ящик із предметами схожими на боєприпаси в кількості 662 штук.
Постановою старшого слідчого СВ ВП №1 Шептицького районного відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 від 14.10.2025 дані речі визнано речовими доказом у вказаному кримінальному провадженні.
Старший слідчий вказує, що на даний час існує сукупність розумних підстав чи підозр вважати, що вилучені магазин із предметами схожими на боєприпаси в кількості 30 штук, предмети схожі на боєприпаси в кількості 20 штук, предмети схожі на боєприпаси в кількості 145 штук та цинковий ящик із предметами схожими на боєприпаси в кількості 662 штук є доказом вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто засобом та предметом вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди, містять інші відомості, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження № 12025141280000208.
У судове засідання cтарший слідчий СВ ВП №1 Шептицького районного відділу поліції ГУ Національної поліції та прокурор не з'явились, подали клопотання про розгляд клопотання без їх участі, вказали, що клопотання підтримують. Володілець тимчасово вилученого майна на розгляд клопотання не з'явився.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Таким чином, враховуючи норми ст. 172 КПК України, слідчим суддею визнано за можливе провести судовий розгляд клопотання без участі старшого слідчого, прокурора та володільця майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх учасників, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши подане клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
У відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98цього Кодексу.
Частиною 1 статті 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально - протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 12025141280000208від 01.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, що підтверджується долученими до даного клопотання матеріалами в сукупності.
Вилучене майно відповідає критеріям ч.1 ст. 98 КПК України, так як може бути предметом кримінального правопорушення, містити на собі його сліди, та може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Викладене підтверджується також постановою старшого слідчого СВ ВП №1 Шептицького районного відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 від 14.10.2025 про приєднання до справи речових доказів.
Враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, зокрема, для проведення експертних досліджень та ряду слідчих дій, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 98, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
задовольнити клопотання.
Накласти із забороною користування та розпорядження - арешт на майно, а саме на предмети схожі на боєприпаси в кількості 30 штук, предмети схожі на боєприпаси в кількості 20 штук, предмети схожі на боєприпаси в кількості 145 штук та цинковий ящик із предметами схожими на боєприпаси в кількості 662 штук, які були вилученні під час проведення ОМП у громадянина ОСОБА_6 (особа із зміненими даними) з метою забезпечення збереження як речового доказу в кримінальному провадженні №12025141280000208, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Виконання ухвали доручити старшому слідчому СВ ВП №1 Шептицького районного відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області капітану поліції ОСОБА_3 ..
Ухвала про арешт майна виконується негайно старшим слідчим СВ ВП №1 Шептицького районного відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області капітаном поліції ОСОБА_3 , прокурором.
Копію ухвали надіслати старшому слідчому СВ ВП №1 Шептицького районного відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області капітану поліції ОСОБА_3 не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Дата складання ухвали 15.10.2025.
Слідчий суддяОСОБА_7