Справа № 199/10787/25
(2/199/5210/25)
іменем України
15.10.2025
м. Дніпро
справа №199/10787/25
провадження № 2/199/5210/25
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Подорець О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс»
відповідач - ОСОБА_1
У серпні 2025 року позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначивши, що 06.12.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №123132561 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 23 625,00 грн. на умовах строковості, платності та возвратності.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі.
Відповідач, у свою чергу, не виконала умов кредитного договору.
11.02.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №МВ-ТП/21, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги за кредитним договором №123132561 від 06.12.2024, який було укладено між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .
Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №123132561 від 06.12.2024 в розмірі 71 111,09 грн., з яких: 23 625,00 грн. - заборгованість за кредитом; 47 486,09 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 181,25 грн. - заборгованість по комісії за надання кредиту, а також судові витрати, що складаються з суми судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 07.08.2025 справу прийнято до розгляду, відкрито провадження та визначено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач ОСОБА_1 повідомлялася судом про наявність цивільної справи на розгляді у суді, стороною якої вона є, шляхом направлення поштової кореспонденції суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання. Відповідач не надала заперечення щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та не скористалася правом надання відзиву на позовну заяву та будь-яких доказів по даній справі.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 , постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надала до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 06.12.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №123132561 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого остання отримала кредит в розмірі 12 572,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності та зобов'язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах.
Розділом 3 Договору визначено дисконтний період кредитування, пролонгація, поновлення.
Згідно п. 8.5 кредитного договору №123132561 від 06.12.2024 розмір комісії, що нараховується за надання першого траншу за цим договором становить 628,60 грн.
10.12.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору №123132561 від 06.12.2024, відповідно до умов якого сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем позичальнику траншу в сумі 7 054,00 грн.
Згідно п. 1.5 додаткової угоди до договору №123132561 від 06.12.2024 під час надання суми траншу, вказаного у в п.п. 1.1. цієї додаткової угоди кредитодавцем нараховується комісія за надання кредиту в розмірі 352,70 грн., яка має бути сплачена позичальником не пізніше 05.01.2025.
22.12.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору №123132561 від 06.12.2024, відповідно до умов якого сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем позичальнику траншу в сумі 3 999,00 грн.
Згідно п. 1.6 додаткової угоди від 22.12.2024 до договору №123132561 від 06.12.2024 під час надання суми траншу, вказаного у в п.п. 1.1. цієї додаткової угоди кредитодавцем нараховується комісія за надання кредиту в розмірі 199,95 грн., яка має бути сплачена позичальником не пізніше 05.01.2025.
Також до матеріалів справи долучено паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору №123132561 від 06.12.2024, у якому також визначені основні умови кредитування, що був підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором - 7288.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання за кредитним договором №123132561 від 06.12.2024 та додатковими угодами до нього від 10.12.2024 та 22.12.2024 виконало в повному обсязі, що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 за період 06.12.2024 - 25.12.2024, наданою АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду від 07.08.2025.
11.02.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №МВ-ТП/21, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги за кредитним договором №123132561 від 06.12.2024, який було укладено між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .
Відповідно до реєстру прав вимоги від 11.02.2025 до договору факторингу №МВ-ТП/21 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №123132561 від 06.12.2024 на суму 51 227,58 грн.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
За приписами ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 11.02.2021 № 16 затвердило Правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Законодавством передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання ОСОБА_1 зобов'язання за договором №123132561 від 06.12.2024, у зв'язку з чим в неї виникла заборгованість в розмірі 71 111,09 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказів того, що відповідач сплатила заборгованість за кредитними договорами, а також щодо неправомірності здійснення розрахунку заборгованості за наданим кредитом чи нарахування заборгованості за порушення грошового зобов'язання, суду не надано, також не надано спростування наданого позивачем розрахунку.
Водночас суд враховує, що якщо відповідач заперечує проти позову, то згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України саме на неї покладається обов'язок доводити такі заперечення відповідними доказами перед судом, що нею зроблено не було.
Підписанням кредитного договору №123132561 від 06.12.2024 та додаткових угод до нього без будь-яких застережень відповідач підтвердила, що вона ознайомлена та погоджується з усіма умовами таких договорів, а тому суд вважає, що з останньої на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №123132561 від 06.12.2024 в загальному розмірі 71 111,09 грн.
У зв'язку з вищевикладеним, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Що стосується судових витрат по справі, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких згідно п.1 ч.3 цієї статті віднесено витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позовної заяви додано договір про надання правової допомоги №5 від 02.12.2024, укладений між Адвокатським об'єднанням «ЛІГА ЮРИДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ» та ТОВ «Таліон Плюс», додаткову угоду №1205 від 01.07.2025 до договору про надання правової допомоги №5 від 02.12.2024, акт приймання-передачі наданих послуг відповідно до договору про надання правової допомоги №5 від 02.12.2024, платіжну інструкцію №1206 від 01.07.2025.
У зв'язку з вищевикладеним, задовольняючи позов, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, оскільки на думку суду, витрати на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, ціною позову, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.
Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» заборгованість за кредитним договором №123132561 від 06.12.2024, яка виникла станом на 13.07.2025 та складається з: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 23 625,00 грн.; заборгованості за відсотками в розмірі 47 486,09 грн., а всього 71 111 (сімдесят одна тисяча сто одинадцять) грн. 09 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Стягнути з Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 15 жовтня 2025 року.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», ЄДРПОУ 39700642, місцезнаходження - вулиця Жабинського, буд.13, м. Чернігів, 14017.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 .
Суддя О.Б.Подорець