Справа № 309/2297/25
Провадження № 2/309/769/25
15 жовтня 2025 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого-судді Сідей Я.Я.
з участю секретаря судового засідання: Свистак К.М.
розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Хуст цивільну справу за позовом:
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2
про стягнення аліментів, -
Позивачка ОСОБА_1 , звернулася в суд з позовом до відповідача про стягнення аліментів. Посилається на те, що 22 травня 2012 року між нею та відповідачем укладено шлюб, який зареєстрований у виконавчому комітеті Горінчівської сільської ради Хустського району Закарпатської області, за актовим записом № 14. Від даного шлюбу у подружжя народилося четверо дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зазначає, що більше трьох місяців вона разом з дітьми проживає окремо. Діти знаходяться на її повному утриманні та забезпеченні. Відповідач ОСОБА_2 є здоровим, працездатним, має достатньо високі доходи, оскільки регулярно виїжджає за кордон на заробітки. Відповідач в добровільному порядку матеріальної допомоги не надає. У зв'язку з наведеним просить стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у твердій грошовій сумі у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду до досягнення дітьми повноліття.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про місце, дату та час проведення судового засідання з розгляду даної цивільної справи повідомлена належним чином. Подала до суду заяву в якій просить розглянути справу у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просять їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час проведення судового засідання з розгляду даної цивільної справи повідомлений належним чином, шляхом надсилання поштового відправлення на адресу зазначену в матеріалах справи. Відзив на позов не подав, а тому, суд на підставі ст. 223 ЦПК України справу розглянув у його відсутності на підставі письмових доказів, що є у матеріалах справи.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що 22 травня 2012 року між сторонами укладено шлюб, який було зареєстровано у виконавчому комітеті Горінчівської сільської ради Хустського району Закарпатської області, за актовим записом № 14, що стверджується повторним свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_1 від 25.07.2018 року (а.с.4).
Від шлюбу сторони мають: сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 15.05.2014 року, доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 04.02.2016 року, сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 25.09.2019 року та доньку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 24.01.2024 року (а.с.5-8).
Відповідно до акту обстеження житлово-побутових і матеріальних умов від 17.06.2025 року, складеного депутатом Хустської міської ради Якубець В.Ю., встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 , але фактично проживають за адресою АДРЕСА_2 , діти знаходиться на повному утриманні та вихованні матері ( а.с.16).
За ст. 150 СК України - батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ст. 180 СК України - батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За правовим змістом вказаної норми закону, обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька. Причому обов'язок є особистим, індивідуальним, а не солідарним. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.
Згідно з нормою ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За ст. 8 ЗУ Про охорону дитинства, батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст. 3 та ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7-8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що законодавчо визначеним мінімальним рекомендованим розміром аліментів на одну дитину є розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України», 1 січня 2025 року установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень;
При ухваленні рішення суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 77-80 ЦПК України про їх належність, допустимість, достовірність та достатність. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.
При цьому, згідно зі статтею 81 ЦПК України, обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів які б свідчили про матеріальне забезпечення ним дітей, або інші факти про участь відповідача у їх вихованні. Разом з тим, обставин, які б свідчили про неможливість сплачувати аліменти на утримання дітей відповідачем не надано.
Батьки повинні у відповідності до вимог закону утримувати дитину, відчувати відповідальність за неї, забезпечувати її добрі умови для проживання та виховання, у тому числі, забезпечувати матеріально.
Враховуючи наведене, виходячи з того, що діти сторін проживають разом із позивачкою, у зв'язку з чим цілодобовий обов'язок останньої полягає не тільки у матеріальному забезпеченні дітей, а ще й у постійному вихованні, контролі, що потребує більших моральних витрат, враховуючи вік дітей, суд вважає за можливе визначити аліменти в розмірі 4 000 гривень, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.
Суд вважає визначений розмір аліментів достатнім та справедливим. Стягнення аліментів у такому розмірі відповідатиме вимогам закону та інтересам дітей, не порушить прав сторін.
Зважаючи навищевикладене, виходячи з принципів розумності та справедливості суд дійшов висновку, що аліменти необхідно встановити в розмірі 4 000 гривень щомісячно але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на користь позивача.
Рішення допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли.
Керуючись ст. ст. 5, 12, 18, 76-80 81, 133, 134, 137, 141, 258, 263, 265, 273, 354, 430 ЦПК України, ст. 7 - ЗУ "Про Державний бюджет України", ст. ст. 150, 164, 166, 243, 180 182 СК України, ЗУ Про охорону дитинства, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, підписаною Україною 21.02.1990 року (ратифіковано Постановою ВР № 789 ХІІ від 27.02.1991 року), суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП: НОМЕР_6 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_7 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ними повноліття починаючи з 25 червня 2025 року.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави - 1211,20 гривень судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Хустського
районного суду: Сідей Я.Я.