Справа №443/1068/25
Провадження №2/443/697/25
іменем України
14 жовтня 2025 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Равлінка Р.Г.,
секретар судового засідання Рибакова І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш ту гоу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Представник позивача ТОВ «ФК «Кеш ту гоу» Пархомчук С.В., звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з останньої на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кеш ту гоу» заборгованість за кредитним договором № 188807 від 21.04.2021, в сумі 15 240,00 грн, яка складається з простроченої заборгованість за сумою кредиту в розмірі 3 000,00 грн, прострочена заборгованість за процентами в розмірі 12 240,00 грн та суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422, 40 грн.
15.09.2025 представником ТОВ «ФК «Кеш ту гоу» адвокатом Пархомчуком С.В., було подано заяву у якій останній просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кеш ту гоу» витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10 500,00 грн.
Обґрунтування позовних вимог.
В обгрунтування позовних вимог представник позивача адвокат Пархомчук С.В. зазначає, що 17.02.2022 між ТОВ «Займер» та ТОВ «ФК «Кеш ту гоу» укладено договір факторингу №01-17/02/2022 відповідно до умов якого ТОВ «Займер» відступило ТОВ «ФК «Кеш ту гоу» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 17.02.2022 до договору факторингу №01-17/02/2022, ТОВ «ФК «Кеш ту гоу» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 21.04.2021 між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 188807 про надання фінансового кредиту який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідачки. Підписуючи договір відповідачка підтвердила, що вона ознайомилася з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору. Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором на наступних умовах: Сума виданого кредиту: 3 000,00 гривень. Дата надання кредиту: 21.04.2021. Строк кредиту: 20 днів Валюта кредиту: ОСОБА_2 процентна ставка - 2 % в день або 730 % річних. Згідно п. 1.4. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом. На виконання вимог п. 1.4. кредитного договору Відповідачем були зазначені реквізити платіжної банківської карти № НОМЕР_1 для перерахування кредитних коштів (ч. 7 кредитного договору). На підтвердження виконання Товариством п. 1.4 Кредитного договору, позивач надає інформаційну довідку, відповідно до якої 21.04.2021 на картковий рахунок відповідачки було перераховано кредитні кошти в сумі 3 000,00 грн за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 . Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 16.04.2025 загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 15 240,00 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 3 000,00 гривень та прострочена заборгованість за процентами 12 240.00 грн. Позивачем на адресу ОСОБА_1 була направлена вимога про дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором № 188807 від 21.04.2021, проте станом на дату подачі позову зазначена вимога була залишена відповідачкою без виконання.
Процесуальні рішення, постановлені по справі.
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області від 17.07.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків /а.с.35-36/.
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г. від 20.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження на 15.09.2025 /а.с.46-47/.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 15.09.2025 у зв'язку з першою неявкою відповідачки справу розглядом відкладено на 10.10.2025 /а.с.62/.
Розгляд справи по суті відбувся 10.10.2025 без участі сторін.
Представник позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Кеш ту гоу», будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, надіслав заяву в якій просить розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання повторно не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності не подала, правом на подання відзиву не скористалася.
Згідно відповіді з ЄДДР №1576045 від 16.07.2025 місце реєстрації ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 . Судом скеровувались виклики у судові засідання на зазначену адресу рекомендовані повідомлення поверталися до суду із відміткою засобу зв'язку «Укрпошта» «вручено особисто», що відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України є належним врученням виклику у судове засідання.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 10.10.2025, є дата складення повного тексту судового рішення - 14.10.2025.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 21.04.2021 між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 188807 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора AV4553 /а.с.15-16/.
Відповідно до п. 1.1 даного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 3 000 грн 00 коп на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
1.2. Кредит надається строком на 20 днів, тобто до 10-05-2021. Строк дії договору 20 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами.
1.3. За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 730 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором.
1.4. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.
1.5. За використання Системи для дистанційного отримання фінансового кредиту Клієнт зобов'язаний сплатити Товариству комісію в розмірі 15% від суми фінансового кредиту.
1.6. Датою укладення цього Договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта.
1.7. Невід'ємною частиною цього Договору є Публічна пропозиція (оферта) Товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті Товариства www.cly.com.ua.
2.1. Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід'ємною частиною цього Договору.
2.2. Сума кредиту, комісія за використання Системи для дистанційного отримання фінансового кредиту, проценти за користування кредитом, нараховані штаф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за Договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок Товариства у строк, встановлений Договором.
2.3. Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. У випадку прострочення погашення кредиту проценти нараховуються і за період прострочення, але не більше 180 календарних днів поспіль з моменту виникнення такої прострочки.
2.4. При надходженні до Товариства коштів для виконання зобов'язань Клієнта Товариство направляє такі кошти на погашення заборгованості в наступній послідовності:
1)у першу чергу сплачуються проценти за користування кредитом;
2) у другу чергу сплачується комісія за використання Системи для дистанційного отримання фінансового кредиту;
3)у третю чергу здійснюється повернення суми кредиту.
У разі виникнення простроченої заборгованості за Договором грошові кошти Клієнта направляються в такій черговості:
1) в першу чергу сплачується пеня за прострочення
2) в другу чергу оплачуються відсотки за користування кредитом;
3) у третю чергу сплачується комісія за використання Системи для дистанційного отримання фінансового кредиту;
4) в четверту чергу повертається сума кредиту.
Згідно довідки про ідентифікацію клієнт ОСОБА_1 , з якою укладено договір №188807 від 21.04.2021, ідентифікований ТзОВ «Займер». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) здійснювалось в інформаційно-телекомунікаційній системі. Одноразовий ідентифікатор AV4553. Час відправки ідентифікатору позичальнику 21.04.2021. Номер телефону/електронна пошта, на яку буде відправлено ідентифікатор:380635344431 /а.с.11/.
Відповідно до додатку №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №188807, сторонами визначено, що загальна вартість кредиту за весь строк кредитування буде становити 4 650,00 грн. Підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатора AV4553 21.04.2021 ОСОБА_1 /а.с.17/.
З інформаційної довідки ТОВ «ПрофітГід» вбачається, що на карту № НОМЕР_1 21.04.2021 було зараховано 3 000,00 грн з описом «видача кредиту №188807» /а.с.28/.
17.02.2022 між ТОВ «Займер» та ТОВ «ФК «Кеш ту гоу» було укладено Договір факторингу №02-17/02/2022, відповідно до якого ТОВ «Займер» відступило на користь ТОВ «ФК «Кеш ту гоу» права грошової вимоги до Боржників за Кредитними договорами, зокрема за кредитним договором №188807 від 21.04.2021, укладеним між ТОВ «Займер» та відповідачкою /а.с.18-22, 26-27/.
Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу №01-17/02/2022 від 17.02.2022, ТОВ «Фінансова компанія «Кеш ту гоу» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №188807 від 21.04.2021, а саме: загальна сума заборгованості -15 240,00 грн; сума наданого кредиту - 3 000,00 грн; залишок по тілу кредиту - 3 000,00 грн; залишок по відсотках -12 240,00 грн /а.с.10/.
Відповідно до вимоги виконання зобов'язань за кредитним договором № б/н від 14.04.2025 ОСОБА_1 повідомлено про те, що на підставі договору факторингу №01-17/02/2022 від 17.02.2022, ТОВ «Фінансова компанія «Кеш ту гоу» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №188807 від 21.04.2021, та вимагають ОСОБА_1 в строк 30 днів з дати отримання цієї вимоги сплатити суму боргу за Кредитним договором, що становить 15 240,00 грн та надано реквізити для оплати /а.с.9 на звороті/.
Згідно з випискою з особового рахунку за Кредитним договором №188807 від 21.04.2021 загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Кеш ту гоу» складає: 15 240,00 грн; залишок по тілу кредиту - 3 000,00 грн; залишок по відсотках -12 240,00 грн /а.с.9/.
Згідно з розрахунком заборгованості за Договором №188807 від 21.04.2021 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Кеш ту гоу» станом на 16.11.20201 складає: 15 000,00 грн; залишок по тілу кредиту - 3 000,00 грн; залишок по відсотках -12 000,00 грн /а.с.41-44/.
Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування.
Відповідно до ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Змістом ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Також, відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Порядок укладення електронного договору передбачено нормою ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», а саме електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно- цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з абзацом другим частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок , зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, з встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин :і кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.
Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз'яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.
Таким чином, у справах про невиконання умов будь-яких договорів позивач має довести, що у відповідача є зобов'язання, яке ним не виконано, а відповідач, відповідно, що зобов'язання ним виконано відповідно до умов договору або не виконано не з його вини.
Судом встановлено, що позивачем на підтвердження позовних вимог подано витяг з реєстру боржників, в якому відображено всі операції щодо отримання позичальником ОСОБА_1 кредиту, вичерпну інформацію про отримання ним коштів та наявність заборгованості.
Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення заборгованості.
Всупереч вищенаведеному, відповідачкою не подано жодного доказу на спростування розрахунку, поданого позивачем, та неналежного виконання зобов'язань за договором.
Однак, суд вважає, що сума до стягнення повинна бути інша, оскільки згідно умов договору, внаслідок неналежного виконання кредитних зобов'язань у відповідачки перед ТОВ «ФК «Кеш ту гоу» заборгованість складає 15 000,00 грн, з яких: 3 000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 12600,00 грн - прострочена заборгованість за процентами (20*2%) + (180*2%).
Таким чином, судом встановлено, що відповідачка не виконала взятих на себе за кредитним договором зобов'язань, внаслідок чого утворилася заборгованість перед позивачем за кредитним договором №188807 від 21.04.2021 у розмірі 15 000,00 грн; залишок по тілу кредиту - 3 000,00 грн; залишок по відсотках -12 000,00 грн.
Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.
Враховуючи, що зазначена заборгованість на даний час залишається непогашеною, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними і такими, що підлягають до часткового задоволення.
Щодо судового збору
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно пункту 36 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 141 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір.
Отже, з урахуванням положень статті 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кеш ту гоу» слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 349,72 грн (15 000 х 100 : 15 240,00= 98,42%; 2 422,40 : 100 х 98,42= =2 384,13 грн).
Щодо витрат на правову допомогу у розмірі 10 500,00 гривень
Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 139 ЦПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такої правової позиції щодо застосування норм права дотримується Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року по справі № 552/2145/16-ц.
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, за наявності заперечень учасника справи, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAlliance Limited» проти України» (п. 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Отже, підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи
На підтвердження понесених витрат надано суду наступні докази.
Договір про надання правової допомоги від 29.12.2023 між ТОВ «ФК «Кеш ту гоу» (як клієнт) та адвокатом Пархомчуком С.В., додаткова угода №1 від 27.12.2024 до договору про надання правової допомоги від 29.12.2023, акт про отримання правової допомоги від 22.08.2025, згідно якого адвокат надав, а клієнт прийняв правову допомогу під час підготовки та направлення позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №188807 від 21.04.2021, згідно якого зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості - 2 000,00 грн; складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг аналіз судової практики - 5 000,00 грн; інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи - 3 000,00 грн; канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції - 500,00 грн, а всього разом 10 500 грн; платіжну інструкцію №3 9512 згідно якої ТОВ «ФК «Кеш ту гоу» перерахувало ОСОБА_3 кошти у сумі 10 500 грн як оплату за правничу допомогу; рахунком наданого адвокатом Пархомчуком С.В. згідно якого ТОВ «ФК «Кеш ту гоу» мало оплатити правничу допомогу згідно договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 на банківський рахунок адвоката Пархомчука С.В. у розмірі 10 500,00 грн.
Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, розмір виконаної адвокатом роботи, зважаючи на категорію справи, яка є малозначною за ціною позову, розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження, а також враховуючи виконання роботи адвокатом у відповідності до акту про отримання правової допомоги, суд доходить висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн, який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.
Оскільки суд прийшов до переконання про часткове задоволення позовних вимог, відтак і судові витрати понесені відповідачем слід розраховувати у відповідності до розміру задоволених позовних вимог.
Судом вирішено стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість у розмірі 15 000,00 грн, що становить 98,42 % задоволених позовних вимог, відтак розмір витрати на професійну правничу допомогу становить 3 936,80 грн (4 000 х 98,42%= 3 936,80 грн).
Керуючись ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 7, 8, 141, 263-265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд, -
постановив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш ту гоу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш ту гоу», код ЄДРПОУ 42228158, юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, будинок 82, офіс 7, заборгованість за кредитним договором №188807 від 21.04.2021 в сумі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок, судовий збір у сумі 2 384 (дві тисячі триста вісімдесят чотири) гривні 13 копійок та 3 936 (три тисячі девятсот тридцять шість) гривень 80 копійок витрат на професійну правову допомогу, а всього разом стягнути: 21 320 (двадцять одну тисячу триста двадцять) гривень 93 копійки.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Р.Г. Равлінко