Справа №463/9078/25
Провадження №2-а/463/77/25
15 жовтня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі:
головуючого - судді Бобрової Ю.Ю.
за участю секретаря судового засідання Назара Р.М.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Шпакової Т.М.
в м. Львові
у відкритому судовому засіданні,
розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
встановив:
позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про скасування постанови №00939635 від 15 вересня 2025 року про порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів.
Представник відповідача подав до суду заяву про закриття провадження у справі, оскільки позивачем фактично оскаржується не постанова, а повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЛВ 00939635 від 15.09.2025 року. Твердження, що саме позивача притягнуто до адміністративної відповідальності як власника, за яким зареєстровано транспортний засіб HONDA з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який було зафіксовано 15.09.2025 року о 11:57 год. в момент вчинення правопорушення за стоянку на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м за адресою: м. Львів, Дорошенка 41 не відповідає дійсності, оскільки оскаржуваний позивачем акт не може бути застосований саме до позивача, оскільки не містить щодо нього будь-якої інформації.
Повідомлення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за своєю суттю не породжує для позивача жодних прав і обов'язків, а відтак і не створює для останнього права на захист. Повідомлення не є актом індивідуальної дії, оскільки не містить і не повинне містити інформації про особу, якої воно стосується. Таким актом є постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Зважаючи на викладене, позов про окреме оскарження повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності, а не самого рішення суб'єкту владних повноважень, винесеного у формі постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, а тому просить провадження закрити.
Представник відповідача в судовому засіданні подану заяву підтримав з аналогічних підстав.
Позивач в судовому засідання підтвердив, що постанови пор накладення адміністративного стягнення він не отримував, позов складено на основі повідомлення, а тому не заперечує проти закриття провадження.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача в якому просить скасувати постанову №00939635 від 15 вересня 2025 року про порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів.
Разом з тим, з позовної заяви вбачається, що позивач до матеріалів справи долучає лише повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЛВ 00939635 від 15.09.2025 року, яке додає до позовної заяви.
З матеріалів заяви про закриття провадження у справі встановлено, що 15 вересня 2025 року інспектором з паркування управління безпеки Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Гревою П.Г. складено повідомлення №00939635 про притягнення до адміністративної відповідальності.
Також встановлено, що станом на день розгляду справи постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення 15 вересня 2025 року у місті Львові на вулиці Дорошенка, 41, щодо власника (належного користувача) не складено.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Відповідно до частини першої статті 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за запитом інспекторів з паркування у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов'язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов'язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних».
Зважаючи на обмежений доступ до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, держателем якого є Міністерство внутрішніх справ України, управління безпеки подає запит для встановлення відповідальної особи за державним номерним знаком транспортного засобу, який зафіксовано в момент вчинення адміністративного правопорушення у режимі фотозйомки за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів.
Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оскарження останнього.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, в тому числі шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
У рішенні Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп (справа 3/35-313) передбачено, що за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
Відповідно до ч. 4 ст. 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити відомості, передбачені частинами другою - четвертою статті 283 КУпАП, крім відомостей про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування та інші персональні дані).
Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити також інформацію про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вчинення відповідного правопорушення, що вважатиметься виконанням адміністративного стягнення у повному обсязі.
З аналізу вищенаведених положень законодавства слідує, що повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЛВ № 00939635 від 15.09.2025 року не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а є лише процесуальним документом, який залишається на лобовому склі транспортного засобу у разі відсутності в інспектора з паркування технічної можливості встановити відповідальну особу, передбачену ч. 1 ст. 14-2 КУпАП (власника чи користувача транспортного засобу) на місці вчинення правопорушення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 288 КУпАП, постанову інспектора з паркування про накладення адміністративного стягнення (частини перша, третя та шоста статті 122, частини перша, друга та восьма статті 152-1 цього Кодексу) може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, оскільки повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності не складається стосовно конкретної особи, не є виконавчим документом, не несе жодних прав та обов'язків для конкретної особи, а лише інформує про факт вчинення адміністративного правопорушення та пропонує добровільно сплатити 50 відсотків розміру штрафу за нього, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його незаконним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Суд враховує, що саме постанова про притягнення до адміністративної відповідальності відповідальної особи є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке створює права та обов'язки для конкретної особи, і можливість оскарження цієї постанови прямо передбачена у главі 24 КУпАП, проте така щодо позивача не складалась.
У зв'язку із наведеним суд вважає, що слід закрити провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 238, 248, 250 КАС України, суд
постановив:
закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Юлія БОБРОВА