Справа № 442/7707/25
Провадження №2-а/442/90/2025
про відкриття провадження у справі
15 жовтня 2025 року місто Дрогобич
Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Павлів З.С., розглянувши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову №2142 від 11.12.2024 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а також стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 сплачений судовий збір.
Ухвалою судді від 09.10.2025 позовну заяву залишено без руху.
13.10.2025 ОСОБА_1 подав заяву на виконання ухвали про залишення заяви без руху, в якій росить поновити строк подачі позовної заяви, оскільки не був належним чином повідомлений про винесення оскаржуваної постанови.
Строки звернення до суду визначені ст.122 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів ч.3 ст.122 КАС України.
За змістом ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
У відповідності до ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, №22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ "Нафтова компанія «Юкос» проти росії»).
У рішенні від 13.09.2006 по справі №6-26370кс04 та постанові від 30.09.2015 по справі №21-2231а15 Верховний Суд України зазначив, що поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред'явлення позову стає неможливим або утрудненим. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку. Суд повинен обґрунтувати свою позицію відповідними доводами, а не лише зазначити "визнати поважними причини пропуску процесуальних строків".
Відповідно, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
З урахуванням положень ст.ст.122, 123 КАС України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).
Рішенням Європейського Суду з прав людини по справі «Іліан проти Туреччини» встановлено, що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Виходячи із викладеного вище, суд на час відкриття провадження у справі дійшов висновку, що доводи позивача про поважність причин пропуску звернення до адміністративного суду є обґрунтованими, а тому строк звернення до суду слід поновити.
Суддя роз'яснює відповідачу, що у випадку надання відповідачем належних доказів того, що позивачем не дотримано строків звернення до суду, відповідно до приписів частин третьої, четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України може повернутися до питання строків звернення до суду з цим позовом та вирішити питання про залишення позовної заяви без розгляду.
Зазначена позовна заява відповідає вимогам ст.160 КАС України, підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або для відмови у відкритті провадження у адміністративній справі не вбачається, тому вважаю за можливе відкрити провадження у цій справі.
Вказаний спір підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та із урахуванням особливостей, встановлених у ст.286 КАС України.
Керуючись ст.ст.160, 161, 171, 257, 286 КАС України, суддя,-
постановив:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на звернення з позовом до адміністративного суду - задоволити.
Причини пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом - визнати поважними та поновити позивачу такий строк.
Прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та призначити до розгляду на 28 жовтня 2025 року о 09:30 год. про що повідомити сторони.
Роз'яснити відповідачу право подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин на яких він ґрунтується в п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://dgm.lv.court.gov.ua/sud1306/.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Павлів З.С.