ЄУН: 336/8018/25
Провадження №: 3/336/4919/2025
Постанова
Іменем України
15 жовтня 2025 року
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Галущенко Юлія Андріївна,розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Росії, який зі слів мешкає за адресою : АДРЕСА_1 ,військовослужбовця, про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.5 ч.126 КУпАП,-
встановила:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, який складено відносно ОСОБА_1 ,05.08.2025 року об 21.44 годин ОСОБА_1 у м.Запоріжжя, по вул.Бочарова 1 керував автомобілем AUDI A6 номерний знак НОМЕР_1 ,будучи позбавлений права керування всіма видами транспортних засобів, тобто повторно протягом року вчинив правопорушення, передбачене ч.ч. 2-4 ст. 126 КУпАП, чим порушив п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху ,за що передбачено відповідальність ст.126 ч.5 КУпАП.
Правопорушення зафіксоване технічним засобом відеозапису.
До протоколу додано: рапорт,пояснення ОСОБА_2 , довідка, копія постанови серія ЕНА № 4839174, витяг з підсистеми адмінпрактика щодо особи,диск з відеозаписом.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 надати пояснення по суті порушення відмовився.
На розгляді справи в суді ОСОБА_1 винуватість у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення не визнав,вказав,що є громадянином Росії,проте тривалий час мешкає в Україні,має сім'ю, з 2023 року проходить військову службу у «Міжнародному легіоні України», пересування на службовому транспорті входить до його обов'язків військовослужбовця,в тому числі, для виконання бойових завдань.Він має право керування транспортними засобами,однак водійське посвідчення видане в Росії. Після зупинки ТЗ під його керуванням він пред'являв співробітниками поліції водійське посвідчення ,командир його підрозділу дав пояснення по суті справи, проте відносно нього склали протокол за фактом керування транспортним засобом особою, позбавленою такого права.
Також в судовому засіданні допитаний свідком ОСОБА_2 ,який пояснив,що є командиром роти військового підрозділу,де проходить військову службу ОСОБА_1 ,останній є громадянином Росії,проте боронить Україну,виконує бойові завдання, керування транспортними засобами є обов'язковою складовою його службових обов'язків. ОСОБА_1 має право керування ТЗ та пред'являє працівникам поліції посвідчення водія,видане в Росії,проте за відсутності водійського посвідчення, виданого уповноваженим органом України, ОСОБА_1 систематично переслідується за ст.126 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова судді згідно зі ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті. Тобто за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Протокол,який є предметом розгляду у даній справі,складений за повторне протягом року керування транспортним засобом особою,яка позбавлена права керування транспортними засобами.
Відповідно до довідки старшого інспектора ОСОБА_3 ,згідно обліків УПП ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Водночас,постановою судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 16.06.2025 р.у справі № 331/3331/25 встановлено,що ОСОБА_1 має водійське посвідчення, видане в Російській Федерації, яке відповідає вимогам Міжнародної Конвенції про дорожній рух 1968 року (Віденська конвенція).
Також з наданих в судовому засіданні документів встановлено,що ОСОБА_1 є іноземцем (громадянином РФ), має правовий статус військовослужбовця ЗСУ, відповідно до ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», не є громадянином України, а отже не зобов'язаний обмінювати національне посвідчення водія на українське згідно з п. 26 Постанови КМУ №340 від 31.05.2022 року.
Згідно з положеннями п. 3.2 Інструкції з організації провадження в справах про адміністративні правопорушення, органи Національної поліції під час складання протоколу зобов'язані повно і об'єктивно з'ясувати обставини, що мають значення для справи, у тому числі перевірити наявність у водія документа, що надає право на керування транспортним засобом, з урахуванням його громадянства та правового статусу.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, іноземці мають право керувати транспортними засобами на території України на підставі національного або міжнародного посвідчення водія, виданого відповідно до міжнародних договорів.
Також, згідно з п. 2.1 Правил дорожнього руху України, особа має право на керування транспортними засобами при наявності дійсного посвідчення водія, яке відповідає встановленим міжнародним вимогам.
Таким чином,у справі встановлено,що дії ОСОБА_1 не утворюють складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки він має чинне національне посвідчення водія, видане уповноваженим органом іноземної держави, що не суперечить законодавству України та міжнародним договорам, ратифікованим Україною.
Згідно постанови серія ЕНА № 4839174 від 28.05.2024 р.до ОСОБА_1 за ч.4 ст.126 КУпАП застосовано стягнення у виді штрафу за керування ТЗ особою,яка позбавлена права керування транспортними засобами.
Однак,в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які докази цих обставин.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається серед іншого: будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він криє в собі: а) об'єкт; б) об'єктивну сторону; в) суб'єкт; г) суб'єктивну сторону. За відсутності хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Суд, будучи органом що здійснює правосуддя, не може брати на себе функцію збирання доказів та документальну законну фіксацію правопорушення, котра в даному випадку не була виконана належним чином. Також, суд не вправі самостійно змінювати фабулу викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, зазначеного в протоколі.
Вважаю, що за встановлених судом обставин, уповноваженою на складання протоколу особою не доведено достатніх підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення тих дій,які ставляться особі за провину.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Беручи до уваги викладене, суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення необхідно закрити відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 7, 9, ч. 5 ст. 126, 245, 247, 280, 283-285 КУпАП, суддя-
постановила:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, протягом десяти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду .
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови,а щодо постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі,-протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи,щодо якої винесено постанову,може бути поновлено органом(посадовою особою),правомочним розглядати скаргу.
Суддя Ю.А.Галущенко
Строк пред'явлення виконавчого документа “___»_____________ 20___рік
Постанова набрала законної сили “___»_____________ 20___рік
Дата видачі постанови “___»________ 20___рік