Справа № 461/6335/25
Провадження № 1-кс/461/6388/25
про застосування запобіжного заходу
15.10.2025 слідча суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області майора поліції ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , у межах кримінального провадження №12025140000000920 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відомості про яке 05.08.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Баглаї Старокостянтинівського р-н. Хмельницької обл., українця, громадянина України, раніше не судимого, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , у військовому званні рядовий, який проходить військову службу на посаді механіка відділення передавальних радіопристроїв відділу передавальних радіо пристроїв інформаційно-телекомунікаційного вузла, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , -
Слідчий звернувся до суду зі вказаним клопотанням, у якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням на останнього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
В обґрунтування заявленого клопотання покликається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що на теперішній час солдат ОСОБА_5 проходить військову службу у військові частині НОМЕР_1 .
Будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 рядовий ОСОБА_5 , згідно з вимогами ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитись з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Згідно з ч.5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.
Відповідно до п.п. 1.10, 2.3. «б, д», 10.1, 16.13, Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (далі - Правил дорожнього руху), зокрема,
- п. 1.10. - дати дорогу;
- п. 2.3. «б, д» - б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
- п. 10.1. - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
- п. 16.13. - перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч.
Поряд із цим, ОСОБА_5 , у порушення вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ч.5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», а також пунктів п.п. 1.10, 2.3. «б, д», 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, будучи військовослужбовцем Збройних Сил України військової частини НОМЕР_1 , діючи із злочинною самовпевненістю, тобто передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, о 17:10 год., 04.08.2025 водій ОСОБА_5 , керуючи автомобілем марки «JEEP» моделі «Grand Cherokee» реєстраційний номер VIN № НОМЕР_2 рухаючись по автодорозі «Львів-Луцьк», у напрямку виїзду м. Львова, на перехресті із вул. Миру у с. Прибужани, Львівського р-н., Львівської обл., порушив чинні вимоги Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, а саме: п.п. 1.10, 2.3. «б, д», 10.1, 16.13, які виразилися в тому, що він керуючи технічно-справним вказаним транспортним засобом, здійснюючи розворот ліворуч не дав дорогу зустрічному мотоциклу марки «Mustang 2051» реєстраційний номер НОМЕР_3 , який рухався в напрямку м. Луцьк в межах своєї смуги руху, внаслідок чого відбулося зіткнення.
Внаслідок порушення п.п. 1.10, 2.3. «б, д», 2.9 «а», 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року водієм автомобіля марки «JEEP» моделі «Grand Cherokee» реєстраційний номер НОМЕР_4 ОСОБА_5 , водій ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді: садна на передній поверхні лівого колінного суглобу та гомілки, поперечний перелом верхньої третини діафізу лівої стегнової кістки із вираженим зміщенням кісткових фрагментів, перелом нижньої щелепи, садна м'яких тканин обличчя, лівобічний малий пневмоторакс, дрібний правобічний пневмоторакс, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення.
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_5 , знаходиться у прямому причинному зв'язку із скоєнням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали - отримання тяжких тілесних ушкоджень водієм ОСОБА_6 .
30.09.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Баглаї, Старокостянтинівського р-н., Хмельницької обл., українець, громадянин України, раніше не судимий, військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , у військовому званні рядовий, який проходить військову службу на посаді механіка відділення передавальних радіопристроїв відділу передавальних радіо пристроїв інформаційно-телекомунікаційного вузла, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років, в результаті його дій настали тяжкі наслідки у вигляді тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
З урахуванням того, що об'єктивна сторона кримінального правопорушення виразилася у грубому порушенні ним Правил дорожнього руху України; у результаті ДТП настали тяжкі наслідки у вигляді тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , а тому є достатні підстави вважати, що є ризик того, що ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
З метою забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків як підозрюваного, щодо нього необхідно застосувати запобіжний захід - у вигляді особистого зобов'язання.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, санкція статті якого передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на термін від 3 до 8 років, вагомість та обґрунтованість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення, є підстави вважати про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ст. 177 КПК України.
Зважаючи на викладене, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків як підозрюваного, щодо нього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Прокурор у судове засідання не з'явився, скерував до суду заяву, у якій просить здійснювати розгляд клопотання за його відсутності, вимоги клопотання підтримав повністю.
Підозрюваний та його захисник у судове засідання не з'явилися, просили здійснювати розгляд клопотання за їх відсутності, проти вказаного клопотання не заперечують.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Дослідивши матеріали клопотання, приходжу до такого висновку.
Слідча суддя встановила, що у провадженні СУ Головного управління Національної поліції у Львівській області за процесуального керівництва Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону перебуває кримінальне провадження за №12025140000000920 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відомості про яке 05.08.2025 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
30.09.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Обґрунтована підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, на даний час, підтверджується протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схемою до нього, відеозаписом механізму розвитку ДТП, судовою фототехнічною та інженерно-транспортною експертизу по дослідження обставин та механізму розвитку у ДТП та іншими матеріалами кримінального провадження.
Сторона обвинувачення дотримала вимогу розумної підозри, оскільки наявні на теперішній час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 зі вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому кримінальному провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
У статті 194 КПК України визначений загальний порядок розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до норм даної статті слідчий суддя, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, санкція статті якого передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на термін від 3 до 8 років, вагомість та обґрунтованість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення, є підстави вважати про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ст. 177 КПК України, зокрема:
1) неможливість запобігання у межах кримінального провадження ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та/або суду.
Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на термін від 3 до 8 років , що вже само по собі може бути підставою та мотивом підозрюваного до втечі.
2) неможливість запобігання ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб.
Про неможливість запобігти такому ризику свідчить той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно нього.
Із урахуванням ризиків, які виникли внаслідок дій ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання забезпечить належну поведінку підозрюваного щодо виконання ним процесуальних рішень та унеможливить спроби останнього перешкоджати кримінальному провадженню, а відтак запобігти зазначеним ризикам.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладені на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу. Обов'язки, передбачені частинами 5 та 6 статті 194 КПК, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються (частина 7 статті 194 КПК).
Беручи до уваги вищенаведене, наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з метою забезпечення участі підозрюваного ОСОБА_5 у досудовому розслідуванні та судовому розгляді, виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень та враховуючи, що вказаний запобіжний захід є достатнім для запобігання вищевказаним ризикам, слідча суддя приходить до висновку, що до підозрюваного ОСОБА_5 слід застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання на строк два місяці.
Керуючись ст. ст. 176 - 179, 193, 194, 196 КПК України, слідча суддя -
1.клопотання задовольнити.
2. Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на два місяці, тобто до 15.12.2025, з покладенням на підозрюваного таких обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду на їх першу вимогу;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
3. Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання вищезазначених обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
4. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12025140000000920 від 05.08.2025.
Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_7