1Справа № 335/7507/25 2-а/335/138/2025
15 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря Махненко А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач в особі представника - адвоката Тивоненко Д.Р. звернувся до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , Тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 та просить скасувати постанову № 982 від 18.11.2024 року у справі про адміністративне правопорушення, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача закрити та стягнути на користь позивача судові витрати.
В обґрунтування позову зазначив, що позивач ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . 12.11.2024 року позивача зупинили на посту поліції «Лавра» на в'їзді у м. Запоріжжя, поліцейські перевірили документи позивача та його товариша, жодних порушень правил військового обліку, адміністративного/кримінального розшуків позивач не мав. Поліцейським позивач пред'явив паспорт громадянина України із мобільного застосунку «Дія» також військово-обліковий документ в електронній формі із мобільного застосунку «Резерв +». У той же час, у товариша позивача було порушення правил військового обліку, і поліцейські викликали представників ІНФОРМАЦІЯ_2 . У приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 була перевірена інформація про позивача в Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг», ніяких порушень виявлено не було.
Позивач на вимогу представників ІНФОРМАЦІЯ_2 пред'явив документи, що посвідчують особу, а саме: Паспорт громадянина України та єДокумент із мобільного застосунку «Дія»; військово-обліковий документ в електронній формі із мобільного застосунку «Резерв+».
Однак, представники відповідача зазначили, що позивач зобов'язаний мати із собою виключно паперові варіанти (оригінали) вказаних документів, а оскільки він їх при собі немає, відтак, ним в особливий період порушено законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Після цього відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач присутній не був з поважних причин, через хворобу. Про існування оскаржуваної постанови не був обізнаний, її копію не отримував ані поштою, ані особисто. Про існування постанови дізнався, оновивши мобільний застосунок «Резерв+», 23.07.2025 року, побачивши позначку «Порушення правил військового обліку». Вважає оскаржувану постанову незаконною, та такою, що підлягає скасуванню, оскільки ним було пред'явлено військово-обліковий документ в електронній формі, який має однакову юридичну силу з військово-обліковим документом у паперовій формі.
Ухвалою судді від 04.08.2025 року позов залишено без руху.
06.08.2025 року на виконання ухвали судді надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 07.08.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження із особливостями, встановленими ст.ст. 268, 272, 286 КАС України, відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд без повідомлення (виклику) сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов та роз'яснено наслідки його неподання.
Ухвалами судді від 18.08.2025 року, 17.09.2025 року відкладено розгляд справи.
19.09.2025 року до суду через систему «Електронний суд» від представника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 надійшов відзив на позов, за змістом якого відповідач проти позову заперечує з наступних підстав.
12.11.2024 року о 18 год. 34 хв. у м. Запоріжжя на блокпосту « ІНФОРМАЦІЯ_4 », гр. ОСОБА_1 при перевірці військово-облікових документів не мав при собі військово-облікового документу, про що було складено відповідний акт від 12.11.2024 року. Уповноваженою особою у відповідності до ч. 6 ст. 258 КУпАП було складено протокол про адміністративне правопорушення від 12.11.2024 № 1220, в якому сповіщено ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи, а саме 18.11.2024 о 09:00 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 . В протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вказав - гадав що ДІЯ та РЕЗЕРВ+ замінює військово-обліковий документ. На розгляд справи ОСОБА_1 не з'явився. Про місце, дату та час розгляду справи попереджений належним чином, що підтверджується його особистим підписом у протоколі про адміністративне правопорушення. В матеріалах справи знаходиться акт про відсутність військово-облікового документу від 12.11.2024 року. Розглянувши матеріали справи, встановлено, що своїми діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Просить позовні вимоги залишити без задоволення.
22.09.2025 року ухвалою суду витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_2 засвідчені матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 , розгляд справи відкладено.
07.10.2025 року від Відповідача надійшла заява щодо надання на вимогу суду матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні за участі сторін від учасників провадження не надходило.
Суд, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, які мають значення для вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.
Встановлено, що 12.11.2024 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого 12.11.2024 року о 18 год. 34 хв. у м. Запоріжжя на блокпосту «Лавра», гр. ОСОБА_1 при перевірці військово-облікових документів не мав при собі військово-облікового документу, про що було складено відповідний акт від 12.11.2024 року. У протоколі про адміністративне правопорушення від 12.11.2024 № 1220 сповіщено ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи, а саме 18.11.2024 о 09:00 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 .
18.11.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову № 982 за справою про адміністративне правопорушення, якою притягнуто громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 до адміністративної відповідальності за ч .3 ст. 210-1 КУпАП і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25 500 грн.
Зі змісту постанови вбачається, що 12.11.2024 року о 18 год. 34 хв. у м. Запоріжжя на блокпосту «Лавра», гр. ОСОБА_1 при перевірці військово-облікових документів не мав при собі військово-облікового документу, про що було складено відповідний акт від 12.11.2024 року. Уповноваженою особою у відповідності до ч. 6 ст. 258 КУпАП було складено протокол про адміністративне правопорушення від 12.11.2024 № 1220, в якому сповіщено ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи, а саме 18.11.2024 о 09:00 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 . В протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вказав - гадав що ДІЯ та РЕЗЕРВ+ замінює військово-обліковий документ. В матеріалах справи знаходиться акт про відсутність військово-облікового документу від 12.11.2024 року. Розглянувши матеріали справи, встановлено, що своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.6 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відомості про надіслання поштою ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови надані відповідачем матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Позивач свою вину у правопорушенні не визнає, вважає, що для притягнення до відповідальності були відсутні будь-які правові підстави, оскільки відсутні докази на підтвердження його вини у вчиненні правопорушення.
Відповідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно ч.1 ст.286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Відповідно ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ч.1,2,6 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно ч.3 ст.79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, частиною 1 ст.210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно ч.3 ст.210-1 КУпАП за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - передбачено стягнення у виді штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч.6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України. Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно п.1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів від 16.05.2024 року №559 військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом.
Згідно п.2 вказаного Порядку військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється): в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації); у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.
Згідно п.6 вказаного Порядку військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами: Електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка.
Згідно п.9 вказаного Порядку військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
З наявних матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, відповідачем не доведена, оскільки Позивач має військово-обліковий документ в електронній формі (який має однакову юридичну силу як і військово-обліковий документ у паперовій формі), який ним було пред'явлено для перевірки, в протоколі ним надано відповідні пояснення.
При цьому відсутні докази на підтвердження факту не пред'явлення Позивачем військово-облікового документу, оскільки на вимогу суду про витребування матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , матеріали фото- і відео фіксації процесу пред'явлення документів ОСОБА_1 не надані.
При цьому, суд не бере до уваги в якості доказу акт про відсутність військово-облікового документу від 12.11.2024 року, оскільки згідно ч.6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації.
Форма акту та порядок його складання законодавством України не визначено.
Крім того, відповідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 33 КУпАП визначено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
В оскаржуваній постанові вказано, що обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність - відсутні, в той же час на Позивача накладено стягнення у максимальному розмірі, передбаченому ч.3 ст.210-1 КУпАП, - однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить в сумі 25500 грн., без будь-якого обґрунтування.
Таким чином, суд приходить висновку, що Т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_2 при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП не з'ясував всі обставини, передбачені ст.280 КУпАП, у зв'язку з чим безпідставно та неправомірно виніс Постанову № 982 від 18.11.2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в максимальному розмірі 25500 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Враховуючи викладене, суд відповідно ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності вважає за необхідне скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Також встановлено, що строк на оскарження постанови пропущено позивачем з поважних причин та він підлягає поновленню.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем у справі сплачено судовий збір в сумі 484,50 грн. згідно ч.3 ст.4 Закону України “Про судовий збір» відповідно квитанції про сплату № 1990-9791-7452-7436 від 29.07.2025 року.
Тому, з ІНФОРМАЦІЯ_2 за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 484,48 грн.
Вирішуючи питання про стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частинами 2 та 3 ст. 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Судом встановлено, що між позивачем та адвокатським бюро «Данила Тивоненка «Пріоритет» був укладений договір про надання професійної правничої допомоги № 24/04 від 24.04.2025 року. Також представником позивача надано Акт № 2 надання послуг до Договору та перелік та вартість послуг за договором від 23.07.2025 року.
З наданих матеріалів, а саме Акту № 2 надання послуг до Договору та переліку та вартість послуг за договором від 23.07.2025 року вбачається, що вони не підписані позивачем.
Отже, суд приходить висновку, що розмір витрат на правничу допомогу, понесених позивачем, належним чином не підтверджений, тому відмовляє у їх стягненні з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 5-9, 20, 77, 139, 229, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.
Скасувати постанову № 982 від 18.11.2024 року за справою про адміністративне правопорушення, винесену Тимчасово виконуючим обов'язки ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25500 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рнокпп НОМЕР_2 , витрати зі сплати судового збору у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно ч.4 ст.286 КАС України подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:
Позивач - ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , рнокпп НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 )
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_6 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ).
Відповідач- Тимчасово виконуючий обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ).
Суддя: В.В. Калюжна