Справа № 308/14962/25
1-кс/308/5963/25
15 жовтня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , подану на бездіяльність працівників прокуратури Закарпатської області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_3 в особі представника адвоката ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді із скаргою на бездіяльність працівників прокуратури Закарпатської області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення та зобов'язання вчинити певні дії.
Скаргу мотивує тим, що заявник звернувся до Закарпатської обласної прокуратури з заявою про кримінальне правопорушення, однак станом на дату звернення відомості викладені в заяві про кримінальне правопорушення до ЄРДР внесені не були.
З посиланням на викладене просить слідчого суддю зобов'язати уповноважену особу Закарпатської обласної прокуратури та Берегівської окружної прокуратури виконати вимоги передбачені ст..214 КПК України та п.1.4 Положення про порядок ведення Единого реєстру досудових розслідувань,а саме внести відомості про вчинення кримінальних правопорушень посадовими особами товариства з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» ТОВ «Українські фінансові операції» кримінального правопорушення,передбаченого ст.182 КК України, ст.189 КК України, ст. 355 КК України до Единого реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове провадження про що повідомити заявника та її адвоката письмово, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення; Витребувати з Закарпатської обласної прокуратури та Берегівської окружної прокуратури мою заяву та приєднані до неї в додатку доказові матеріали; Визнати бездіяльність Закарпатської обласної прокуратури та Берегівської окружної прокуратури незаконною.
До скарги заявником ОСОБА_3 долучена його заява про вчинення кримінального правопорушення, датована 23 вересня 2025, в своїй заяві до Закарпатської обласної прокуратури заявник просив: негайно, але не пізніше 24 год. з моменту отримання цієї заяви, внести відповідні відомості до ЄРДР про вчинення посадовими особами товариства з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» ТОВ «Українські фінансові операції» та розпочати досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 182, ст. 189, ст. 355 КК України.
Вирішуючи скаргу по суті слідчий суддя виходить з наступного.
Відповідно до ст. ст. 3, 25 Закону України «Про прокуратуру» нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування забезпечується з урахуванням принципу територіальності.
Частиною 4 ст. 214 КПК України передбачено, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається
Згідно положення ст. 218 КПК України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
Наказом Генерального прокурора України від 03.12.2012 № 125 затверджено Інструкцію «Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчинені правопорушення».
Відповідно до вимог п.п. 3.3. 3.8 вказаної Інструкції, за заявами, повідомленнями про вчинені кримінальні правопорушення, що не підслідні органам прокуратури, але надійшли на розгляд прокуратур обласного рівня чи Генеральної прокуратури України керівники структурних підрозділів апаратів організовують роботу щодо скерування їх за територіальною юрисдикцією.
Крім того, відповідно до ч. 5 глави І розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298, облік кримінальних правопорушень, осіб, які їх учинили, проводиться за територіальним принципом їх вчинення (юрисдикцією місця вчинення кримінального правопорушення) або за визначенням прокурора відповідного рівня згідно з вимогами ст. 218 КПК України.
Таким чином, реєстрація кримінальних правопорушень, а також осіб, які їх учинили, реєстратором, під юрисдикцію якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення, не суперечить положенням ст. ст. 214, 218 КПК України.
На підставі вищевикладених вимог заяву адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , направлено листом за № 09/1-1942ВИХ-25 від 24.09.2025, під юрисдикцією якої знаходиться місце вчинення вказаного правопорушення, про що ОСОБА_2 надано відповідь за № 09/1-1942ВИХ-25 від 24.09.2025.
Дії Закарпатської обласної прокуратури щодо направлення звернення до Берегівської окружної прокуратури відповідають вимогам чинного законодавства.
Чинним КПК України закріплено спрощену процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки).
Так, відповідно до ч. 1 та 2 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
Проте, така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
Так, до ЄРДР, серед іншого, вносяться відомості про: (1) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; (2) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п. 4 та 5 ч. 5 ст. 214 КПК України).
Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України). Вказане узгоджується з позицією, викладеною в Узагальненні ВССУ № 9-49/0/4-17 від 12 січня 2017 року, за якою КПК дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що (1) обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або (2) в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16 травня 2019 року (справа № 761/20985/18, провадження №51-8007км18) наголосив, що якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об'єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: (1) розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу (2) не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; (3) порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; (4) використання інструментів статті 214 КПК України не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК України), а також (5) унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК України). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК України.
Відповідно до висновку, який викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 30.09.2021 року прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Тобто, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Таким чином, заява адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність працівників прокуратури Закарпатської області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань є безпідставною.
Вказані обставини повністю та беззаперечно виключають наявність фактів будь-якої бездіяльності у діях працівників прокуратури Закарпатської області щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Разом з цим, у зверненні адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 не викладено об'єктивних даних, що свідчать про вчинення суспільно небезпечних діянь, які містять склад кримінальних правопорушень, передбачених КК України, а наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення є невід'ємною складовою заяви чи повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження приходжу до наступного висновку.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, дізнавач, прокурор.
Крім того, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку в Узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 за № 9-49/0/4-17 з приводу того, що КПК передбачає внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Наказом Генерального прокурора України від 03.12.2012 № 125 затверджено Інструкцію «Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчинені правопорушення».
Відповідно до п. 3.6 зазначеної інструкції, заяви, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення, що віднесені до підслідності органів прокуратури та надійшли на розгляд прокуратур, керівниками підрозділів апаратів направляються для організації досудового розслідування з дотриманням територіального принципу до прокуратури відповідного рівня.
Судовим розглядом встановлено, що вказана заява адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 відповідно до ст. 218 КПК України була скерована за належністю для організації розгляду в межах чинного законодавство до Берегівської окружної прокуратури, про що також повідомлено автора звернення.
Таким чином, скарга адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Закарпатської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей за його заявою про кримінальне правопорушення є безпідставною.
Дії уповноважених осіб Закарпатської обласної прокуратури щодо направлення звернення до Берегівської обласної прокуратури відповідають вимогам чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, невнесення до ЄРДР відомостей про вчинення особою, вказаною у заяві про кримінальне правопорушення, відповідає вимогам діючого законодавства, а відтак, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення скарги.
Дослідженням повідомлених ОСОБА_3 у своїй заяві до органу прокуратури обставин, слідчий суддя доходить висновку, що вони містять абстрактний та надуманий характер, не містять достатніх та конкретних даних, які б вказували на наявність в діях ТОВ «Лінеура Україна» ТОВ «Українські фінансові операції» та кола невстановлених осіб ознак об'єктивної сторони кримінальних правопорушень, передбачених ст. 182, ст. 189, ст. 355 КК України, які є кримінальними правопорушеннями з матеріальним складом.
Тому, враховуючи, що скарга ОСОБА_3 в особі представника адвоката ОСОБА_2 містить виключно припущення щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 182, ст. 189, ст. 355 КК України та не містить об'єктивних даних про їх вчинення, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги.
Керуючись ст. ст. 214, 303-309 КПК України, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 в особі представника адвоката ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Закарпатської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяву (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 23.09.2025 - відмовити.
Копію даної ухвали невідкладно надіслати ОСОБА_2 разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може були оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1