с-ще Новомиколаївка
Іменем України
14 жовтня 2025 року Справа № 322/1465/25 (Провадження № 3/322/776/25)
Суддя Новомиколаївського районного суду Запорізької області Губанов Р.О., за участю потерпілої ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла до суду 30.09.2025 з відділення поліції №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 25.09.2025 серії ВАВ № 001362 (далі Протокол) ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме: «25.09.2025 близько 20-00 годин ОСОБА_2 знаходився вдома за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру у відношенні колишньої дружини ОСОБА_1 в ході якого принижував, ображав, висловлювався нецензурною лайкою чим завдав психологічної шкоди здоров'ю ОСОБА_1 та порушив пп.1 п.2 ст.3 р1 ЗУ «Про запобігання корупції та протидії домашньому насильству».
ОСОБА_1 на розгляд справи про адміністративне правопорушення не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.
За таких обставин, враховуючи положення ст.268 КУпАП суддя дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні повідомила, що її колишній чоловік ОСОБА_2 систематично вчиняє щодо неї домашнє насильство, що виражається в приниженні, образах та висловлювань нецензурною лайкою в її сторону, що принижує її гідність та психологічних страждань. Додатково повідомила, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем, влітку минулого року йому була надана відпустка із того часу ОСОБА_2 перебуває вдома, не повертається до військової частини, та продовжує перебувати вдома та вживати алкогольні напої, після чого вчиняти домашнє насильство.
Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, суддя виходить з такого.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
З диспозиції частини першої статті 173-2 КУпАП вбачається, що наявність наслідків домашнього насильства у вигляді завданої шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, є обов'язковим елементом складу цього адміністративного правопорушення.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про спричинення шкоди психічному здоров'ю ОСОБА_1 , проте жодних доказів завдання шкоди здоров'ю потерпілої внаслідок дій кривдника до протоколу не додано.
За визначенням, наведеним у Порядку та умовах надання психологічної допомоги ветеранам війни, членам їх сімей та деяким іншим категоріям осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1338, психічним здоров'ям є стан благополуччя, за якого кожна особа може реалізувати свій власний потенціал, впоратися із життєвими стресами, продуктивно та плідно працювати, а також робити внесок у життя своєї спільноти.
Відповідно до розділу VI Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 листопада 1998 р. за № 705/3145 (далі - Інструкція), до питань, що вирішуються психологічною експертизою, належать, зокрема такі:
- чи є у підекспертної особи зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості і виникли внаслідок впливу певних обставин (зазначити обставини: безпідставне обвинувачення, незаконне позбавлення волі, наклеп, образа, заподіяння шкоди її громадським інтересам тощо)?;
- чи є ситуація, що досліджується за справою, психотравмувальною для особи (прізвище, ім'я та по батькові)? Якщо так, то чи завдані особі (прізвище, ім'я та по батькові) страждання (моральна шкода)?
Отже, для вирішення питання про наявність шкоди психічному здоров'ю потерпілого внаслідок домашнього насильства, існує потреба у спеціальних знаннях.
Згідно зі ст. 273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях, у тому числі для визначення розміру майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, а також суми грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, які підлягатимуть конфіскації.
Водночас, відповідно до пп. 6.9 - 6.11 розділу VI Інструкції, для проведення дослідження орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), надає експерту можливість психологічного обстеження підекспертної особи та матеріали справи. Для проведення психологічної експертизи (з огляду на вік підекспертної особи та виходячи з питань, поставлених перед експертом) експерту необхідно надати: медичну документацію, особову справу, шкільні характеристики і характеристики з місця роботи, свідчення співучнів, педагогів, колег, друзів, знайомих, родичів та інших людей, з якими підекспертна особа близько спілкувалася. У свідченнях рідних та близьких повинні бути відображені особливості її розвитку та поведінки, умов життя, оточення, притаманні їй схильності, захоплення, інтереси. За наявності також надаються щоденники, листи, зразки творчості підекспертної особи. Органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), особливу увагу слід приділити свідченням або відомостям про особливості поведінки підекспертної особи у проблемних ситуаціях (конфлікти, покарання, втрати тощо) та свідченням про особливості її емоційного стану в певних обставинах (безпосередньо у момент подій, у час, що передував подіям, а також після їх завершення). Під час проведення психологічної експертизи досліджуються автентичні показання, тобто такі, які не залежать від будь-якого стороннього впливу або примусу.
Додані до протоколу про адміністративне правопорушення матеріали не містять зазначених даних, передбачених Інструкцією, для призначення психологічної експертизи щодо ОСОБА_1 .
Разом з цим, у матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 зверталася по психологічну допомогу, або що їй надавалася психологічна допомога, зокрема як жертві насильства, відповідно до Порядку та умов надання психологічної допомоги ветеранам війни, членам їх сімей та деяким іншим категоріям осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1338
Таким чином, суддя дійшов висновку про те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо ОСОБА_1 .
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі №463/1352/16-а (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 90264746).
За правилом п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з вказаного, суддя дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Водночас встановленні під час розгляду справи обставини вказують, що внаслідок дій ОСОБА_2 , завдавалася шкода психічному здоров'ю ОСОБА_1 , а також дії відповідають критеріям визначеним п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» і носять систематичний характер, щодо особи, яка може виступати потерпілою, зазначеної в ч. 2 ст. 3 Згаданого Закону.
Частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Суддя враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.02.2021 по справі № 583/3295/19 (реєстраційний номер у ЄДРСР 95213443), та зазначає таке.
Статтею 126-1 КК України передбачено кримінальну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного систематичного вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров'я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
Об'єктивну сторону зазначеного кримінального правопорушення складають діяння, що виражаються в систематичному насильстві в формах фізичного, психологічного та економічного насильства. Сексуальне насильство виходить за межі цих форм і за наявності підстав кваліфікується за відповідними статтями КК України.
Словосполучення «систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства» описує діяння. Закінченим кримінальне правопорушення вважається з моменту вчинення хоча б однієї із трьох форм насильства (фізичного, психологічного чи економічного) втретє, у результаті чого настав хоча б один із вказаних в законі наслідків.
Шкода фізичному або психологічному здоров'ю потерпілої особи, передбачена ст. 173-2 КУпАП, саме з метою відмежування від шкоди, визначеної ст. 126-1 КК України, не охоплюється поняттям «фізичні або психологічні страждання, втрата працездатності, емоційна залежність, погіршення якості життя потерпілої особи».
У доданих до протоколу про адміністративне правопорушення матеріалах наявні письмові пояснення потерпілої, а також наданих в судовому засіданні випливає, що від дій ОСОБА_2 у потерпілої виникли побоювання за свій психічний стан та призвело до психологічних страждань.
Отже, у разі вчинення особою систематичного характеру домашнього насильства, підлягають з'ясуванню усі обставини правопорушення, зокрема і встановлення наявність або відсутність наслідків протиправних дій саме в ході досудового розслідування, після чого, в залежності від з'ясованого і встановленого, особа або має притягатися до кримінальної відповідальності (при настанні хоча б одного із вказаних у ст.126-1 КК України наслідків), або (у разі відсутності наслідків передбачених ст.126-1), після прийняття відповідного процесуального рішення (закриття кримінального провадження) - до адміністративної відповідальності (складання протоколів у справі про адміністративне правопорушення).
Враховуючи той факт, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем, матеріали справи необхідно передати до Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.
Відповідно до ч.2 ст.284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 221, 253, 283 - 285, 294 КУпАП, суддя
постановив:
матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, передати до Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, у зв'язку з наявністю в діях ОСОБА_2 , ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрити.
Звернути увагу на обставини повідомленні ОСОБА_1 щодо тривалого перебування військовослужбовця ОСОБА_2 за межами військової частини.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Новомиколаївський районний суд Запорізької області, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Р.О. Губанов