Справа № 308/20433/24
24 вересня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Наумової Н.В., за участі секретаря судового засідання Передерій Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою позивача - ОСОБА_1 до першого відповідача Сюртівської сільської ради, другого відповідача ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області суду із позовом до першого відповідача Сюртівської сільської ради, другого відповідача ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 , за яким просить: визначити для ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк тривалістю в два місяці, для подання до відповідної нотаріальної контори (нотаріуса) заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті матері - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування позову позивач зазначив наступне.
Позивачка на момент смерті матері та протягом усього строку, відведеного для прийняття спадщини, перебувала у стані, що унеможливлював своєчасне звернення до нотаріуса. Відповідно до консультативного заключення завідуючого травматологічного відділення КНП «ЦМКЛ» Ужгородської міської ради (адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Грибоєдова, 20) - к.мед.н. Уровського О.О. від 22.02.2024 року, то ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлений діагноз - двобічний гонартроз, забій, гемартроз правого колінного суглобу, пошкодження медіальної колатеральної зв'язки, за яким їй рекомендовано: гіпсову іммобілізацію правого колінного суглобу, ходьба з допомогою милиць 3 тижні після зняття гіпса ЛФК. У період лікування та реабілітації позивачка була фізично обмежена у пересуванні, що унеможливлювало її своєчасне звернення до нотаріуса для подання заяви про прийняття спадщини. Додатково, її фізичний стан вплинув на здатність оперативно здійснювати правові дії, необхідні для оформлення спадкових прав. У зв'язку з тим, що стан здоров'я позивачки не дозволив їй вчасно звернутися до нотаріуса, визначення судом додаткового строку є єдиним способом реалізації її права на спадщину. Отже, Позивачка пропустила строк для подання заяви на прийняття спадщини через об'єктивні перешкоди і відсутність реальної можливості за станом здоров'я звернутися до нотаріуса для подачі заяви про прийняття спадщини, тому вважає, що її позов є обґрунтованим.
За ухвалою від 30.12.2024 року судом було прийнято позовну заяву та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.
За ухвалою від 02.04.2025 року судом було закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
За ухвалою від 17.06.2025 року судом було клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бойка Б.Б. про витребування доказів - задоволено; витребувано від приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Семена Юрія Юрійовича (місцезнаходження: Закарпатська обл., Ужгородський р., м. Ужгород, 88000, вул. Станційна, 6, офіс 35, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_4 ) належним чином звірену копію матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та надіслати на адресу суду до дня наступного судового засідання - 24.09.2025 року на 15 год. 00 хв.
Зазначена ухвала була виконана третьою особою, суду надана копія спадкової справи №08/2024 заведеної до майна померлої ОСОБА_4 .
Позивач в судове засідання не прибув, незважаючи на той факт, що про час і місце розгляду справи був судом належним чином повідомлений. Представник позивача 15.09.2025 року подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Перший відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, проте подав письмову заяву від 21.05.2025 року про розгляд справи за його відсутності.
Другий відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, проте його представник - адвокат Юричко Ю.І. подав письмову заяву від 01.04.2025 року про розгляд справи за їх відсутності, за якою позовні вимоги визнав у повному обсязі та не заперечував проти їх задоволення.
Третя особа, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, проте подала до суду заяву від 22.05.2025 року про розгляд справи за його відсутності.
Судове засідання у справі було призначене на 24.09.2025 року на 15 год. 00 хв., однак через неявку в судове засідання всіх учасників справи судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
У відповідності до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання рішення суду було відкладено на строк не більш як десять днів, тому у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, якою є 10.10.2025 року (з ураухванням перебування судді у відпустці у період з 29.09.2025 року по 09.10.2025 року).
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як стверджує позивач ОСОБА_4 перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_5 .
Від цього шлюбу народилося двоє дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 26.10.1962 року, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 26.09.1970 року.
У подальшому, 10.09.1988 року ОСОБА_6 уклала шлюб і змінила прізвище на « ОСОБА_6 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 28.07.2015 року.
ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 87-м років померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_5 від 11.09.2023 року.
Після смерті ОСОБА_4 у приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Семен Юрія Юрійовича була заведена спадкова справа, за номером у спадковому реєстрі - 72251573, за номером у нотаріуса - 08/2024, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі за № 76482885 від 04.04.2024 року.
За життя ОСОБА_4 залишила заповіт від 23.03.2018 року, за яким зробила таке розпорядження: майно, яке буде належати їй на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого не складалось, і взагалі все те, що буде їй належати на день її смерті і на що вона за законом буде мати право, вона заповіла сину і доньці в равних долях:
- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 04.04.2024 року № 76482796 заповіт від 23.03.2018 року є чинним.
Як стверджує позивач, після смерті ОСОБА_4 залишилося майно:
- земельна ділянка площею 0,60 га, що розташована на території с. Ратівці, Ратівецької сільської ради, яка передана для обслуговування будинку та ведення особистого підсобного господарства на підставі рішення 12 сесії 22 скликання Ратівецької сільської ради від 27 серпня 1997 року, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ЗК 012-13213 від 24.11.1997 року.
Згідно довідки Сюртівської сільської ради від 03.04.2024 року № 198/02-28 ОСОБА_4 на день смерті була зареєстрована сама, а фактично з нею проживала без реєстрації дочка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Як зазначено у ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно із ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. (ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Стаття 1272 ЦК України визначає, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Аналогічна правова позиція викладена ВС у постанові від 23 березня 2020 року справа № 394/8/19.
Як стверджує позивач, вона на момент смерті матері та протягом усього строку, відведеного для прийняття спадщини, перебувала у стані, що унеможливлював своєчасне звернення до нотаріуса. Відповідно до консультативного заключення завідуючого травматологічного відділення КНП «ЦМКЛ» Ужгородської міської ради (адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Грибоєдова, 20) - к.мед.н. Уровського О.О. від 22.02.2024 року, то ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлений діагноз - двобічний гонартроз, забій, гемартроз правого колінного суглобу, пошкодження медіальної колатеральної зв'язки, за яким їй рекомендовано: гіпсову іммобілізацію правого колінного суглобу, ходьба з допомогою милиць 3 тижні після зняття гіпса ЛФК. У період лікування та реабілітації позивачка була фізично обмежена у пересуванні, що унеможливлювало її своєчасне звернення до нотаріуса для подання заяви про прийняття спадщини. Додатково, її фізичний стан вплинув на здатність оперативно здійснювати правові дії, необхідні для оформлення спадкових прав.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позивач мала об'єктивні перешкоди і відсутність реальної можливості за станом здоров'я звернутися до нотаріуса для подачі заяви про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк, а другий відповідач ОСОБА_2 , який є її рідним братом, другим спадкоємцем за заповітом та прийняв спадщину, визнав позов, вважає за можливе позовні вимоги задовольнити повністю, визначити для ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк тривалістю в два місяці, для подання до відповідної нотаріальної контори (нотаріуса) заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті матері - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
З огляду викладене, суд вважає за необхідне всі судові витрати у цій справі покласти на позивача, оскілки спір виник внаслідок неправильних дій саме позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 141, 259 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву позивача - ОСОБА_1 до першого відповідача Сюртівської сільської ради, другого відповідача ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, - задовольнити.
Визначити для ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк тривалістю в два місяці, для подання до відповідної нотаріальної контори (нотаріуса) заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті матері - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 10.10.2025 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Н.В. Наумова