Справа № 493/1829/25
Провадження № 2/493/1028/25
15 жовтня 2025 року м. Балта Одеської області
Суддя Балтського районного суду Одеської області Волошин І.С., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Споживчий кредит» звернулося до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Вивчивши заяву та додані до неї матеріали, вважаю, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, і підлягає залишенню без руху.
Так, відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються. Отже, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, має бути зазначений саме в позовній заяві.
Обґрунтований розрахунок позовних вимог це такий розрахунок, що містить обчислення, порядок нарахування сум (множення, додавання, нарахування процентів та інше) та підстави такого нарахування, передбачені законом або умовами угоди, відображення проведених оплат, періоди.
При цьому, до матеріалів позовної заяви стороною позивача долучено довідку-розрахунок, у якій зазначено лише суму/розмір заборгованості по тілу кредиту та за відсотками, проте обґрунтованій розрахунок заборгованості за кредитом та за нарахованими відсотками відсутній, тобто він не містить детального помісячного розрахунку заборгованості з зазначенням періоду виникнення заборгованості, суми заборгованості за кожним періодом, строки кредитування, сплачених сум і дати погашення, тощо. Здоданого до позову розрахунку суд не може встановити правильність нарахування процентів, оскільки з нього не можливо встановити суму тіла кредиту з якої нараховувались проценти та не вказано за якою процентною ставкою вони нараховувались та у який період.
Суд звертає увагу на те, що обґрунтований розрахунок є такий, що містить обчислення, порядок нарахування сум та підстави такого нарахування, передбачені законом або умовами договору, із зазначенням: по відсотках - сума, яка підлягає сплаті за відсотками; сума, яка була/не була сплачена за відсотками; початок та кінець періоду нарахування за відсотками, детальний (щомісячний) розрахунок розміру відсотків на увесь період нарахування та сума боргу по них, тощо.
Отже, обґрунтований розрахунок заборгованості повинен містити розрахунок з розшифровкою та обґрунтуванням підстав їх нарахування (за умовами договору або відповідно до закону).
Відсутність обґрунтованого розрахунку заборгованості за договором позбавляє суд можливості перевірити правильність такого нарахування, та відповідно є недоліком позовної заяви, який має бути усунутий позивачем.
Водночас суд зауважує, що надання детального обґрунтованого розрахунку заборгованості є обов'язком позивача, оскільки суд має з'ясувати обставини, пов'язані з правильністю проведення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. На цьому наголосив Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 02.10.2020 у справі № 911/19/19.
Таким чином, для усунення зазначеного недоліку позивачу потрібно надати обґрунтований деталізований розрахунок сум, що стягуються (заборгованості за кредитом та за нарахованими відсотками).
Згідно ч.1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до ч.7 ст.43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Відповідно до відомостей з реєстру територіальної громади про місце проживання особи №1921 від 14.10.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з матеріалів справи представник позивача надіслав копію позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу на адресу: вул. Ніла Хасевича, 45, м. Балта, Подільський район, Одеська область.
Враховуючи, що позовна заява подана до суду в електронній формі через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд», однак позивач не надав суду належних доказів надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві, а оскільки відповідач не зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет відповідно до ч.6 ст.14 ЦПК України, тому позивач зобов'язаний надіслати відповідачеві копію позовної заяви та додані до неї документи у паперовій формі листом з описом вкладення на зареєстровану адресу відповідача: АДРЕСА_1 , та надати суду докази їх надсилання.
Згідно ст.185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відтак позивачу необхідно надати суду вищезазначений обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, а також належні докази направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документів, у відповідності до ч.1 ст.177 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.175, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без руху, надавши позивачу строк 10 днів з дня отримання ним ухвали для усунення зазначених недоліків, інакше позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Роз'яснити, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає зазначені вище вимоги, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею і апеляційному оскарженню не підлягає.