Рішення від 25.08.2025 по справі 450/1454/25

Справа № 450/1454/25 Провадження № 2/450/1414/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2025 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Добош Н.Б.

при секретарі Хамуляк Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про предмет спору: стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 29.11.2022-100000490 від 29.11.2022 року у розмірі 10 492,11 грн.,-

стислий виклад позиції позивача та відповідача :

підстава позову (позиція позивача):

29.11.2022 року між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферту) № 29.11.2022-100000490, відповідно до умов якого останній було надано кредит у розмірі 6 000 грн., строком на 70 днів до 06.02.2023 року. Вказаний договір був підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що підтверджується умовами договору, реквізитами та підписами сторін. ТОВ "Споживчий центр" свої зобов'язання за договором виконано в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, утворилась заборгованість у розмірі 10 492,09 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5801,49 грн., по процентам в розмірі 4690,60 грн. Оскільки відповідач в добровільному порядку не виконала своїх зобов'язань, тому ТОВ «Споживчий центр» змушене звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 08.05.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Роз'яснено сторонам, що у відповідності до ч. 7 ст. 279 ЦПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України.

14.07.2025 року відповідач подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що позовні вимоги заперечує в повному обсязі враховуючи наступне. Зазначає, що позивачем не надано оригіналів документів, які б підтверджували волевиявлення відповідача на отримання кредиту та його умови. Відповідач заперечує що саме нею було здійснено підписання оферти електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором, та що такий підпис відповідав вимогам Закону Украйни про «Про електронні довірчі послуги» щодо належного електронного підпису. Зазначає, що позивач не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що саме відповідач здійснила акцепт оферти шляхом використання одноразового ідентифікатора, який відповідав вимогам закону щодо електронного підпису. Крім того позивач не надав банківську виписку, яка б чітко підтверджувала зарахування коштів саме на рахунок відповідача. Вважає, що заявлені позивачем проценти є надмірно високими та неспівмірними з ринковими умовами кредитування, що може свідчити про ознаки кабальності договору, якщо такий був укладений. На підставі наведеного відповідач вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт укладення кредитного договору, факт отримання коштів відповідачем, а також обґрунтованість та законність заявлених до стягнення сум, у зв'язку з чим просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

23.07.2025 року представником позивача подано відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідач не надав жодного належного доказу, який би стосувався предмету доказування на підтвердження не укладення та не виконання умов кредитного договору. Зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув. Зазначив, що відповідачем документи, що складають Кредитний договір, підписувались за допомогою одноразового ідентифікатора, який було надіслано у смс-повідомленні на номер, вказаний останнім, як фінансовий - 0638516006. Окрім того, даний номер телефону зазначений як контактний номер телефону відповідача в шапці відзиву на позовну заяву, що підтверджує належність номеру телефону НОМЕР_1 відповідачу. Саме його було використано відповідачем для підписання Кредитного договору - 29.11.2022 року. Відповідач не заперечує, що вказаний засіб зв'язку, а саме: номер телефону НОМЕР_1 належить йому, або що на час укладення спірних договорів він втратив вказаний засіб зв'язку, що може бути підтверджено відповідними засобами доказування. Відповідач підтвердив факт ознайомлення зі змістом кредитного договору та погодився на відповідні умови кредитування. Також, відповідачем не було надано відомостей щодо оскарження умов кредитного договору у судовому порядку. Оскільки ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наданий суду позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру у справі. Крім того, будь-яких претензій щодо невиконання позивачем свого обов'язку по наданню коштів протягом дії договору відповідач не заявляла. На підтвердження укладення договору представник позивач надав суду Log File з чіткою хронологією дій учасників електронної комерції при укладенні електронного договору в інформаційно-комунікаційній системі позивача - веб-сайті позивача sgroshi.com.ua, а також "Довідку «СТАРТ-МОБАЙЛ»", яка підтверджує факт надсилання одноразових ідентифікаторів на номер телефону, що передбачений у заявці договору. На підставі наведеного просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд на підставі позовної заяви, а також долучених письмових доказів, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 29.11.2022 року між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» було укладено електронний кредитний договір № 29.11.2022-100000490.

ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором F248 підписав пропозицію ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (оферта).

Також 29.11.2022 року відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором F248 підписав заявку, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти).

Окрім того, під час укладення вищевказаного кредитного договору, відповідачем ОСОБА_1 було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Паспорт споживчого кредиту, у якому викладені основні умови кредитування з урахування побажань споживача, а саме: тип кредиту - фінансовий кредит, сума/ліміт кредиту - 6 000 грн., строк, на який надається кредит - 70 днів з дня його надання, спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу 5457-08ХХ-ХХХХ-5168, процентна ставка 438 % річних, тип процентної ставки - фіксована.

На виконання умов кредитного договору № 29.11.2022-100000490 позивачем 29.11.2022 року за вказаними в заявці реквізитами електронного платіжного засобу 5457 *68 перераховано кредитні кошти в розмірі 6 000,00 грн., що підтверджується квитанцією квитанцією ID платежу 2148989965 від 29.11.2022 року.

Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором, заборгованість ОСОБА_1 становить - 10 492, 09 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі - 5801,49 грн., по процентам в розмірі - 4690,60 грн.

Доказів погашення відповідачем вищевказаної заборгованості матеріали справи не містять.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа(кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит)позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору . Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до укладеного між сторонами договору та статей 1049, 1050 та 1054ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Статті 527,530 ЦК України зазначають, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 599 Цивільного Кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а ст. 615 Цивільного Кодексу України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачеві можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, встановлених договором.

В порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов'язань, визначених договором, у встановлений договором строк не сплатила заборгованості та передбачених договором платежів в повному обсязі, в результаті цього утворилась заборгованість.

З огляду на викладене, в розрізі даного спору убачається, що між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються укладеним договором від 29.11.2022 року, сторонами в письмовому вигляді погоджено розмір відсотків, та у зв'язку із неналежним виконанням боржником умов зазначеного Договору, у позивача як кредитора за спірними зобов'язаннями, виникло право вимоги стягнути з відповідача заборгованість по кредиту, та відсоткам за користування кредитом.

Враховуючи викладене, перевіривши надані позивачем докази, позовні вимоги слід задоволити та стягнути з відповідача заборгованість у сумі 10 492,09 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі - 5801,49 грн., по процентам в розмірі - 4690,60 грн.

Щодо заперечень відповідача, які викладені нею у відзиві на позовну заяву суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.11.2018 у справі № 2-383/201С зазначила, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Це означає, що правочин вважається правомірним, доки ця презумпція не буде спростована.

Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Проте відповідачем належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог суду не надано, а в матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернула.

Вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2422, 40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 223, 229, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 282, 354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833 заборгованість за кредитним договором № 29.11.2022-100000490 від 29.11.2022 року у розмірі 10 492,11 грн. (десять тисяч чотириста дев'яносто дві гривні 11 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, 2422,00 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 00 копійок ) понесених позивачем судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається через Пустомитівський районний суд Львівської області або безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, 01032, м. Київ, Саксаганського, 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 25.08.2025 року.

СуддяН. Б. Добош

Попередній документ
131002262
Наступний документ
131002264
Інформація про рішення:
№ рішення: 131002263
№ справи: 450/1454/25
Дата рішення: 25.08.2025
Дата публікації: 17.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Пустомитівський районний суд Львівської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (09.04.2025)
Дата надходження: 09.04.2025
Предмет позову: стягнення заборгованості