Справа №461/8232/25
Провадження №3/461/2938/25
14 жовтня 2025 року м. Львів.
Суддя Галицького районного суду м. Львова Юрків О.Р.,
за участю представника Львівської митниці Лубоцького Б.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , закордонний паспорт № НОМЕР_1 від 30.11.2023 року,
за ч.3 ст. 471 Митного Кодексу України,-
18.04.2025 в зону митного контролю пункту пропуску «Рава-Руська - Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці в напрямку «виїзд з України» смугою руху позначеною символами «зеленого кольору» прибув автомобіль марки «Mercedes - Benz», реєстраційний номер НОМЕР_2 , де в якості пасажира прямувала ОСОБА_1 . Під час здійснення митного контролю вказаного транспортного засобу, серед особистих речей без ознак приховування виявлено набій калібру 5,45 мм. - 1 шт. та два ножі, що належить пасажирці ОСОБА_1 . За даним фактом 18.04.2025 на адресу Жовківського ВП ГУ НП України у Львівській області скеровано повідомлення № 158/25 про протиправне діяння, що містить ознаки злочину передбаченого статтею 263 Кримінального кодексу У країни. Згідно матеріалів перевірки надісланих листом відділу поліції № 2 Львівського районного
управління поліції № 1 ГУ НП у Львівській області від 20.06.2025 №199810-2025, відсутні дані, які б вказували на наявність складу кримінального правопорушення за даним фактом. Відповідно до рапорту зареєстрованому 18.04.2025 за № 5534, два ножі котрі є у вільному продажі в мережі «Інтернет» та один набій, калібру 5,45 мм, ОСОБА_1 отримала від свого сина, а він у свою чергу від свого батька, який являється діючим військовослужбовцем. На підставі розписки від 05.05.2025, два ножі повернуто вказаній громадянці.
Згідно з позиціями МL 1 та МL 3 зазначених у списку товарів військового призначення наведених у додатку до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 20.11.2003 № 1807, контролю підлягають боєприпаси для гвинтівок, комбінованих рушниць, револьверів, пістолетів, кулеметів, автоматів, пістолетів - кулеметів та багатоствольної стрілецької зброї.
Згідно статті 1 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання - є зареєстрований центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, державний замовник у сфері оборони та суб'єкт господарювання, який має намір здійснювати або здійснює міжнародні передачі товарів військового призначення та подвійного використання, включаючи посередницьку (брокерську) діяльність.
Частина 1 статті 12 цього Закону передбачає, що суб'єкти господарювання України, державні замовники у сфері оборони, які мають намір здійснювати міжнародні передачі товарів, у тому числі
проводити посередницьку (брокерську) діяльність, пов'язану з міжнародними передачами товарів військового призначення, попередньо реєструються як суб'єкти здійснення міжнародних передач товарів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю.
Згідно переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб держав на території України затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17.06.1992 № 2471-XII, не може перебувати у власності громадян зброя та боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, зазначеної в додатку № 2, і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаваються громадськими
об'єднаннями дозволу органів внутрішніх справ).
ОСОБА_1 скеровано лист від 19.08.2025 № 20/20-09/10/19896 про необхідність прибуття та надання пояснень стосовно обставин переміщення через митний кордон України одного набою, калібру 5,45 мм. Зазначена особа у Львівську митницю не прибула та про прочини своєї відсутності не повідомила.
Таким чином, ОСОБА_1 не задекларувала товари, що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами.
Дії ОСОБА_1 органом митниці кваліфіковані, як порушення митних правил, відповідальність за вчинення яких передбачене ч.3 ст. 471 МК України.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, наслідки неявки. Про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило.
Відповідно до ст. 526 МК України, вважаю можливим проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що не з'явилася на виклик суду, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Представник митниці в судовому засідання зазначив, що у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, яке їй інкриміноване. До останньої слід застосувати стягнення, передбачене санкцією частини 3 статті 471 МК України.
Частиною 3 статті 471 МК України передбачено, що недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами - тягне за собою накладення штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких товарів або без такої.
Згідно з приміткою ст. 471 МК України, вбачається, що недекларуванням у цій статті вважається незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений цим Кодексом, про товари, які переміщуються (пересилаються) таким громадянином через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору ("зелений коридор")".
Відповідно до ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Декларант зобов'язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу.
У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант (ч. 1, 2, 4 ст. 266 Митного кодексу України).
Згідно з ч.2 ст. 366 Митного кодексу України, канал, позначений символами зеленого кольору ("зелений коридор"), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.
За ч.4 ст. 366 МКУ, громадянин самостійно обирає відповідний канал ("зелений коридор" або "червоний коридор") для проходження митного контролю за двоканальною системою. Відповідно до примітки до ст. 471, недекларуванням у цій статті вважається незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений цим Кодексом, про товари, які переміщуються (пересилаються) таким громадянином через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору ("зелений коридор").
Частиною 6 статті 264 Митного кодексу України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, що вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення.
Згідно з частиною 8 статті 264 Митного кодексу України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
За ч.4 ст 366 МКУ, громадянин самостійно обирає відповідний канал ("зелений коридор" або "червоний коридор") для проходження митного контролю за двоканальною системою. Відповіпо до примітки до ст. 471, недекларуванням у цій статті вважається незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений цим Кодексом, про товари, які переміщуються (пересилаються) таким громадянином через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору ("зелений коридор").
Згідно з ч.5 ст.366 МК України обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.
Частиною 1 статті 373 Митного кодексу України встановлено, що не допускаються вивезенню (пересиланню) громадянами за межі митної території України товарів, належності від їх загальної фактурної вартості, згідно з переліком, визначеним Кабінетом міністрів У країни.
Згідно з позиціями МL 1 та МL 3 зазначених у списку товарів військового призначення наведених у додатку до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 20.11.2003 № 1807, контролю підлягають боєприпаси для гвинтівок, комбінованих рушниць, револьверів, пістолетів, кулеметів, автоматів, пістолетів - кулеметів та багатоствольної стрілецької зброї.
Згідно статті 1 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання - є зареєстрований центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, державний замовник у сфері оборони та суб'єкт господарювання, який має намір здійснювати або здійснює міжнародні передачі товарів військового призначення та подвійного використання, включаючи посередницьку (брокерську) діяльність.
Частина 1 статті 12 цього Закону передбачає, що суб'єкти господарювання України, державні замовники у сфері оборони, які мають намір здійснювати міжнародні передачі товарів, у тому числі
проводити посередницьку (брокерську) діяльність, пов'язану з міжнародними передачами товарів військового призначення, попередньо реєструються як суб'єкти здійснення міжнародних передач товарів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю.
Згідно переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб держав на території України затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17.06.1992 № 2471-XII, не може перебувати у власності громадян зброя та боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, зазначеної в додатку № 2, і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаваються громадськими
об'єднаннями дозволу органів внутрішніх справ).
Заслухавши думку представника митниці, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч.3 ст.471 МК України, оскільки вона вчинила дії, спрямовані на недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами, а саме: недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України, та які переміщуються громадянами
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.471 МК України, підтверджується протоколом про порушення митних правил №1408/UA209000/25 від 29.09.2025 року, письмовими пояснення ОСОБА_1 , довідкою за результатами проведення перевірки від 09.05.2025 року, листом Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області; актом прийому-передачі від 18.04.2019 року; розпискою ОСОБА_1 від 05.05.2025 року; повідомленням від 158/25 про протиправне діяння, що містить ознаки злочину та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об?єктивному взаємозв?язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.
Вирішуючи питання призначення виду стягнення за порушення митних правил, з урахуванням характеру вчиненого порушення митних правил, особи правопорушника, який до адміністративної відповідальності за порушення митних правил раніше не притягувалася, обставин справи, приходжу до висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції статті, якою передбачено вчинене правопорушення.
Товари, що були безпосереднім предметом правопорушення і переміщення яких через митний кордон України обмежено законодавством України - підлягають конфіскації в дохід держави.
Таким чином, вилучений, згідно протоколу про порушення митних правил №1408/UA209000/2025 від 29.09.2025 року товар слід конфіскувати в дохід держави.
Крім того, відповідно до ст.40-1 КпАП України та Закону України «Про судовий збір» з правопорушника слід стягнути в користь держави судовий збір у розмірі 605, 60 гривень.
Окрім того, на підставі ч.1 ст.519 МК України та розрахунку витрат на зберігання на складі митниці, з правопорушника слід стягнути суму витрат за зберігання, яка складає 7,23 грн.
Керуючись ст.ст. 248, 249, 251, 283-285 КУпАП, ст.ст. 459, 461, 487, 526, 527, 528 МК України, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 471 МК України та накласти стягнення - 5100,00 грн. штрафу в дохід держави.
Товар, вилучений згідно з протоколом про порушення митних №1408/UA209000/2025 від 29.09.2025 року - конфіскувати в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівської митниці Державної митної служби України 7,23 грн. витрат за зберігання товару на складі митниці.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605, 60 грн. судового збору.
Постанова судді у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду, особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.Р. Юрків.