Справа № 450/2688/25 Провадження № 3/450/1624/25
29 вересня 2025 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Данилів Є. О., розглянувши в м. Пустомити справу про адміністративне правопорушення стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 130 КУпАП
встановив:
згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 364486 від 17.06.2025 р., 17.06.2025 р. о 13:03 год. в с. Ков'ярі на а/д Київ-Чоп 557 км гр. ОСОБА_1 керував т/з Мерседес Бенз Віто д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія на місці зупинки т/з за допомогою приладу Драгер, проба позитивна 0,58 проміле. Такими своїми, діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР України. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, подав клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (алкогольного або наркотичного) або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного) або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або ж відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 364486 17.06.2025 р. о 13:03 год. в с. Ков'ярі на а/д Київ-Чоп 557 км гр. ОСОБА_1 керував т/з Мерседес Бенз Віто д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Однак, зазначені докази не містять належних та переконливих доказів, які б очевидно підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з огляду на наступне :
відповідно до ч.ч. 2, 3 чт. 266 КупАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до ч. 4 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушенні у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Із відеозапису нагрудного відеореєстратора поліцейського, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що після того як ОСОБА_1 продув алкотестер, інспектор поліції повідомив йому, що згідно з цими результатами він перебуває в стані алкогольного сп'яніння і формально запитав ОСОБА_1 чи згоден він з результатом та чи не бажає останній проїхати у медичний заклад, де буде продувати такий самий прилад Драгер. Однак, ОСОБА_1 запропонував працівникам поліції здати кров, оскільки вважав, що такий результат огляду буде більш точним.
Проте поліцейські, в порушення вимог Інструкції та ст. 266 КУпАП, не роз'яснили йому достеменно та зрозуміло, крім іншого:
що, у разі показника алкотестеру понад 0, 2 проміле при видихуваному повітрі в алкотестер, такий показник не є остаточним та визначення стану сп'яніння чи його відсутності може бути перевірено в закладі охорони здоров 'я.
Вважаю, що такі дії поліцейських не слід вважати законними і такими, що відповідають зазначеним положенням Правил дорожнього руху України, ст. 266 КУпАП та Інструкції, оскільки поліцейські повинні були чіткою та зрозуміло, вказати ознаки виявленого сп'яніння, повідомити та роз'яснити положення Правил дорожнього руху про обов'язок водія пройти медичний огляд на визначення стану сп'яніння на місці зупинки і яким саме чином, а у разу незгоди з його результатами чи незгоди проходити огляд на місці зупинки вимагати проїхати до медичного уповноваженого закладу для огляду на визначення стану сп'яніння, а також роз'яснити про наслідки відмови від огляду, тобто складання протоколу за ст.130 КУпАП.
Так, як слідує з відеозапису, водій чітко та адекватно відповідає на всі запитання поліцейських, а його поведінка та координація рухів повністю відповідають обстановці, за якої відбувається його спілкування з поліцейськими.
Зважаючи на викладені обставини, які дають підстави для сумніву на предмет наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, про що свідчить запис із відеокамери поліцейського, ставить під сумнів законність вимог поліцейських щодо проходження огляду на стан сп'яніння останнього.
При цьому, закон пов'язує відповідальність за відмову від проходження водія від освідчення на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння встановлену ст. 130 КУпАП лише за керуванням такою особою транспортним засобом і лише за наявності ознак такого сп'яніння, що в даному випадку встановлено не було.
Окрім цього, відповідно до п.п. 7, 12, 13 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Натомість, на відеозапису зафіксовано пропозицію ОСОБА_1 здати кров для дослідження, проте останньому було повідомлено, що в медичному закладі кров він здати не зможе, оскільки буде продувати алкотестер і там, “як повезе» може показати більший або менший результат. Таким чином, працівники поліції фактично переконали ОСОБА_1 у відсутності необхідності та і самого змісту проходити повторних огляд у медичному закладі.
Такі дії поліцейських не слід вважати законними і такими, що відповідають зазначеним положенням Правил дорожнього руху України, ст. 266 КУпАП та Інструкції, оскільки поліцейські повинні були чіткою та зрозуміло, вказати ознаки виявленого сп'яніння, повідомити та роз'яснити положення Правил дорожнього руху про обов'язок водія пройти медичний огляд на визначення стану сп'яніння на місці зупинки і яким саме чином, а у разу незгоди з його результатами чи незгоди проходити огляд на місці зупинки вимагати проїхати до медичного уповноваженого закладу для огляду на визначення стану сп'яніння, а також роз'яснити про наслідки відмови від огляду, тобто складання протоколу за ст.130 КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення додається направлення до медичного закладу для огляду на стан сп'яніння, в якому зазначено, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в медичному закладі.
Такий документ не підтверджує відмову ОСОБА_1 від огляду в медичному закладі, оскільки поліцейські не роз'яснювали останньому порядок незгоди з результатами продуття алкотестера та порядок огляду в медичному закладі.
Також вказаний документ суперечить відеозапису з місця події, який не відображає моменту вручення ОСОБА_1 вказаного направлення та підписання на ньому відмови від проходження огляду в медичному закладі, що в свою чергу свідчить про неналежність даного доказу.
Досліджений відеозапис не містить інформації про вручення водію направлення для проходження огляду на стан сп'яніння, що свідчить про те, що у встановленому законом порядку водія не направлено на проходження огляду на стан сп'яніння до закладу охорони здоров'я, таким чином поліцейськими було порушено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Застосовуючи до справ про адміністративні правопорушення принципи кримінального провадження поліцейські, відповідно до вимог ст. 20 КПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинні були детально проінформувати про сутність висунутої ними вимоги, порядок вчинення певних процесуальних дій та наслідки, які можуть для нього настати як у випадку проходження, так і у випадку відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за відсутності роз'яснення останньому прав та наслідків відмови від проходження огляду чи проходження такого огляду, є грубим порушенням права на захист особи у розумінні ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вказані дії є неприпустимими для представника влади, оскільки поліцейський відповідно до покладених на нього завдань згідно з п.1 ч.1 ст.23 Закону України «Про національну поліцію» першочергово здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень.
Таким чином встановлено, що працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення порушено вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушенні у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року, оскільки на відеозаписі не зафіксовано, що ОСОБА_1 пропонувалося пройти огляд на стан алкогольного на місці зупинки чи в медичному закладі. Окрім того працівниками поліції не було залучено двох свідків.
Таким чином не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи доказів.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 р., доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об'єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. При цьому всі викладені у протоколах про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо недоведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, яке є обов'язковим до виконання на території України, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо є неналежними доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Склад правопорушення - наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Дослідивши матеріали справи, суддя прийшов до висновку, що в матеріалах справи відсутні будь-які фактичні дані, які б доводили вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому враховуючи те, що фактичні обставини не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому провадження по справі, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 1, 7, 9, 245, 247 , 251, 252, 255, 279, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,-
провадження у справі № 450/2688/25 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,- закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Є. О. Данилів