Справа № 203/3202/25
(1-кп/199/1028/25)
15.10.2025 місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 62024000000000857 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.10.2024 відносно ОСОБА_3 за його обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень відповідальність за які передбачена ч.5 ст. 190, ч.2 ст. 384 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4
обвинувачений - ОСОБА_3
захисник - ОСОБА_5
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку дії раніше обраного запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час із покладенням обов'язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 не заперечував проти клопотання прокурора та просив вирішити клопотання на розсуд суду.
Захисник ОСОБА_5 заперечував щодо покладення на обвинуваченого нового обов'язку не визначеному раніше в ухвалі суду, а саме «носити електронний засіб контролю».
Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, в межах заявлених клопотань, - приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин (п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Так, відповідно до змісту обвинувального акту, ОСОБА_3 обвинувачується, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 384, ч.5 ст. 190 КК України, санкція останнього інкримінованого кримінального правопорушення передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Відповідно до ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 26.08.2025 продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання без дозволу суду за адресою: АДРЕСА_1 , з 19 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин ранку наступного дня, строком до 24.10.2025, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно п.п. 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Суд, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч.5 ст.190, ч.2 ст.384 КК України, приходить до висновку, що прокурором доведено, що ризики які були враховані при обранні та продовженні застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 , не відпали і продовжують існувати на цей час.
Беручи до уваги обсяг пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення, є достатні підстави вважати, що, ймовірна тяжкість покарання, яка йому загрожує, у разі визнання винуватим у вищевказаних кримінальних правопорушеннях, одне з яких є особливо тяжким, останній, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1) ч. 1 ст. 177 КПК України, що, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.
Наявний і ризик зазначений у п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений перебуваючи під іншим більш м'яким запобіжним заходом, володіючи відомостями про свідків і потерпілу, які ще не допитані судом, зможе незаконно на них впливати з метою відмови від дачі показів.
Крім наведеного, суд враховує й особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше не судимий, має визначене місце проживання, місце роботи, неповнолітню дитину, батьків пенсіонерів. Тобто, обвинувачений має міцні соціальні зв'язки, характеризується з позитивного боку.
На переконання суду, запобіжний захід у виді домашнього арешту саме у певний період доби може цілком забезпечити виконання ОСОБА_3 покладених на нього обов'язків, в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
При цьому, суд враховує й те, матеріали провадження не містять відомостей, що обвинувачений ОСОБА_3 , після застосування відносно нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту: переховувався від органу досудового розслідування або суду; намагався знищити або приховати речі чи документи, що можуть бути використані як докази його вини; здійснював незаконний вплив на свідків або потерпілу; перешкоджав кримінальному провадженню іншим чином; порушував умови і не дотримався покладених на нього обов'язків.
За таких обставин запобіжний захід обвинуваченому у виді домашнього арешту у певний період доби повинен бути продовжений, оскільки він є співмірним з обсягом обвинувачення, відповідатиме особі обвинуваченого ОСОБА_3 і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Разом з тим, щодо заперечень захисника ОСОБА_5 суд зауважує, що обов'язок «носити електронний засіб контролю» на ОСОБА_3 був покладений на обвинуваченого ще 22 березня 2025 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва, з того часу, неодноразово, покладення обов'язків, у тому числі і «носити електронний засіб контролю» продовжувалися.
Керуючись ст.ст. 369, 371, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний період доби - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання без дозволу суду за адресою: АДРЕСА_1 , з 19 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин ранку наступного дня, строком до 13.12.2025, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту.
Продовжити дію покладених на ОСОБА_3 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до суду за кожним викликом;не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, а саме з м. Дніпро, без дозволу суду;повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_6 , суддею ОСОБА_7 , свідками, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ;здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;носити електронний засіб контролю.
Попередити обвинуваченого, що в разі невиконання покладених на нього даною ухвалою обов'язків, до нього, може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Роз'яснити обвинуваченому, що працівники Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в його житло, в т.ч. у період комендантської години, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань виконання покладених на обвинуваченого обов'язків.
Ухвалу про продовження дії раніше застосованого запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого для вчинення дій, передбачених ч. 4 ст. 181 КПК України.
По закінченню цього строку та за відсутністю клопотання прокурора, ухвала про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Ухвала набирає чинності негайно та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_10